39

Розділ 1 Типологічна характеристика багатофункціональних службових

слів

1.1 Визначення понять «службові слова» та «службові частини мови»

Службові частини мови – це класи слів які передають відносини між членами речень, не називаючи цих відношень. Головна їх відмінність від повнозначних частин мови полягає у тому, що не приймаючи участі в номінації вони не виконують функції членів речення. Вони є лексичними повнозначними словами; відношення які вони можуть передавати є досить різні, про це мі будемо говорити нижче в роботі при аналізі окремих слів.

До службових частин речі належать: прийменник, сполучник частка, артикль. Принципово слід відрізняти службові частини мови від службових слів. Для мов, які мають аналітичну побудову досить особлива значення займають службові слова, які виступають тим основним показником зв’язків між повнозначними частинами мови. [№15,с.270]

Службові частини мови не мають властивості буду предметом думки, тобто не мають лексичного значення. Не можуть позначати предмет такі одиниці, як of, and, since, the тому, що вони не називають окремих понять. Призначення службових частин у мові – це вказувати на ті або інші відносини між словами повнозначних частин мови, між реченнями і словосполученнями, а також ще уточнювати граматичні значення повнозначних части мови: the colour of the sky, the cat, a cat.

До службових слів належать допоміжні дієслова to be, to have, to do, shall, will; в цій функції вони можуть повністю втрачати значення, або ж виступати як повнозначні дієслова. Допоміжні дієслова – це дієслова, за допомогою яких утворюються складні дієслівні форми. Вони грають важливу ролі в відмінюванні англійського дієслова тому, що вони беруть участь в утворенні всіх дієслівних часів, за винятком стверджувальної форми Presen and Pas Indefinite. Допоміжні слова не мають свого самостійного лексичного значення та виступають лише показником часу, стану, способу. Сама ж дія виражається смисловими дієсловами, в поєднанні з якими вони вживаються . Сюди також можна віднести – one, займенник it, котрий має функцію підмета в безособовому реченні, а також пост позитив. Ці слова утворюють лексичні сполучення з дієсловами, до яких вони приєднуються.

Дієслова – зв’язки також відносяться до службових слів. Вони вживаються для утворення складного іменного присудка. Дієслова – зв’язки не виражають дію, а вживається тільки для зв’язку підмета зі смисловою частиною присудка і показує особу, число та час Їх граматична функція полягає в тому, щоб вказувати на зв’язок предмета з якою-небудь його ознакою. Отже, дієслова – зв’язки функціонують як самостійні синтаксичні одиниці.

Найбільш поширене дієслово – зв’язка to be. Окрім того, функцію дієслова зв’язки можуть виконувати дієслова: to become, to go, to get – всі вживаються в значенні вставати, to look в значенні виглядати. А також деякі інші дієслова можуть вживатися в реченні як зв’язка: mean feel continue seem. Дієслова – зв’язки втратили значення, але вони зберегли узагальнене значення переходу в новий стан або ж зберегли стан при цьому продовжуючи дію: He got tired. He feel ill.

Допоміжні дієслова не мають самостійного значення і вживаються для утворення складних форм дієслова (порівняйте, наприклад, український складний майбутній час Ми будемо співати, який утворюється з допоміжного дієслова бути). До допоміжних дієслів належать такі: to be, to do, to have, to let, shall, should, will, would.

He told me he would come at nine.

Напівдопоміжні дієслова не мають повністю самостійного значення і тільки у сполученні з іншими дієсловами можуть бути присудками. До них належать:

Дієслова-зв'язки, які вживаються для утворення складеного іменного присудка: to be, to become, to seem, to remain, to feel, to grow та ін.

I'm afraid Ann is ill. It was getting dark.

The sea was growing calmer.

Дієслова to be, to do, to have, to let, should можуть бути не тільки допоміжними, а й смисловими або напівдопоміжними, наприклад:

Did you do exercise ten?

(у першому випадку дієслово to do — допоміжне, у другому — смислове).

I'm afraid I must be going

(у першому випадку дієслово to be напівдопоміжне, у другому — допоміжне).

Have you heard that we're going to have a new English teacher?

(у першому випадку дієслово to have — допоміжне, у другому — смислове).

Необхідно чітко розмежувати службові частини мови і службові слова. Службові слова належать до повнозначних частин мови, але в окремих випадках втрачають свій лексичний зміст. Наприклад: дієслово have в реченні i have a new hat виступає вданому випадку з власним лексичним значенням, а в же у формі перфекту втрачає своє лексичне значення виступаючи як допоміжне дієслово: I have lost my keys.

