
- •1. Техніко-економічне обгрунтування
- •2. Вихідні дані на проект
- •3. Визначення площі камер холодильника
- •4. Будівельні конструкції та ізоляційні матеріали
- •5. Розрахунок ізоляції
- •6. Тепловий розрахунок
- •6.3 Теплопритоки від вантажів при термічній обробці
- •7. Вибір та обгрунтування системи охолодження
- •8. Розрахунок і підбір основного обладнання
- •8.3. Побудова циклу холодильної машини
- •8.7. Розрахунок і підбір конденсаторів
- •9. Розрахунок і підбір допоміжного обладнання
- •Складання та опис схеми холодильної установки
- •Розрахунок фундаменту
- •12. Монтаж холодильної установки
- •13. Експлуатація холодильної установки
- •14. Ремонт холодильної установки
- •16.Охорона праці та техніка безпеки
- •18. Економічна частина
- •18.1 Плановий виробіток холоду
- •18.2 Виробничі інвестиції
- •18.3 Чисельність працівників
- •18.4 Заробітна плата
- •18.5 Собівартість продукції
- •Розрахунок кошторису цехових витрат.
- •18.6 Показники економічної ефективності
8.3. Побудова циклу холодильної машини
По параметрам режиму роботи холодильної установки (t0; tк; tвс; tп..о.) будують цикли холодильних машин в діаграмі І- lgP для одноступеневого і двохступеневого стиснення.
Побудова циклу і визначення параметрів вузлових точок проводиться за допомогою діаграми І- lgP ([1] с. 212) і по таблицях параметрів насичених парів холодоносіїв ([2] с. 256-259) (дивись додатки 5.7).
Принципи побудови циклів холодильних машин ([1] с. 70-79), ([2] с. 86-92), ([3] с. 28-31, 33-36), ([4] с. 16-22), ([5] с. 34-36, 52-60).
Мал. 8.1 Одноступеневе стиснення
Мал. 8.2 Двоступеневе стиснення.
Для одноступеневого стиснення параметри вузлових точок заносяться в таблицю 8.2.
Таблиця 8.2.
t0, 0С |
і11 дж/кг |
і1 дж/кг |
і2 дж/кг |
і3 =і4 дж/кг |
V1 м3/кг |
V2 м3/кг |
V3 м3/кг |
-15 |
545 |
555 |
580 |
425 |
0,09 |
0,035 |
0,0010 |
Параметри вузлових точок для циклу двохступеневого стиснення заносяться в таблицю 8.3.
Таблиця 8.3.
t0 0С |
і11 дж кг |
і1 дж кг |
і2 дж кг |
і3 дж кг |
і4 дж кг |
і6 дж кг |
І7 дж кг |
і8 дж кг |
V1 м3 кг |
V3 м3 кг |
V4 м3 кг |
V5 м3 кг |
-40 |
495 |
505 |
530 |
500 |
540 |
350 |
320 |
320 |
0,08 |
0,03 |
0,02 |
0,0018 |
8.4.1. Холодопродуктивність 1 кг холодильного агенту q0, визначається за формулою:
,
кДж/кг (8.12)
8.4.2 Масові витрати пари визначаються за формулою 11.4 ([2] с. 73)
,
кг/с (8.13)
8.4.3 Дійсна об’ємна подача (витрата пари) Vд визначається за формулою:
(8.14)
де: υ1 – питомий об’єм пари, що всмоктується компресором м3/кг (визначається по таблиці або діаграмі і-lg Р)
8.4.4 Теоретична об’ємна подача компресора (об’єм, що описується поршнем) Vт
,
м3/с
(8.15)
де: λ – коефіцієнт подачі компресора, мал. 5.5 ([2] с. 97)
8.4.5 Теоретична потужність компресора Nт визначається за формулою 11.8 ([1] с. 74)
,
кВт (8.16)
8.4.6 Індикаторна дійсна потужність компресора Nі визначається за формулою:
,
кВт (8.17)
де: ηі – індикаторний ККД ([1] с. 74)
8.4.7 Потужність на валу компресора визначається за формулою 11.10 ([1] с. 41)
,
кВт (8.18)
де: ηМ – механічний ККД компресора
