- •Екзаменаційний білет № 1
- •Едитологія – наука про видавничу справу (складові, місце в системі наук, навчальні дисципліни, професії видавця й редактора).
- •Ефективність функціонування редакційного етапу; методологічна база редагування (аксіоми й постулати).
- •Галузеві норми редагування телепередач.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 2
- •Книга в житті суспільства (місце книги в системі повідомлень масової інформації, її функції, книга як елемент потоку повідомлень).
- •Об’єкт і предмет редагування; мета й завдання редагування.
- •Галузеві норми редагування інтернет-видань.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 3
- •Типологія книговидавничої продукції. Електронне книговидання.
- •Галузі редагування; аспекти редагування.
- •Поліграфічні норми редагування: норми безмакетного верстання.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 4
- •Основні статистичні показники світового та українського книгодрукування.
- •Норми й відхилення (помилки, спотворення) при сприйнятті повідомлень; якість повідомлень.
- •Основні формати книжкових видань та інших видань. Розрахунок формату сторінки і полів. Міжнародні формати паперу
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 5
- •Будова авторського та видавничого оригіналів (видавнича будова, будова текстової та нетекстової частин, будова апарату).
- •Типологія помилок і спотворень; значущість і вага помилок; реконструкція помилок реципієнтами; межі усунення помилок; ступінь редагованості повідомлень.
- •Методика розрахунку обсягу видання.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 6
- •Будова книги (матеріальна, поліграфічна, документальна).
- •Редагування як синтез операцій контролю й виправлення; модель редагування; інструменти редагування. Ефективність методів редагування (контролю й виправлення).
- •Норми художнього редагування: шрифтове оформлення.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 7
- •Видавництва та видавничі організації (створення, види, будова).
- •Поняття редакційної норми; структура норми; основна суперечність, потужність, вибір і динамічність нормативної бази.
- •Норми художнього редагування: внутрішнє оформлення видання.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 8
- •Етапи процесу публікування й оприлюднення. Проходження авторського оригіналу.
- •Методи контролю та їх послідовність.
- •Норми художнього редагування: зовнішнє оформлення видання.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 9
- •Видавнича діяльність: її складові та їх визначення.
- •Методи виправлення й послідовність їх застосування.
- •Сучасні настільні поліграфічні системи (номенклатура, види, комплектація, особливості використання, порівняльна характеристика).
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 10
- •Формування “портфеля” повідомлень, планування видань і передач, добір повідомлень для збірників.
- •Інформаційні норми редагування.
- •Основні інструменти настільних поліграфічних систем.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 11
- •Рецензування: закрите (зовнішнє, внутрішнє) і відкрите (в змі).
- •Юридичні норми редагування. Закони України, що регулюють інформаційний простір держави.
- •Інші видавничі системи: текстові процесори, системи оптичного читання, електронні секретарі.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 12
- •Визначення тиражів видань та його методи.
- •Етичні норми редагування.
- •Інші видавничі системи: системи опрацювання ілюстрацій, системи опрацювання фотографій.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 13
- •Видавничі угоди (види, їх основні компоненти, особливості укладання).
- •Політичні та релігійні норми редагування.
- •Системи конструювання й редагування веб-сторінок.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 14
- •Виникнення рукописних книг в Україні.
- •Організація рекламної кампанії для збуту книговидавничої продукції.
- •Види композиції та композиційні шаблони; композиційні норми редагування.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 15
- •Виникнення книгодрукування в Україні.
- •Робота з авторами та її методи. Співпраця з персоналом видавництва, видавничої організації, змі.
- •Рубрикація як модель композиційної структури повідомлення; види рубрик; способи нумерації рубрик; рубрикаційні норми редагування.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 16
- •Книгодрукування в Україні (XVI–XVIII ст.).
- •Ефективність видання (соціальна й економічна). Формування видавничої політики: її компоненти, методи реалізації.
- •Логічні норми редагування: правила поділу й визначення понять.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 17
- •Книгодрукування в Україні (XIX ст.).
- •Нормативні документи видавничої справи (законодавчі акти, стандарти, технологічні інструкції).
- •Лінгвістичні норми редагування: рівні елементарних знаків, морфем, слів.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 18
- •Книгодрукування в Україні (перша половина XX ст.).
- •Комп’ютеризація видавничої діяльності.