Він не перетворюється при цьому в службову частину мови, але функціонує як службове слово. В процесі дослідження були доведені наступні речі. До службових слів належать допоміжні дієслова to be, to have, to do, shell, will – в цій функції у них відсутня семантика, але в інших випадках виступають як повнозначні дієслова. До службових слів належать дієслова – зв’язки to be, to appear, to seem, to look, to mean, to feel, to continue, to remain, to keep – в цій функції вони не мають семантичного значення.

Займенник it в функції підмета в безособовому реченні, а також слово one, яким замінюються слова у реченні, щоб уникнути повторів. Слова замінники – це слова які замінюють інші слова, щоб можна було уникнути повторів або для спрощення мови. Займенник “it” може мати значення “це”: “I hear а knock at the door. – I think it’s my wife. Я чую стук у двері. Здається, це моя дружина.” Може уживатися замість раніше згаданих фраз, пропозицій або навіть цілого витягу з речення наприклад: “The music stopped. He didn”t notice it. – Музика припинилася. Він не відмітив цього.” Займенник “it” часто використовується як формальний підмет в безособових реченнях, в яких говоритися про погоду, час, відстань і різні виміри.

It”s snowing. Йде сніг.

It’s very cold in the room. У кімнаті дуже холодно.

It’s three o”clock. Зараз три години.

It’s two miles to the station. До станції дві милі.

It’s twenty degrees above zero. Зараз двадцять градусів тепла.

Взагалі то дуже важко провести чітку межу між займенника та словами замінниками, тому що займенники дуже часто виступають в ролі слів замінників, але є звичайно не всі. Багато вчених висловлювали свою точку зору з даної теми .

Займенник іменник можуть бути словами замінниками. До них відносяться особисті займенники в називному відмінку, вказівні займенники, питальні займенники та деякі неозначені займенники Ми повинні зрозуміти. Що поняття «слово - замінник» є дещо ширшим за поняття «займенник». Окрім займенників – іменників, словами замінниками можуть бути іменники, дієслова, прикметники, а бо ж можуть зустрічатися взагалі цілі фрази – замінники.

Прийменники передають відношення між членами речення ( of, by, with, to). Прийменник — службова частина мови, що поєднує слова, які виражають відношення просторові ( in the country), часові (from morning till night), об’єктні (the song about Motherland), причинові ( to get white with fear), цільові (for love or money) і т. ін.

Зіставлення прийменників in, at, on, by Прийменник in вживається:

1) з назвами міст: in London;

2) зі словами: an armchair, danger, the middle of, a queue, a book,

a newspaper, the sky, a row, a hotel, the centre, the park, prison, hospital,

the country;

3) в сталих словосполученнях: in cash, in pen, in pencil, in ink, in writing, in one’s opinion, in the end.

Прийменник at вживається:

1) перед номерами будинків: at 23 Baker St.;

2) зі словами home, school, university, work, the bus stop, the

station, the airport, the seaside, a hotel, the table, the desk.

Прийменник on вживається:

1) зі словами the river, the border, the farm, an island, a beach,

the coast;

2) у сталих словосполученнях: on foot, on business, on holiday,

on a trip, on the way, on the phone, on TV, on radio, on purpose, on the

right/left.

Прийменник by вживається в сталих словосполученнях:

by bus, by taxi, by car, by plane, by train, by ship, by sea, by air.

Але: on a/the bus/plane/train/ship, in a/the taxi/car

Прийменники, що виражають часові відношення

Прийменник Приклад

After at before by during for from in on since till/until within What are

Як зазначалося вище, в українській мові засобом вираження граматичної залежності є відмінкові закінчення й прийменники, які вживаються з тим чи іншим відмінком; в английскій мові така залежність одних слів від інших виражається за допомогою прийменників: to, with, of, by, about.

Сполучник – службова частина мови, яка служить для зв’язку незалежних, рівноправних одиниці в середині речення, а також для зв’язку речень між собою. Сполучники можуть бути простими за своєю структурою, складними, чи фразовими і можуть представляти собою десемантизовані форми інших частин мови, функція яких полягає в уточненні значення тих членів речення, до яких вони належать а в деяких випадках – в суттєвому зміненні змісту висловлювання.

Залежно від їхньої синтаксичної функції розрізнюють сполучники сурядності й підрядності. Сполучники сурядності служать для поєднання рівноправних одиниць (однорідних членів речення, а також частин складносурядного речення). Сполучники підрядності служать для поєднання синтаксично нерівноправних одиниць (головного й підрядного речень, рідше членів простого речення).

Сполучники зіставні and, both…and, neither …nor I’ve been to England and Scotland.

протиставні but, whereas I don’t like classical music, whereas my mother loves it.

розділові or, either … or Shall we go on holiday or

shall we buy a computer?

