Розділ 7. Ресурсне забезпечення

Необхідне ресурсне забезпечення гірськолижних трас (будівництво та обладнання) представлятиме російська компанія «СКАДО» [48]. З 1997 року дана компанія успішно співпрацює з світовим лідером по виробництву канатних доріг, австрійською компанією Допельмайр (Doppelmayr) [49]. На сьогоднішній день компанія «СКАДО» це єдине підприємство в Росії, яке забезпечує експлуатацію канатних доріг в будь – який гірськолижний район СНД. Компанія Допельмайр (Doppelmayr) являється світовою якістю та техологічним лідером по виробництву канатних доріг. Група має свої представництва в більш, ніж 33 країнах світу і на сьогодні побудувала більше 14 300 установок в більш, ніж 87 країнах.

Гірськолижний інвентар прокатного пункту забезпечать зарубіжні фірми. Вони мають широкий асотритмент лижного спорядження, яке вже було у використанні, але не чим не відрізняється від нового. Такі підприємства представляють якісний товар за низьким цінами.

Будівництво основних споруд гірськолижного комплексу та екологічно чисті будівельні матеріали забезпечать проектно – будівельна компанія «Буднік груп» та компанія «Імперія М».

Обладнання та устаткування, що забезпечить енергопостачання надасть компанія ООО «Українська Альтернативна Енергетика», теплопостачання – «Консалтингова фірма Енерго – Альянс», водопостачання – ТОВ «ЕЦВ», каналізаційну систему – ООО «Будекологія».

Кадрові ресурси обератимуться відповідно до їх кваліфікації.

Розділ 8. Стратегія маркетингу

Наступним етапом при розробці бізнес – плану гірськолижного комплексу є складання плану маркетингу, який дозволить правильно визначити стратегію розвитку майбутнього.

Завдання проекту - вийти на високі показники рентабельності і забезпечити гірськолижному комплексу широку популярність. Для того щоб правильно позиціонувати свій продукт необхідно провести сегментацію ринку і виділити свій сегмент. Головна мета сегментації – забезпечити адресність туристичного продукту. За допомогою сегментації реалізується головний принцип туристичного маркетингу – орієнтація на споживача. За німецьким дослідником Г. Ганом виділяють 6 типів туристів:

1. S-тип – типовий відпускник, любить пасивний відпочинок на морських курортах, спокій та комфорт;

2. F-тип – люди, які надають перевагу далеким подорожам із враженнями;

3. W1-тип – люди, які люблять активний відпочинок, піші походи, фізичну активність на природі незалежно від погоди;

4. W2-тип – люди, які надають перевагу спорту та максимальним навантаженням.

5. А-тип – любителі пригод, ризику, екстріму, небезпеки;

6. B-тип – допитливі туристи, які вивчають визначні місця, пам’ятки природи та культури, спеціалісти, які поглиблюють свої знання в галузях культури, мистецтва та історії.

Гірськолижний масовий туризм може задовольнити вимоги таких типів туристів: W1-тип, W2-тип, А-тип тобто тих, хто любить активний відпочинок, спорт та екстрим. [13]

Проведемо сегментацію за географічними, демографічними, психологічними та поведінковими ознаками (див. таблицю 4.2.8).

Таблиця 4.2.8

Сегментація ринку

1. Географічні ознаки
Регіон	Україна та зарубіжжя
Клімат	Теплий
Щільність населення	Будь – яка
2. Демографічні ознаки
Вік	20 – 45
Стать	Ж/Ч
Сімейний стан	Не має значення
Рівень доходу	Від 200 у.о.
Освіта	Не має значення
Національність	Не має значення
3. Психологічні ознаки
Соціальний шар	Середній достаток, вище середнього
Стиль життя	Спортивний
4. Поведінкові ознаки
Ступінь випадковості покупки	Іноді, регулярно
Ступінь потреби в товарі	1 – 2 рази на рік
Ступінь готовності купити товар	Інтерес, бажання
Емоційне ставлення	Нейтральне, позитивне

Відбір сегменту ринку забезпечить: задоволення потреб споживачів, оптимізацію затрат, конкурентоздатність товару та фірми.

В якості потенційних споживачів туристичних послуг гірськолижного комплексу можна розглядати все населення країни, що має дохід від 200 у.о. на місяць. Цільова аудиторія споживачів гірськолижних послуг як різновиду відпочинку та розваги в нашій країні зображена на діаграмі 4.1.

Діаграма 4.1.Цільова аудиторія українськи споживачів

Отже, 43 % цільової аудиторії складає молодь 25 – 35 років, це пояснюється тим, що в цей період життя людина вже закінчила навчання і знайшла роботу, і досягла стабільного доходу, до того ж може бути ще не одруженою, або не мати дітей, що підвищує мобільність. При цьому слід зазначити, що понад 50% цільової групи 20-35 років складають корпоративні клієнти, що є активними споживачами послуг на ринку розваг та активного відпочинку.

Оскільки, гірськолижний комплекс орієнтується не тільки на українського споживача, але й на іноземного, то на діаграмі 4.2. зображена цільова аудиторія споживачів гірськолижних послуг в зарубіжних країнах.

Діаграма 4.2.Цільова аудиторія іноземних споживачів

Отже, можемо побачити, що відмінною рисою цільової аудиторії українських та іноземних споживачів є збільшення відсотку туристів від 35 років і більше цільової аудиторії іноземних туристів. Найбільше це стосується людей пенсійного віку. Така тенденція пояснюється тим, що люди старшого віку мають більше вільного часу, певні заощадження та ведуть активний спосіб життя.

За даними одного з сайтів, щороку послугами гірськолижних курортів України користуються близько 50000 іноземних гірськолижників і ще близько 75000 внутрішніх гірськолижних туристів тобто місткість ринку послуг гірськолижної індустрії складає близько 125000 чоловік / рік. [50]

Рекламувати новостворений гірськолижний комплекс потрібно всіма можливими способами: на радіо, по телебаченню, роздавати рекламні буклети людям на вулицях та розсилати на підприємства, розповідати особисто між знайомими, розміщувати вивіски на вулицях, на таксі та іншому міському транспорті. Одночасно необхідно проводити опитування клієнтів, звідки вони дізнались про фірму, і визначати неефективні види реклами з метою її здешевлення, що водночас призведе до здешевлення вартості туристичних послуг.

Необхідно використати такі рекламні ресурси:

1. Реклама в популярних газетах і журналах, а також в спеціалізованих для любителів спорту і відпочинку;

2. Реклама в інтернеті, на сайтах великих туристичних агентств, а також

створення власного сайту;

3. Співпрацювати з найбільшими туристичними операторами та агентствами;

4. Розмістити рекламні дорожні щити вздовж доріг з інформацією про гірськолижний комплекс.

Всі ці види реклами є каналами збуту. Збільшення доходів планується шляхом постійного зростання обсягів продажів за рахунок розширення ринку збуту.Середні витрати на проведення рекламної компанії складуть близько 7200 грн. на рік.

У рамках проведення програм Public Relations для створення позитивного іміджу гірськолижного курорту планується проведення цілого комплексу заходів спрямованого на пропагування здорового способу життя, просування гірськолижного туризму як стилю життя, організації різного роду турнірів і змагань, а також проведення конференцій та семінарів.