- •Лінгвістичні норми редагування: рівні словосполучень, речень.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 19
- •Книгодрукування в Україні (друга половина XX ст.).
- •Творче редагування: об’єкт, предмет, методи.
- •Лінгвістичні норми редагування: рівні надфразних єдностей, блоків, дискурсу.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 20
- •Книгодрукування в Україні (XXI ст.).
- •Створення концепцій конкретних видань; укладання масивів норм для редагування конкретних типових видань; укладання масивів норм для редагування специфічних (унікальних) видань.
- •Видавничі норми редагування простого тексту.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 21
- •Історія розвитку коректури та редагування.
- •Комунікативна культура і комунікативна майстерність редактора.
- •Видавничі норми редагування складного тексту й ілюстрацій.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 22
- •Виникнення рукописних книг у світі.
- •Професійна рефлексія у діяльності редактора.
- •Видавничі норми редагування апарату видання (загальні норми, примітки, коментарі, передмови, післямови, додатки, списки).
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 23
- •Виникнення книгодрукування у світі.
- •Масова комунікація (схема, складові, перебіг обміну інформацією, фактори впливу, визначення ефективності).
- •Видавничі норми редагування апарату видання (джерела інформації, зміст, покажчики, колонтитули).
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 24
- •Книгодрукування у світі (XVI–XVIII ст.).
- •Учасники процесу масової комунікації, їх типологія та характеристика.
- •Галузеві норми редагування художньої літератури.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 25
- •Книгодрукування у світі (XIX ст.).
- •Масова інформація як інструмент впливу.
- •Галузеві норми редагування наукової літератури.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 26
- •Книгодрукування у світі (перша половина XX ст.).
- •Основні методи пропаганди й реклами.
- •Галузеві норми редагування інформаційної літератури.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 27
- •Книгодрукування у світі (друга половина XX ст.).
- •Типові завдання інформаційної політики.
- •Галузеві норми редагування науково-популярної літератури.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 28
- •Масова інформація та її види. Функції масової інформації.
- •Книгодрукування у світі (XXI ст.).
- •Галузеві норми редагування навчальної літератури.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 29
- •Загальні властивості інформації.
- •Стандартизація у видавничій справі (уніфікація, норми, стандарти).
- •Галузеві норми редагування довідкової літератури.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 30
- •Кодування повідомлень масової інформації.
- •Міжнародні організації зі стандартизації. Міжнародні стандарти з видавничої справи.
- •Галузеві норми редагування дитячої літератури.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 31
- •Аналітико-синтетичне опрацювання повідомлень масової інформації.
- •Державні стандарти з видавничої справи в Україні.
- •Галузеві норми редагування рекламної літератури.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 32
- •Специфічні властивості масової інформації.
- •Галузеві стандарти й інші нормативні документи видавничої справи в Україні.
- •Галузеві норми редагування офіційно-ділової літератури.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 33
- •Система коректурних знаків.
- •Галузеві норми редагування газетно-журнальних видань.
- •Поліграфічні норми редагування: норми складання.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 34
- •Методика застосування коректурних знаків.
- •Поліграфічні норми редагування: норми макетного верстання.
- •Галузеві норми редагування радіопередач.
- •Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків).
Галузеві норми редагування телепередач.
Редагування відеоповідомлень (телепередач), оскільки вони містять одночасно чотири види інформації [вербальну (знакову), аудіальну, графічну статичну, графічну динамічну (відео)] [3], є значно складнішим, ніж редагування друкованих чи аудіоповідомлень [1]. Проте методи дослідження таких повідомлень вивченні загалом ще вкрай мало. Тому їх редагування порівняно з іншими видами повідомлень містить значно більше творчості і тому більше спирається на інтуїцію [6].
Редакційний етап.
1. Редактор повинен оцінити сценарій передачі у формі редакційного висновку, краще письмового [4, 314–316]. На окремі випуски циклів передач допустимими є редакційні висновки в усній формі.