8.4.8 Тепловий потік в конденсаторі визначається за формулою 11.13 ([1] с. 74)
(8.19)
Всі розрахунки зводяться до таблиці 8.4
Таблиця 8.4
t0 0С |
Q0 кВт |
q0 кДж/кг |
М кг/с |
Vд, м3/с |
λ |
Vт, м3/с |
Nт кВт |
Nі кВт |
Nе кВт |
Qкл кВт |
-15 |
373,47 |
120 |
3,11 |
0,15 |
0,75 |
0,13 |
77,75 |
91,47 |
101,63 |
464,94 |
По теоретичній об'ємній подачі Vт та холодопродуктивності підбираємо одноступеневій гвинтовий агрегат «Grasso ЕА » - 3 шт. Третій для резерву. Технічні характеристика агрегату приводиться в таблиці 8.5
Таблиця 8.5
Характеристика |
Grasso EA |
Холодопродуктивність, кВт |
192 |
Потужність електро двигуна, кВт |
55 |
Габаритні розміри, мм |
L=1960; W=960; H=1775; |
Маса, кг |
985 |
8.5.1 Холодопродуктивність 1 кг холодильного агенту q0, визначається за формулою:
,
кДж/кг (8.20)
де: і1/-і8 – ентальпія в кінці та на початку кипіння, мал. 5.2.2 ([2] с. 90)
8.5.2 Витрати пари в ступені низького тиску (С.Н.Т.) м1, визначаються за формулою:
,
кг/с (8.21)
8.5.3 Витрати пари в ступені високого тиску (С.В.Т.) М визначаються за формулою:
кг/с
(8.22)
8.5.4 Об’єм витрат пари у С.Н.Т Vд.н.т визначається за формулою:
м3/с
(8.23.)
8.5.5 Об’єм витрат пари у С.В.Т Vд.вт визначається за формулою:
м3/с
(8.24)
де: V1, V3– питомий об’єм пари, що всмоктується С.Н.Т. і С.В.Т, м3/кг.
8.5.6 Об’єм, який описує поршень у С.Н.Т., Vт.нт визначається за формулою:
,
м3/с
(8.25.)
де: λнт – коефіцієнт подачі компресора, визначається в залежності від Рпр/Р0, мал. 5.5 ([2] с. 97).
8.5.7.Об’єм, що стискає поршень у С.В.Т визначається в за формулою:
,
м3/с
(8.26.)
де: λвт – коефіцієнт подачі компресора, визначається в залежності від Рк/Рпр
8.5.8 Теоретична потужність компресора С.Н.Т Nт.н.т визначається за формулою:
,
кВт (8.27.)
8.5.9 Теоретична потужність компресора С.В.Т Nт.в.т визначається за формулою:
,
кВт (8.28.)
8.6.0 Дійсна потужність компресора С.Н.Т Nі.н.т, визначається за формулою:
,
кВт (8.29.)
де: ηі – індикаторний ККД ([2] с. 97)
8.6.1. Дійсна потужність компресора С.В.Т Nі.в.т, визначається за формулою:
,
кВт (8.30)
8.6.2. Ефективна потужність компресора С.Н.Т. Nе.н.т, визначається за формулою:
,
кВт (8.31)
8.6.3. Ефективна потужність компресора С.В.Т. Nе.в.т, визначається за формулою:
,
кВт (8.32)
де: ηМ – механічний ККД компресора, враховує витрати на тертя ([2] с. 97)
8.6.4 Тепловий потік в конденсаторі QКД визначається за формулою:
,
кВт (8.33)
Всі розрахунки зводяться до таблиці 8.6
Таблиця 8.6
t0 0С |
Q0 кВт |
q0 кДж/кг |
М1 кг/с |
М кг/с
|
Vд.н.т, м3/с |
Vд.в.т, м3/с |
λн.т |
λв.т |
Vт.н.т, м3/с |
Vт.в.т, м3/с |
Nт.н.т кВт |
Nт.в.т кВт |
Nі.н.т кВт |
Nі.в.т кВт |
Nе.н.т кВт |
Nе.в.т кВт |
Qкл кВт |
-40 |
135,28 |
175 |
1,35 |
0,15 |
0,19 |
0,06 |
0,75 |
0,75 |
0,22 |
0,069 |
21,45 |
33,75 |
26,81 |
37,5 |
29,8 |
38,7 |
199,6 |
По теоретичному об’єму Vт, що описує поршень на t0= -400С підбирається двоступеневий поршневий агрегат TSMC 108Е (ЙОРК) 3 шт. Один для резерву
Таблиця 8.7
Показник |
TSMC 108Е |
Холодопродуктивність, кВт |
82 |
Об’ємна продуктивність 1 ст. м3/с |
0,141 |
Габаритні розміри, мм |
L=2000; W=1050; H=1125 |
Маса, кг |
1500 |