2.2. Локалізація гравітаційного поля

Магнітне поле дуже локалізоване, бокові впливи для магнітного поля не перевищують ¼ поля від сусіднього паралелепіпеда. В гравітаційному полі всі якісні характеристики такі ж самі, як і в магнітному полі. Це найбільше поле над центром паралелепіпеда, є бокові впливи, чим більша щільність, тим більше поле, загальний вплив на поле дорівнює сумі окремих полів від кожного паралелепіпеда. Але локалізація гравітаційного поля в 2 рази гірша, ніж для магнітного поля.

З метою пошуку, більш вигідним є магнітне поле, але не всі корисні копалини мають магнітні властивості, а тому вигідно використовувати комплекс магнітного і гравітаційного поля. Тому в гравітаційному полі будуть відображені всі тіла корисних копалин, рудні поклади, нафтогазові об’єми, бо вони мають різну щільність ( газ – 0,00129 г/см³, вода – 1 г/см³, нафта – 0,8 г/см³, пісковик – 2,3 г/см³, граніт – 2,7 г/см³, руда залізна – 3,8-5,5 г/см³, руда піритова (FeS) – 6 г/см³, сіль кам’яна – 2,0 г/см³). Але самі граніти мають також невелику намагніченість, а тому, якщо в гранітах є де-небудь скупчення корисних копалин, то там намагніченість граніту збільшується або зменшується і це буде проявлятись в сумарному полі.

Таким чином, корисні копалини змінюють поле над вміщуючими однорідними породами. Як правило, корисні копалини приурочені до геологічних розламів гірських порід. Це означає, що нам для пошуку корисних копалин треба виділити ті лінії, по яким проходять розлами. Для цього ми використовуємо суми полів на декількох профілях. Поле на земній поверхні міряється по прямокутній сітці, в якій лінії з заходу на схід називаються профілями. Вони розміщуються на відстані 400-200-100 метрів паралельно – це для гравіметрії, а для магнітометрії в 2 рази менше (200-100-50 метрів). На кожному профілі топографи розміщують точки (за допомогою пакільців – пікетів) виміру поля. Відстань між пікетами в 2 рази менша, ніж між профілями. В нашому випадку гравітаційна сітка 200 х 200 метрів, а магнітна сітка 100 х 100 метрів. Всі профілі опираються на лінії північ, південь, які називаються магістралями. Відстань між магістралями від 2-х - до 5 кілометрів. Для пошуку корисних копалин ми обчислюємо суми поля по окремим напрямкам. В залежності від пошукового завдання, ми використовуємо тільки вимірювання поля і будуємо його карти. На цих картах є групи точок, які утворюють окремі магнітні або гравітаційні аномалії. Вони викликані великими масивами гірських порід. Якщо серед цих масивів є якісь інші породи, то на карті ізолініях ми маємо різні перетини. Оскільки цих інорідних включень буває багато, то вони створюють дуже багато перетинів. Як правило, багато перетинів викликано геологічними розламами, по яких із великих глибин землі майже до поверхні землі проникли різні розплавлені речовини, а потім застигли і утворилися родовища корисних копалин, які передуються із зонами менших рудних проявів або і зовсім з ділянками без вмісту руди. Здебільшого це пов’язано з різною товщиною розлому вздовж його лінії простягання. Оскільки було багато фаз сейсмічного рудоутворення, то розлами протягуються у різних напрямках, якщо вони різного виду. Розломи бувають із зміщенням правих порід, відносно лівих, або із зміщенням вверх та вниз. Найбільш ослаблені в земній корі зони будуть там, де пересікаються в одній точці два або три і більше розломів. В цих найбільш ослаблених зонах скупчуються корисні копалини на за вершковій стадії сейсмічних процесів.

Український кристалічний щит має завершену сейсмічну історію. Нові корисні копалини в ньому не утворюються за винятком, можливо нафти і газу.

Крим і Причорномор’я мають активну сейсмічну фазу, там можливе утворення нових корисних копалин, в тому числі і виніс вулканічний їх на поверхню. Дніпрово – Донецька впадина (Сумська, Волинська, Харківська, Полтавська, Київська, Львівська області) представляє собою проміжну сейсмічну стадію рудно і нафто утворення.