2. Редактор повинен відредагувати сценарій з урахуванням специфіки телепередачі: а) назва передачі повинна бути лаконічною (до 3–4 слів); б) у тексті сценарію повинна бути мінімальна для кількість слів, як, наприклад, у рекламних оголошеннях; в) у сценарії варто передбачити місця для імпровізацій, а також точки переходу на рекламу; г) потрібно правильно обрати форму звертання до "героя" та учасників передачі (пане, пані, по імені, по батькові, за посадою тощо); ґ) стиль тексту повинен відповідати стилю майбутньої передачі; д) стенд-апи (авторський коментар ведучого в кадрі) повинні стояти в кульмінаційних точках передачі; е) тексти стенд-апів повинні бути: максимально лаконічними; легко вимовлятися; містити лише одну думку (ідею); їх кількість на одну передачу не повинна перевищувати 3–5; є) при необхідності скорочення сценарію слід видаляти не окремі слова, а цілі абзаци, що не спотворює ритму тексту.
3. Редактор повинен лексично підлаштувати текст сценарію під обраного диктора, ведучого чи актора, якщо конкретно відомо, хто ним буде (в іншому випадку це виконують безпосередньо на записувальному етапі).
4. Редактор повинен розмітити тексти, призначені для начитування диктором, ведучим або актором так само, як для радіопередач, тобто з використанням знаків фонетичного та інтонаційного транскрибування [5, 42–46]; якщо є змога, слід зробити три примірники розміченого тексту (для диктора, режисера й звукорежисера).
5. Редактор повинен спрогнозувати хронометраж знятого матеріалу й змонтованої за сценарієм передачі.
6. Редактор повинен включити прийняту до постановки передачу в план програм передач і почати її анонсування.
7. Редактор разом із режисером повинен узяти участь у відборі "героїв" – основних учасників передачі, – керуючись такими критеріями: а) герої повинні мати "право" на те, щоб зніматися в ефірі, тобто мати певні життєві заслуги, вирізнятися чимось із середнього загалу; б) герої повинні бути телегенічними (герої, які є нетелегенічними, погано розмовляють, мають явні фізичні вади, тимчасову хворобу тощо, підлягають заміні, проте можливі й винятки).
8. Редактор разом із режисером повинен провести з учасникам передачі передінтерв'ю.
9. На загальній репетиції передачі редактор повинен перевірити, чи відповідає вона сценарію, та при потребі виправити репліки ведучого, героїв та інших учасників передачі.
10. Під час редагування новинних передач редактор повинен проконтролювати, щоб: а) співвідношення між окремими блоками новин (внутрішні, міжнародні, культурні, спортивні події, прогноз погоди) було приблизно однаковим; б) для кожного сюжету передачі доречно заповнити його паспорт, що містить такі дані: дата передачі, місце сюжету в передачі, титри (якщо вони є), жанр, тема, хронометраж, автор, редактор, термін підготовки; в) новини, які не включено в день отримання в новинну передачу, слід передавати для використання в інші редакції.
До того ж редакторові слід запам’ятати:
1) для свідків подій, яким може загрожувати небезпека, потрібно забезпечити анонімність такими способами: а) не подавати ні імені, ні адреси, ні фотознімка, ні натяку на особу; б) спотворення голосу; в) пікселізація (розмивання) обличчя (у кадрі, на екрані);
2) оприлюднена інформація не може бути використана разом з даними інших ЗМІ як додатковий аргумент для встановлення особи злочинця;
3) подання фотографій педофілів та сексуальних злочинців є можливим лише за умов відбуття ними терміну покарання й оприлюднення цих фото поліцією;
4) використовувати дітей у передачах допустимо лише при наявності їх згоди та згоди їхніх батьків чи опікунів (при потребі – письмово);
5) авторам передач (крім аналітичних) заборонено висловлювати власну думку про поточні події державної політики, політичні або трудові конфлікти;
6) у передачах про трудові або політичні конфлікти безсторонність автора має проявлятися в тому, що обом сторонам для оприлюднення своїх позицій повинна виділятися однакова кількість часу;
7) висловлення автором особистих думок можливе лише в передачах на зразок "особистий погляд", в яких потрібно: а) на самому початку зазначити характер передачі; б) не допускати спотворення у викладенні протилежної точки зору; в) пильнувати за істинністю фактів; г) передбачати можливу необхідність надання ефіру протилежній стороні.
