Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник Фіцула.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.78 Mб
Скачать

Пошуки ефективних форм навчання в зарубіжній школі

Зарубіжна школа і педагогіка прагнуть удосконалити існуючу класно-урочну систему навчання різними шляха­ми. Один із них — навчання учнів групою вчителів за пев­ного розподілу обов'язків між ними. Провідний педагог пояснює новий матеріал кільком класам-паралелям, а закріплення здійснюють по класах інші вчителі-помічники. Така система поширена у школах США, Швеції та ін­ших країн.

До новацій у розвитку форм навчання належать неградуйовані школи і школи з різновіковими об'єднаннями уч­нів за інтересами, У неградуйованих школах заняття організовують так, щоб учень, виконуючи самостійну роботу під керівництвом учителя-консультанта, міг досягати ви­щих результатів власним темпом. Практикують і так зване відкрите навчання, за якого у школі учень навчається обмежений час, отримуючи від учителя загальні вказівки і завдання. Для їх виконання він повинен звертатися до спеціального навчального центру, де його забезпечать необхідною інформацією і матеріалами для самостійної робо­ти з опорою на технічні засоби навчання.

В індивідуалізації навчання учнів використовують контрактну форму — укладання угоди між учнем і педа­гогом, яка передбачає основні напрями самостійної роботи учня. Ця форма навчання дає змогу учням індивідуально планувати свою навчальну діяльність і оволодівати матеріа­лом відповідно до власних здібностей та інтересів. Контракт не звільняє від щоденних занять у школі, а є допов­ненням до них, оскільки складений з метою поглиблення знань з окремого предмета. За такої форми навчання вчи­тель є лише організатором пізнавальної діяльності учня і консультантом.

У багатьох школах запроваджено такі форми організації навчання, як навчальні центри і центри за інтересами. Навчальний центр може бути організовано у класі, він забезпечує учнів, що цікавляться певною галуззю знань, необхідним обладнанням і матеріалами, науковою і по­пулярною літературою. Центри за інтересами дають учням змогу розширити знання з конкретної соціальної пробле­ми. Результати роботи учнів над проектами у навчальному центрі або центрі за інтересами репрезентують на шкіль­них виставках, у наукових доповідях тощо.

Новою формою організації навчання є «школа без стін». Вона не має свого приміщення, постійних класів. Діти збираються з учителем у різних місцях, планують свою роботу, відвідують заводи, музеї, бібліотеки, пізна­ють передусім практичний бік життя.

У сучасних школах США використовують також проекти — індивідуальну або групову форму дослідження (учні збирають інформацію, аналізують її, роблять виснов­ки). Учитель надає допомогу їм, спрямовує процес навчан­ня загалом. Час від часу він перевіряє результати виконання проекту.

Якщо для шкіл Західної Європи і США характерний поділ дітей на здібних, малоздібних та нездібних, то у школах Японії такого поділу не існує. Процес навчання і віль­ний час учнів тут підпорядковано груповому спілкуванню. Зокрема, дітей залучають до розроблення різних групових проектів, організації та проведення спільних туристичних походів, виховуючи завдяки цьому повагу один до одного і відданість своїй групі.

Спеціальна інструкція Міністерства освіти Японії спрямовує на виховання «активної людини», формування в учнів інтересу до власної діяльності, готовності та вміння долати труднощі, ставлення до своєї праці як до внеску в загальну велику справу. У дитини завжди стимулюється активне, зацікавлене, творче ставлення до власної діяль­ності, її привчають сприймати суспільні норми поведінки і діяльності як внутрішньо необхідні.

Японські вчителі спрямовують свої зусилля на форму­вання в дітей здатності до самостійної діяльності, «практичної волі», уміння обирати рішення та реалізовувати його (ставити перед собою мету, складати програму дій, уявляти етапи її реалізації, досягати конкретних резуль­татів). Це передбачає мобілізацію волі, творче використан­ня в досягненні мети внутрішніх (здібності, інтелект, інтуїція, емоції тощо) та зовнішніх (поради, допомога інших людей) можливостей особистості.

Здатність до самостійних дій, орієнтація на дотриман­ня встановлених соціальних норм виховується у японців з раннього віку, вона є своєрідною якістю національного менталітету.