11.3. Статичні та динамічні ефекти інтеграції

Теорія митного союзу канадського економіста Джейкоба Вайнера (Jacob Viner) стверджує, що внаслідок створення митного союзу виникають два типи ефектів:

1. Статичні ефекти (static effects) - економічні наслідки, які проявляються негайно після створення митного союзу як його безпосередній результат.

2. Динамічні ефекти (dynamic effects) – економічні наслідки, які проявляються на пізніших стадіях функціонування митного союзу.

Основними статичними ефектами є ефект створення торгівлі та ефект відхилення торгівлі. Крім того до статичних ефектів можна віднести скорочення адміністративних витрат на утримання митних та прикордонних органів.

До динамічних ефектів можна віднести зростаючу конкуренцію між виробниками з різних країн, яка стримує зростання цін, стимулює зростання якості та впровадження нових технологій. Крім того, інтеграція переважно приводить до зростання обсягів іноземних інвестицій, що дозволяє третім країнам зберегти за собою певні сегменти об’єднаного ринку.

Ефект створення торгівлі (trade creation) – переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт), яка стає можливою в результаті усунення імпортних мит в рамках митного союзу.

Ефект відхилення торгівлі (trade diversion) – переорієнтація місцевих споживачів з закупівлі товару в ефективнішого позаінтеграційного джерела поставки на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, яка відбувається в результаті усунення імпортних мит в рамках митного союзу.

Отже, митний союз як варіант торгової політики не є однозначно позитивним явищем. На цьому побудована теорія “другого кращого” Дж.Міда, сформована у 1955 році.[2]

Теорія "другого найкращого" (theory “of the second best”) – крім свободи торгівлі, яка безумовна призводить до зростання сукупного добробуту, ще одного варіанту торгової політики, котра також безумовно забезпечувала б ріст сукупного добробуту, не існує.

Хоча інтеграція і не є найкращим варіантом торгової політики, однак в більшості випадків вона є виправдана. Загальні закономірності, які визначають ефективність інтеграції такі:

1. Чим вищий рівень митних тарифів до інтеграції, тим більша ймовірність, що їх скасування приведе до того, що ефект створення торгівлі перевищить ефект її відхилення.

2. Чим нижчий рівень загального тарифу щодо третіх країн, тим менша ймовірність превалювання ефекту відхилення торгівлі.

3. Чим більше країн інтегрується і чим більший їх розмір, тим вища ймовірність переважання ефекту створення торгівлі.

4. Чим ближчий рівень економічного розвитку країн, які інтегруються, тим більша ймовірність ефекту виникнення торгівлі, оскільки в цьому випадку кожна з країн спеціалізуватиметься на виробництві товару, по якому має відносні переваги.

5. Чим більший був обсяг торгівлі до інтеграції, тим більша ймовірність, що вона приведе до ефекту створення торгівлі.

11.4. Західноєвропейська інтеграція

На початку 50-х років створено Європейське об’єднання вугілля та сталі, Європейське співтовариство з атомної енергії та Європейське економічне співтовариство.

Етап зони вільної торгівлі (1958-1969 рр.) (6 країн – Бельгія, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція).

Етап митного союзу (1968-1976 рр.) (з 1 січня 1973 року приєдналися Великобританія, Данія, Ірландія).

28 травня 1979 року – Греція.

1 січня 1986 року – Іспанія і Португалія.

Етап спільного ринку (1987-1992 рр.).

Етап економічного союзу (1993 - до сьогодні).

1 січня 1995 року – Австрія, Фінляндія, Швеція.

1 січня 2004 року – Латвія, Литва, Естонія, Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Кіпр, Мальта.

10. 1 січня 2007 року – Болгарія, Румунія.

Європейська Рада (European Council) – директивний орган ЄС, який збирається не періодичні засідання (не менше двох разів на рік) у складі голів держав і урядів країн – членів ЄС і голови Комісії ЄС.