8) У повідомленнях не слід говорити про приватне життя осіб, якщо це не стосується порушення суспільно значущих питань;
9) Репортажі з володінь приватних осіб можливі лише за згодою їх власників;
10) Передачі до 21-ї години повинні за своєю мораллю бути такими, щоб їх могла дивитися й слухати загальна аудиторія, у тому числі й діти. Після 21-ї години можливим є поступовий перехід до передач для дорослих;
11) Вживання лайок припустиме лише у виняткових випадках. Без особливої потреби їх заміняють паузами чи шумами;
12) Передачі на теми сексу повинні: а) уникати сенсаційності; б) бути позначені відповідними логотипами; в) транслюватися після 23 години; г) дотримуватися певних меж у показі відвертих сексуальних сцен; д) з особливою обережністю подавати матеріали стосовно проявів сексуального насильства й садизму;
13) Оприлюднення антигромадських чи кримінальних сцен не повинне заохочувати потенційних наслідувачів (як, наприклад, демонстрація сцен вживання наркотиків);
14) Учасники передачі мають право знати: а) тему передачі; б) спосіб їх участі в передачі (наприклад, інтерв'ю чи дискусія); в) якщо це інтерв'ю – то перелік питань; г) якщо передача дискусійна – про весь спектр питань і прізвища інших учасників передачі; ґ) спосіб передачі в ефір (запис чи пряма передача); д) якщо запис – то чи буде монтуватися передача;
15) Приховування інформації попереднього пункту для учасників передачі можливе лише в таких випадках: а) якщо цього вимагають суспільні або державні інтереси; б) якщо автори передачі мають справу з протизаконною чи антигромадською діяльністю.
11. Редактор повинен дати заявку на музичний та звуковий супровід музичному редакторові та звукорежисерові.
12. На основі передінтерв'ю та репетицій редактор повинен внести в сценарій необхідні виправлення.
13. Редактор повинен проконтролювати, щоб помічники редактора й режисера внесли в картотеку адреси, телефони, адреси електронних поштових скриньок усіх учасників передачі, з якими треба підтримувати постійні чи епізодичні контакти.
14. Редактор повинен проконтролювати наявність оформленої заявки на отримання реквізитів, передбачених сценарієм.
Знімальний етап. Відеозапис
1. Редактор повинен узгодити час, коли студія буде вільною для проведення запису, й попередити про цей час усіх учасників знімання.
2. Перед записом передачі редактор повинен проконтролювати зовнішність усіх учасників передачі.
3. Перед записом редактор разом з іншими працівниками (інженером з освітлення, оператором) повинен пересвідчитись у належному рівні освітлення.
4. Перед записом редактор повинен проконтролювати наявність необхідних реквізитів.
5. Редактор за допомогою помічників (редактора й режисера) повинен забезпечити: а) підтримування героя в "робочому" стані, поки йде встановлення освітлення, підлаштовування інтер'єру тощо; б) якщо програму знімають у пакетному режимі (одночасно кілька послідовних передач за один сеанс), підтримування глядачів у студії в активному стані (вони повинні проводити себе однаково і на першій, і на третій годині знімання).
6. Редактор повинен прослідкувати, щоб знімання відбувалося в одному стилі (за рівнем освітлення, запису звуку тощо).
7. Редактор повинен заздалегідь попередити героя та всіх учасників про тривалість передачі.
8. Разом із режисером редактор повинен забезпечити, щоб на ведучого працювала вся телевізійна група, оскільки глядачі сприймають ведучого як автора передачі.
9. Серед усіх сюжетів найперше слід знімати головні. Друго- й третьорядні сюжети слід готувати пізніше.
10. Під час знімання редактор повинен зосереджувати увагу режисера й оператора на тому, щоб найяскравіше було відтворено людські емоції.
11. Вказувати режисерові на огріхи, помилки й пропонувати виправлення редактор повинен лише тет-а-тет.
12. Редактор повинен домовитися з героями та іншими учасниками передачі про мову жестів для зворотного зв'язку під час знімання: а) якщо герой відхиляється від теми, редактор за кадром піднімає руку (запис при цьому не переривають); б) якщо герой перевищує виділений час, редактор за кадром показує на годинник (запис при цьому не переривають); в) якщо при прямому ефірі редактор за кадром ставить руки навхрест, учасники передачі зупиняються (запис при цьому може перериватися).
13. Редактор повинен заздалегідь проінструктувати героїв та інших учасників передачі про те, що: а) керують записом ведучий, режисер і редактор, тому вони повинні однозначно виконувати їх вказівки; б) якщо під час запису ведучий вважатиме за потрібне, він має право зупиняти героя запитаннями.
