4. Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 3

1. Типологія книговидавничої продукції. Електронне книговидання.

Виокремлюють такі основні види видань:

– за носієм інформації та матеріалом, на якому її відтворюють (паперові, електронні);

– за формою інформації (знакові, графічні, аудіальні, відео, комбіновані);

– за повторюваністю (одноразові, багаторазові);

– за періодичністю (періодичні, неперіодичні);

– за конструкційними особливостями матеріальної будови (зшиті чи склеєні зошити, сфальцьовані аркуші, не сфальцьовані аркуші);

– за обсягом (книги, брошури, листівки);

– за місцем розташування інформації (на компакт-дисках, на сайті Інтернету);

З’явився новий тип видань — електронні (цифрові) видання. У таких виданнях почали використовувати технологію побудови, яку назвали гіпертекстом. Відповідно, виник новий вид галузевого редагування – редагування електронних видань. Для конструювання й редагування електронних книг, електронних періодичних видань, записаних і знятих для радіо- й телепередач матеріалів, з’явилися відповідні інструментальні програмні засоби – системи конструювання й редагування веб-сторінок, системи аудіо монтажу й аудіо редагування, системи відео монтажу й відео редагування.

2. Галузі редагування; аспекти редагування.

Три типи класифікації повідомлень

Відомо три типи загальноприйнятої класифікації повідомлення.

Образні (художні) повідомлення - у них як основний спосіб опису і пізнання дійсності використовують художні образи. Класичний приклад - художня література.

Понятійні (науково-технічні) повідомлення - як основний спосіб використовують поняття та їх лінгвістичні позначення - терміни. Типові приклади - технічна, ділова та наукова література.

Образно-понятійні (публіцистичні) повідомлення - як спосіб опису та пізнання дійсності використовують одночасно і художні образи, і поняття (терміни). Приклади - повідомлення для масової аудиторії.

Галузі редагування як поділ літератури за соціальним і функціональним призначенням

Згідно зі сказаним можна виділити три галузі редагування: редагування науково-технічних, художніх, публіцистичних текстів.

Але такий поділ, на думку Партика З. В., автора навчального посібника "Загальне редагування", враховує не

всі особливості процесу редагування. Тому пропонується виділяти галузі редагування на основі поділу літератури за соціальним і функціональним призначенням та читацькою адресою.

Згідно з цим поділом повідомлення можна класифікувати на такі види:

• художні;

• публіцистичні;

• ділові (офіційні);

• наукові;

• популярні;

• інформаційні;

• виробничі (технічні);

• навчальні;

• довідкові;

• рекламні;

• дитячі.

На основі перелічених видів виділяють окремі галузі редагування: редагування художньої, публіцистичної, ділової, наукової, популярної, інформаційної, виробничої, навчальної, довідкової, рекламної, дитячої літератури.

Спірним залишається питання про виділення як окремих галузей редагування збірників документів та перекладів.

Аспекти редагування

Редагування повідомлення на основі якогось одного чи одночасно кількох видів норм називається аспектом редагування.

Процес виділення аспектів редагування триває до цього часу.

На американському континенті виділяють такі аспекти редагування:

• смислове (перегляд тексту щодо ступеня організованості й послідовності);

• політичне (слідкування за дотриманням видавничої політики);

• профілактичне (виправлення грубих помилок);

• мовне (виправлення граматичних, пунктуаційних і синтаксичних помилок);

• об’єднувальне (зв’язування посилань у тексті з відповідними додатками);

• форматувальне (задання підпорядкованості для рубрик, шрифтів);

• стильове (задання підпорядкованості для цитат, чисел);

• роз’яснювальне (задання інструкцій для конструктора й художника);

• координаційне (полягає в редакційній діяльності).

Є думка, що в майбутньому кожен вид норм редагування буде утворювати свій окремий аспект.

В Європі найчастіше виділяють наступні аспекти редагування:

• літературне (здійснюють одночасно на основі кількох видів норм: композиційних, інформаційних, лінгвістичних, психолінгвістичних та логічних);

• технічне (виконують на основі поліграфічних норм);

• політичне (використовують політичні норми);

• художнє (здійснюють на основі естетичних норм).

Виділяють також наукове редагування, коли повідомлення контролюють на основі норм тієї науки, фактичний матеріал якої описують у повідомленні. Як правило, науковим редагуванням займаються фахівці в тій чи іншій галузі знань, а не професійні редактори.