58. Розкрити взаємозв’язок юридичного і суспільного в канонічному праві.

Юридичний закон є завжди законом етичним, а закон етичний не завжди є законом юридичним. Не всі норми, що регулюють людські відносини, є юридичними, а лише ті з них, які стосуються людської справедливості, встановляюючи те, що кожному належить. Таким чином, природне право вдячності не є юридичним законом, так само як і закони, які стосуються Бога. Акти, які охоплює право-закон, мусять бути зовнішні, бо de intemis non iudicat praetor.

Правний порядок є єдиною характеристикою співжиття у спільноті. Правний же порядок - це дотримання правних норм, що є й чинністю права. Щоб забезпечити чинність права, мусять існувати певні сили, наявність яких давала б членам суспільства переконання, що правні норми із об'єктивних наказів перетворюються у відповідні конкретні дії. Інакше кажучи, за правними нормами мали б стояти якісь сили, які вимагали б від кожного члена суспільства здійснення правних обов'язків та дотримання правних приписів. Саме тут, особливо в цивільному праві, йдеться про санкції, примус, застосування сили у випадку нехтування нормою. Закон боронить справедливість не партикулярну, а соціально-легальну, яка дбає про спільне добро.

Тепер можемо вже сформулювати й дефініцію канонічного права Католицької Церкви. Канонічне право Церкви - це систематична сукупність позитивних законів Божих і церковних, якими Католицька Церква регулює специфічну соціальну активність своєї спільноти.

59. Проаналізувати зміст конкордату Апостольської столиці з Німеччиною,Австрією і Швейцарією.

Актуальна конкордативна ситуація в Німеччині закріплена, принаймні формально, чотирма конкордатами, встановленими тим самим Папою Пієм XII, коли він перебував на посту дипломатичного представника Апостольської Столиці спочатку в Баварії і пізніше в Берліні. Ці конкордати зараз діючі. Йде мова про Конкордат, укладений з Баварією 24 січня 1925 року, з Прусією 13 серпня 1929 року, про Конкордат, укладений з Баденом 11 березня 1933 року, і Конкордат, укладений з третім німецьким Рейхом 10 вересня 1933 року. Три часткові Конкордати з Баварією, Прусією і Баденом були етапами шляху, який повинен був закінчитися Конкордатом з гітлерівським Рейхом. Німецький Конкордат укладений і підписаний у Ватикані 20 липня 1933 року одночасно з кінцевим протоколом уповноважених. Від Апостольської Столиці підписав кардинал Пачеллі, на той час державний секретар, а від Рейху - віце канцлер Вон Папен. Насправді переговори мали швидкий перебіг власне після здобуття влади Гітлером у квітні 1933 року, тобто щойно три місяці після цієї дати. Основними пунктами Конкордату, укладеного з Рейхом, були наступні:а) Свобода, гарантована з боку Рейху, щодо визнання і публічного здійснення католицької релігії; б) повна повага з боку Рейху до юрисдикції Церкви і, як наслідок, визнання власного права Католицької Церкви «вільно розгулювати й адмініструвати власні справи і видавати закони і накази в межах своєї компетенції і щодо своїх членів»; в) встановлення нормальних дипломатичних стосунків і повної свободи Апостольській Столиці «комунікувати і погоджуватися з єпископами, клиром і тими, що належать до Католицької Церкви в Німеччині», єпископам та іншим єпархіальним авторитетам було дозволено комунікувати з вірними в усьому, що стосується їхнього пасторального навчання; г) визнання з боку Рейху визначених привілеїв, прерогатив і юридичних статусів на користь Церкви і з боку Церкви - визначених прав на користь держави; ґ) прийняття Рейхом зобов’язання вводити навчання католицької релігії як звичайної матерії навчання в різних початкових, професійних, середніх і вищих школах і робити це в узгодженні з принципами Католицької Церкви з адекватними гарантіями, наданими державою Церкві у виборі викладачів, особливо в початкових школах; д) сприятливе ствердження принципу на користь релігійного шлюбу зі збереженням, зокрема, «подальшого і ширшого врегулювання питань шлюбного права»; е) спеціальне врегулювання в матерії католицьких організацій, що характеризується різною, деколи суперечливою власною турботою Церкви, з одного боку, і протилежних державних організацій - з іншого. В диктаторському режимі Гітлера від самого початку угоди вбачаються грубі порушення конкордативної норми з боку нацистського уряду. Зреалізувавши на факті угоди політичний успіх, який для нього мав велике значення, Гітлер не забарився надалі проявити брудний намір конкретно не зобов’язуватися нормами конкордату. Католицькі школи поступово були знищені. Слідує ізоляція католиків у політичному світі і припинення їхньої соціальної і культурної діяльності. Австрія укладає Конкордат 1933 року загального характеру, до якого пізніше додаються численні договори й недавні конвенції (1960, 1962, 1964, 1968, 1969), які осучаснюють і доповнюють Конкордат 1933 року. Швейцарія також підписала численні пакти й угоди, переважно в другій половині XIX ст. і деякі - в першій половині XX ст., що не мають великого значення і стосуються насамперед церковних округів.