14. Під час запису передачі оператори завжди повинні мати достатній резерв касет.
15. При потребі редактор повинен підказувати ведучому "у вухо" (через внутрішній радіозв'язок) необхідну інформацію.
16. Під час знімання редактор повинен контролювати тривалість записаних сюжетів.
17. У студії при наявності такої можливості знімання слід проводити кількома стаціонарними камерами (з різних точок) і кількома мобільними камерами, які знімають різним планом (також з різних точок).
18. Виїзних знімання при наявності такої можливості слід проводити двома (стаціонарною та мобільною) камерами, які знімають різним планом, причому мобільна – з різних точок.
19. Редактор повинен проінструктувати ведучого передачі, що йому заборонено бути упередженим, неввічливим чи емоційно прихильним до однієї зі сторін.
20. Про відсутність критикованої особи чи представника такої організації ведучий (диктор) повинен повідомити глядачів у неупередженому тоні.
21. Відеознімання прихованими пристроями (камерами) [2] дозволяються в таких випадках: а) при розслідуванні важких злочинів; б) у країнах, де існують обмеження на свободу слова; в) під час соціологічних досліджень, якщо інші способи неможливі (в цьому випадку на оприлюднення слід отримати дозвіл об'єкта запису). У приватних володіннях приховані записи заборонені взагалі.
22. Відеознімання інтерв'ю "на порозі" дозволене тоді, коли: а) проводять розслідування важкого злочину або антигромадської поведінки; б) об'єкт тривалий час ухиляється від інтерв'ю.
23. Таємні відеозаписи можливі лише за умови скоєння важких злочинів за погодженням з компетентними органами.
24. Відео- й аудіозапис телефонних розмов можливий лише за умови, коли про це просить один із її учасників.
25. Встановлювати веб-камери й проводити ними відеозапис можна лише за згодою однієї зі сторін.
26. Редактор завжди повинен бути готовим замінити сюжет з одним героєм натакий самий сюжет з іншим героєм.
27. Після запису редактор повинен повідомити учасників про час виходу передачі в ефір і потурбуватися про їх відправлення додому, тим більше, якщо це нічний запис.
28. Редактор повинен провести редагування ілюстраційного матеріалу (якщо це можливо), а також його знімання.
29. При зніманні документи слід подавати динамічно (різні ділянки, різним планом, різними виділеннями тощо).
30. Після завершення знімання за допомогою відеоредакторів слід виконати редагування знятого матеріалу.
31. Зняті епізоди редактор повинен зіставити зі сценарієм і при потребі внести в них виправлення.
32. Для новинних передач редактор повинен провести з коментаторами й оглядачами короткі передінтерв'ю.
33. Для організації сюжетів новинних передач редактор повинен проконтролювати, щоб для прямих включень з місць подій заздалегідь на строго визначений час були замовлені канали зв'язку й репортери з готовими повідомленнями.
Аудіозапис
1. Перед записом передачі редактор разом із звукорежисером повинен пересвідчитись у належному рівні запису звуку.
2. В аудіозаписі редактор повинен чітко відрізняти те, що сказав і, відповідно, записав герой для оприлюднення, від того, що він сказав і записав приватно. Те, що сказано героєм приватно, ніколи не може бути передано в ефір, хоча воно й було записано.
3. Після запису епізодів документальних передач, насамперед на виїздах (синхронних – інтерв'ю, ток-шоу тощо), звук слід очистити від зайвих шумів програмними засобами звукових редакторів.
4. Редактор повинен забезпечити, щоб ведучі передач на зразок "особистий погляд" не були дикторами овинних передач.
5. Редактор повинен визначити необхідний темп мовлення для диктора, ведучого або актора, враховуючи їхній індивідуальний темп говоріння.
6. Записані дикторами й ведучими закадрові тексти редактор повинен перевірити на їх відповідність фонетичному розмічуванню в сценарії.
7. Редактор повинен перевірити, чи відповідає передачі підібраний музичним редактором музичний супровід за змістом, стилем, якістю й потрібним емоційним ефектом.
8. Редактор повинен перевірити, чи відповідає передачі підібраний шумовий супровід за своєю суттю, а також чи підсилює він епізод потрібними емоціями.