пояснювальні that is In the Ukrainian restaurant we tried ‘borsh’ — that is a

kind of vegetable soup.

приєднальні and also She is so nice, and also very clever!

з’ясувальні that This is the boy that started

the fight.

часові when, as soon as, as long as, while, after, before, since, until I’ll tell you about my holiday when I get home.

причинові because, as, so/such… that, since (поскольку) Since it’s your birthday, I’ll let you borrow my best suit.

наслідкові so, therefore Martin has broken his leg, so he can’t play football.

порівняльні as, as … as, as if, than I’m as happy as a child.

умовні if, whether If you get out in the rain, you’ll catch cold.

допустові although, though, in spite of, despite the fact Although he has lived in

Germany for two years, she can’t speak German.

мети in order to, so that I moved that vase so that the dog wouldn’t break it.

Частки exectly, only, merely, можна розглядати як обмежувальні exectly, just, right можна розглядати як уточнюючі частки, а також є частки, які передають емоційні відтінки вони є багатозначними і часто їх важко відокремити від прислівників

Частками в англійській мові називають службові слова, які вживаються для підсилення уточнення, обмеження або заперечення інших слів або словосполучень у реченні.

Основні групи часток:

1. Заперечна частка not (у скороченій формі n't). Вона вживається:

для утворення заперечних форм дієслова:

I don't smoke.

My elder brother is a sailor, not a soldier.

для заперечення інших членів речення, що виражаються різними частинами мови:

Wevare going to the river, not to the lake.

I asked him not to do that again.

Have you got any money about you? — Not a penny (not a cent).

для заперечення попереднього висловлювання(у заперечних відповідях на запитання) з виразами I be-lieve, I hope, I suppose, I expect і т. п., а також з модальними словами-реченнями of course, certainly, surely,perhaps і т. п.

Can you lend me this book?

I'm afraid not, I'm still reading it.

Do you think it will rain tomorrow?

I hope not, we're planning an excursion.

Do you smoke?

Of course not!

2. Підсилювальні і обмежувальні частки: only — тільки; even — навіть; just — якраз, саме, просто; simply — просто; merely — просто; still — ще; almost — майже; hardly — ледве; ever — у сполученнях з so і since; possibly — у сполученнях з дієсловом сап у питальних і заперечних реченнях; exactly — саме, якраз.

I can only tell you what I know.

It's almost one o'clock.

We could hardly understand him.

I merely asked his name.

It is just (exactly) what I think.

I'm afraid I can't possibly come tonight.

Even a child can understand it.

Your pronunciation is simply awful.

Thank you ever so much.

3. Єднальні частки: also — також; too — також; as well — також; either — також. Ці частки вживаються для зв'язку якоїсь частини речення з попереднім висловлюванням.

Частка either вживається у заперечних реченнях.

We are planning an outing for tomorrow. Jack is coming too.

I need Tom badly, but I can't find him anywhere.

I haven't seen him either.

Частки — це службові слова; вони не можуть бути членами речення. Цим вони відрізняються від прислівників, з якими багато часток збігаються за формою. Порівняйте:

I have just come. (Я тільки но прийшов.) (just — прислівник часу в функції обставини часу).

I just come to see you. (Я просто зайшов відвідати тебе.) (just — обмежувальна частка).

She dresses very simply. (Вона одягається дуже просто.) (simply — прислівник у функції обставини способу дії).

The noise was simply terrible. (Шум був просто жахливий.) (simply—підсилювальна частка).

Більшість часток (only, still, simply, merely, even, just) звичайно ставляться перед словом, до якого вони відносяться.

Only Tom is absent.

Even Mary went with us.

I simply don't understand what you want.

Частки too і either ставляться в кінці речення, а частка else — після слова, до якого вона відноситься.

I'll go with you too.

I don't know her either.

What else must we do now?

Let's ask somebody else about it.

Артикль не передає синтаксичних відношень в реченні, передає більш абстрактні відношення іменника в реченні: введення нового, чи вказання на значення більш узагальненого класу та ін. Виділяють 2 артикля : визначений the та невизначений a, an; а також виділяють нульовий артикль.

Невизначений артикль походить від давньоанглійського «an», яке означало «один». Тому невизначений артикль ми використовуємо у тому випадку, коли мова йде про одну річ – тобто однину.

Чому ми два артикля – «a» і «an» розглядаємо в одній групі – невизначені артиклі, та використовуємо в одних і тих самих випадках? Все дуже просто – насправді це один артикль! Якщо слово, перед яким повинен ставитися невизначений артикль, починається на приголосну, то вживаємо артикль «a», а якщо на голосну, то відповідно використовуємо «an».