Європейський інвестиційний банк (European Investment Bank) – головний інвестиційний інститут ЄС створений (у відповідності з Римським договором) за рахунок внесків країн ЄС в статутний капітал і мобілізації коштів на світовому ринку капіталів, що інвестуються в пріоритетні проекти в країнах ЄС.

Європейський парламент (European Parliament) – представницький і консультативний орган ЄС.

Європейський фонд орієнтації і гарантії сільського господарства (ФЕОГА) – здійснює єдине фінансування сільського господарства через бюджет ЄС.

Європейський фонд розвитку (European Development Fund) – надає фінанси для стабілізаційних фондів і венчурний капітал.

Єдина аграрна політика (common agriculture policy) – узгоджені дії країн ЄС по забезпеченню стабільності поставок сільськогосподарської продукції за стабільними цінами, збільшенню продуктивності сільського господарства, підтриманню життєвого рівня фермерів і їх сімей та підтриманню розумного рівня роздрібних цін.

Комісія ЄС (Commission of the EC) – наддержавний виконавчий орган ЄС.

Програми внутрішнього ринку ЄС (EC Internal Market Program) – діюча в період з 1985 до 1992 року програма створення спільного ринку товарів і послуг.

Рада міністрів ЄС (Council of the EC) – міжурядовий орган ЄС.

Суд ЄС (Court of Justice) – верховна судова інстанція ЄС, яка складається з 13 суддів, які призначаються на 6 років за взаємною згодою урядів країн ЄС.

Тести до теми:

Якщо дві країни укладають угоду, за якою експортно- імпортні операції резидентів цих країн не оподатковуються митами, то така форма інтеграції називається - зона вільної торгівлі;.

Регіоналізація – це поглиблення міжнародних зв’язків на компактному просторі, що зветься регіон.

Що є основними формами міжнародних економічних відносин - міжнародна торгівля.

Преференційні угоди — підписуються на двосторонній ос­нові між окремими державами або між уже наявними інтегра­ційними угрупованнями й окремою країною або групою країн.

Являє собою зумовлений міжнародним поділом праці сталий обмін між країнами продуктами, які виробляються ними з найвищою економічною ефективністю

Економічний союз — це процес, який передбачає разом з єдиним митним тарифом і вільним рухом факторів виробництва координацію макроекономічної політики й уніфікацію законодавств у ключових сферах — валютній, бюджетній, грошовій.

Глобалізація – тривалий процес інтеграції національних економік світу з метою розв’язання глобальних проблем людства.

Директивний орган ЄЄ, який збирається на періодичні засідання (не менше двох разів на рік) у складі голів держав і урядів країн – це Європейська Рада.

Підписуються на двосторонній основі між окремими державами або між уже наявними інтегра­ційними угрупованнями й окремою країною або групою країн –це преференційні угоди.

Інтеграційне угруповання країн, яке передбачає узгоджене скасування групою країн національних митних тарифів та введення загального митного тарифу і єдиної систе­ми нетарифного регулювання торгівлі щодо третіх країн – це митний союз.

Програма створення спільного ринку товарів і послуг, що діяла в період з 1985 до 1992 р.- це Програми внутрішнього ринку ЄС.

Ефекти інтеграції: ефект споживання.

Узгоджене скасування групою країн національних митних тарифів і запровадження загального митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі щодо третіх країн називається: митний союз.

До основних цілей інтеграції належать: використання переваг економіки масштабу, сприяння струк­турній перебудові економіки, створення сприятливого зовнішньо­політичного середовища.

Країни, що інтегруються, домовляються про свободу пересування не тільки товарів і послуг, а й факторів виробництва — капіталу і робочої сили. Цей процес називається - спільний ринок.

Головною причиною створення НАФТА — Північноамериканської зони вільної торгівлі, що об’єднує СІЛА, Канаду і Мек­сику, було: близькість рівнів економічного розвитку; географічна близькість; спільні соціально-економічні проблеми, які стоять перед країнами;

Динамічний ефект економічної інтеграції — це: економічні наслідки, які виявляються на пізніших стадіях функціонування митного союзу;.