4.2. Розробка бізнес – плану інвестиційного проекту гірськолижного комплексу «Чорногора» Розділ 1. Резюме

Бізнес – план являє собою проект створення нового підприємства та гірськолижного комплексу «Чорногора».

Сутність проекту – залучення необхідних іноземних інвестицій для проектування, будівництва, облаштуваня об’єкту гірськолижного призначення, курортної інфраструктури та будівництва гірськолижного комплексу в Івано – Франківській області.

Бізнес – проект орієнтує його розробників, інвесторів, будівельні підрядні організації, господарські структури та інших учасників на комплексний розвиток гірськолижного туризму в регіоні.

Мета бізнесу – створення недорогого гірськолижного комплексу «Чорногора» з метою задоволення потреб споживачів та отримання прибутку.

Мета проекту – створити конкурентоспроможний гірськолижний комплекс на туристичному ринку та покращити економіку краю.

Таким чином, цілями представленого інвестиційного проекту є:

- будівництво ГК «Чорногора»;

- сприяння популяризації гірськолижного туризму в даному районі;

- підвищення національної економіки за рахунок інвестиційних надходжень;

- розвиток інфраструктури;

- залучення іноземних туристів за рахунок іноземних інвестицій;

- забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства, його конуренстоспроможності за рахунок ефективної інвестиційної діяльності;

- забезпечення максимальної дохідності чи прибутковості;

- створення нових робочих місць;

- надання широкого спектру туристичних послуг.

Основними перевагами гірськолижного комплексу є: ціни нижчі, ніж в основних конкурентів; високий рівень якості послуг, що надаються; унікальне географічне положення; наявність високоякісної техніки для гірськолижних трас; система пропускного конторлю «Ski – pass».

Для реалізації даного проекту необхідні інвестиції в розмірі 83 208 000 грн.(10 401 000 у.о. / 8 320 800 євро) на купівлю земельної ділянки, для проектно – будівельних робіт та оснащення туристичною інфраструктурою. Чистий прибуток першого року складе близько 17 434 400 грн. Термін окупності проекту – 5 років.

Розділ 2. Характеристика туристичної галузі, її привабливість.

Сучасна туристична індустрія у світовій господарській системі посідає провідні позиції: на неї припадає близько 10% від виробленого у світі валового продукту, близько 30% світової торгівлі послугами, 7% загального обсягу світових інвестицій, 11% світових споживчих витрат. За даними Всесвітньої Туристської Організації, за останні 16 років доходи від міжнародного туризму зростали в середньому на 9% в рік. Для більш ніж 40 країн світу туристична галузь є основним джерелом надходжень національного бюджету, а для 70 - однією з трьох його основних статей.

Україна об'єктивно має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму: особливості географічного положення та рельєфу, сприятливий клімат, багатий природний, історико-культурний та туристично-рекреаційний потенціал. Однак сьогодні в Україні розвиток цієї важливої галузі економіки, яка, за розрахунками фахівців, лише у вигляді податків могла б щороку приносити в державну скарбницю до 4 млрд дол. США, недостатній. Причинами такого становища є складна соціально-економічна ситуація в державі, неврегульованість механізмів стимулювання туристичної індустрії, відсутність ефективної стратегії розвитку цієї галузі як на національному, так і на регіональному рівнях.

Туристична галузь, враховуючи її значний вплив на економічний та соціальний розвиток країни, розгалуженість господарських зв'язків, потребує регулювання, підтримки та пильного контролю з боку держави. [32]

Туристичний ринок в Україні перебуває на стадії становлення. Стан ринку туристичних послуг залежить від стану економіки і визначається соціально-економічними та політичними процесами, що відбуваються в країні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя. Україна є однією з країн, в яких туризм заохочується державою як активний спосіб проведення дозвілля. Він пропагується та стимулюється шляхом соціалізації туристичних послуг і тому сприйнятий більшістю населення як спосіб життя. Поліпшення рівня та умов життя вводить туризм до споживчої суспільної моделі, особливо населення міст, стимулюючи попит і формуючи ринок туристичних послуг. Поступові позитивіні зміни в економіці також позначились на туристичних фірмах України, поліпшення матеріального становища населення створило об'єктивні передумови для розвитку сприятливого ринкового середовища для туристичної діяльності. Позитивні результати дала й державна туристична політика передусім у зв'язку з впровадженням системи ліцензування, що посилило контроль за якістю туристичного обслуговування. [33]

Верховинський район – єдиний адміністративний район Івано – Франківської області, який повністю розташований на території Карпатської гірської системи. Крім того, що це найвисокогірніший район області він ще і єдиний серед інших районів яки межує з іншою державою. На південному заході проходить державний кордон України з Румунією. Своєрідність району полягає в тому,що він має величну природу. Для розвитку туризму це надзвичайна перевага. Перш за все це, величаві гірські вершини, покриті шовковими травами полонини, бурхливі потоки з холодною прозорою водою та каскадами сріблястих водоспадів, цілющі мінеральні джерела, смерекові ліси наповнені чистим повітрям, затишні гуцульські поселення, архітектурні та історичні пам’ятники, унікальні природні об’єкти і ще багато іншого. Тож не дивно, що Верховинщинна вже більше двадцяти років відома як край туризму. [52]