9. Редактор повинен проконтролювати, щоб у запланований час на монтажний комп'ютер помічник режисера скопіював усі необхідні матеріали: а) власні (зняті телекомпанією) відеосюжети; б) ілюстраційні матеріали; в) тексти, начитані дикторами й ведучими; г) музичний та шумовий супроводи.
10. До моменту передавання передачі в ефір не можна знищувати записаний, але не використаний у передачі матеріал.
Озвучувальний етап
1. Норми редагування озвучування такі самі, як і на записувальному й монтажувальному етапах.
2. Після завершення озвучування редактор разом із звукорежисером повинен проконтролювати, щоб характеристики звуку голосів дикторів, героїв, музики, шумів, зокрема сила звуку, впродовж усієї передачі були однаковими.
3. При виявленні огріхів редакторові доречно вносити лише ті виправлення, які конче потрібні.
4. Після завершення озвучувального етапу редактор повинен: а) здати файл із записом передачі у випусковий відділ для її передавання в ефір; б) здати копію файла із записом в архів; в) повернути героям передачі позичені матеріали (фото, документи тощо).
Передавальний етап
1. Під час передавання передачі редактор повинен стежити за тим, щоб: а) рекламні повідомлення йшли тільки в передбачених сценарієм кульмінаційних точках; б) блоки (відеосюжети між рекламними повідомленнями) передач привертали увагу більше, ніж реклама; в) після кожної рекламної паузи глядачі поверталися на свій канал, а не переходили до іншого.
2. Під час прямих неновинних передач редактор повинен: а) контролювати хронометраж передачі; б) допомагати режисерові за режисерським пультом виконувати монтаж передачі в режимі реального часу; в) допомагати ведучому через внутрішній зв'язок ("у вухо"); при цьому кількість переданої інформації повинна бути мінімальною, аби не відволікати ведучого; г) мати заздалегідь підготовлені матеріали для передавання в ефір при виникненні непередбачених екстремальних ситуацій.
3. Редактор повинен стежити за тим, щоб ведучий, якщо якась особа в ефірі допускає образливі висловлювання, відразу ж зупиняв її.
4. Під час прямого транслювання новинної передачі редактор повинен контролювати, щоб: а) не була перевищена її тривалість; б) для поміщення замість зривів прямих включень як резерв було заздалегідь підготовано кілька сюжетів; в) вказівки режисера однозначно виконувалися всіма без винятку учасниками передачі; г) якість озвучування текстів дикторами була якнайвищою, оскільки глядач не має змоги сприйняти текст ще раз; ґ) диктори мінімально читали текст з аркуша; д) диктори тримали з глядачами візуальний контакт.
Післяефірний етап
1. Критикованим особам й організаціям слід надати право на відповідь у тій самій передачі в той самий час, коли вона була продемонстрована.
2. Після передавання передач, що йшли в прямому ефірі, редактор повинен: а) переглянути передачу від початку до кінця; б) дати оцінки всім епізодам і запротоколювати їх; в) на основі протоколів вказати режисерові, дикторам, ведучим, звукорежисерові, музичному редакторові на допущені помилки й недоліки; г) вимагати від режисера, диктора, ведучого, звукорежисера, музичного редактора не допускати в майбутніх передачах виявлених помилок і недоліків.
3. З усіх матеріалів телекритики редактор повинен зібрати дані про якість оприлюдненої передачі.
4. Матеріали телекритики редактор повинен використати для: а) визначення ефективності передачі (соціальної та фінансової); б) удосконалення власної редакторської майстерності.
5. Дані щодо соціальної та фінансової ефективності передачі редактор повинен надати керівництву телекомпанії для вдосконалення інформаційної політики ЗМІ в місцевому чи національному інформаційному просторі.
6. Музичний редактор повинен подати в бухгалтерію довідку для оплати музичного супроводу: прізвища композиторів, музику яких використано, тривалість музичних фрагментів та їх вартість.
7. Якщо передача має низьку чи, більше того, від'ємну ефективність, про неї не пишуть і не говорять у ЗМІ, її слід закрити.
8. Доступ до записаних, але не переданих в ефір матеріалів ЗМІ є можливим лише за клопотанням компетентних органів (поліція, прокуратура, суд тощо).
