Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
текстовка.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.01 Mб
Скачать

1.10. Електророзвідка

Електророзвідка (точніше електромагнітна розвідка) об’єднує фізичні методи дослідження геосфер Землі, пошуків і розвідки корисних копалин,що грунтуються на вивченні електричних та електромагнітних полів,що існують в Землі або в силу природних, космічних, атмосферних, фізико-хімічних процесів, або створених штучно. Використовувані поля можуть бути : сталими,тобто існуючими понад секунду (постійними і змінними, гармонійними з частотою від міллігерц (1 мГц = 10-3 Гц) до петагерц (1 ПГЦ = 1015 Гц)) та несталими, імпульсними з тривалістю імпульсів від мікросекунди до секунди. За допомогою різноманітної апаратури вимірюють амплітудні та фазові складові напруженості електричних (Е) і магнітних (Н) полів. Якщо напруженість і структура природних плів визначається їх природою, інтенсивністю, а також електромагнітними властивостями гірських порід, то для штучних полів вона залежить і від потужності джерела, частоти або тривалості, а також способів збудження поля. Основними електромагнітними властивостями гірських порід є питомий електричний опір (ρ),електрохімічна активність (α), здатність до поляризації (η), діелектрична (ε) і магнітна (μ) проникності. Електромагнітні властивості геологічних середовищ, що вміщає середовища пластів, об’єктів, а також геометричні параметри останніх служать основою для побудови геоелектричних розрізів. Геоелектричний розріз над однорідним з тієї чи іншої електромагнітної властивості півпростору прийнято називати нормальним, а над неоднорідним – аномальним. На виділення аномалій і заснована електророзвідка. Зміна шлибинності електророзвідки досягається зміною потужності джерел, частоти і тривалості збудження, а також залежить від способів створення поля. Останні можуть бути гальванічними (струм пропускається в незаземлену петлю, рамку).

1.11. Сейсмометрія

Сейсмометрія – розділ сейсмології, що розробляє прилади й методи реєстрації (записи) коливань земної поверхні, споруд і ін. об'єктів, головним чином при впливі на них сейсмічних хвиль. Сейсмометрія почала розвиватися на початку XX ст. Комплекс існуючих приладів забезпечує реєстрацію коливань у діапазоні амплітуд від 10-9 м до декількох м і в діапазоні частот від тисячних часток Гц до десятків Гц. Реєстрація сейсмічних хвиль, що виникають при землетрусах, ядерних вибухах і від ін. джерел пружних хвиль, ведеться на сейсмічних станціях автоматично й безупинно. Ці станції ізольовані від джерел можливих сейсмічних перешкод, а сейсмографи встановлюються в заглиблених приміщеннях на масивних фундаментах. Для інженерно-сейсмологічних досліджень сейсмографи встановлюються в типових будинках і спорудах – інженерно-сейсмічних станціях, і працюють у очікувальному режимі, тобто включаються при землетрусах.

У поняття "сейсморозвідка" входять геофізичні методи дослідження земної кори, засновані на вивченні штучно порушуваних пружних хвиль. За допомогою сейсморозвідки вивчається глибинне будова Землі, виділяються родовища корисних копалин (в основному нафти і газу), вирішуються завдання гідрогеології та інженерної геології. Сейсморозвідка відрізняється надійністю, високою роздільною здатністю, технологічністю і колосальним обсягом одержуваної інформації.

В основі сейсмічних методів лежить збудження пружних хвиль за допомогою спеціального технічного комплексу - джерела. В результаті геологічна середу реагує виникненням періодичного коливального процесу і освітою пружної хвилі. Поширюючись в обсязі гірських порід, пружна хвиля потрапляє на межі розділу, змінює напрямок і динамічні властивості, утворюються нові хвилі. На шляху проходження хвиль розміщуються точки спостереження, де за допомогою спеціальних приладів - сейсмоприемников - визначаються властивості коливальних процесів. З отриманих даних витягується корисна інформація про будову і склад досліджуваної середовища.

Найбільш ефективна сейсморозвідка при вивченні осадового чохла древніх платформ, оскільки його горизонтально-шарувату будову найбільш просто інтерпретується по сейсмічних даних. Зі збільшенням нахилу цільових геологічних кордонів надійність одержуваної сейсморозвідкою інформації різко падає.