- •Державна санітарно — епідеміологічна служба України
- •Загальні відомості про умови та фізіологію праці
- •За величиною загальних енерговитрат організму фізична робота поділяється на три категорії:
- •Категорії важкості (тяжкості) праці
- •Вплив вологості повітря на організм
- •Принцип нормування параметрів мікроклімату
- •Заходи нормалізації параметрів в умовах нагріваючого мікроклімату
- •Вплив на організм атмосферного тиску
- •Шляхи надходження виробничих отрут в організм
- •Загальна характеристика отрути
- •Заходи які належать до запобіганням професійним отруєнням
- •Види виробничої вентиляції
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до вентиляції
- •Облаштування природного освітлення
- •Суть штучного освітлення
- •Освітлювальні установки
- •Дія вібрації на організм людини
- •Звукові порогові відчуття
- •Ступінь небезпеки виробничого шуму на організм людини
- •Акустичний напрямок боротьби з шумом
- •Дія ультразвуку на організм людини
- •Методи оздоровлення умов праці при обслуговуванні ультразвукового устаткування
- •Вплив інфразвуку на організм людини
- •Гігієнічне нормування інфразвуку
- •Боротьба з негативною дією інфразвуку
- •Біологічна дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •Гігієнічне нормування радіоактивних речовин
- •Біологічний вплив емв на організм людини
- •Гігієнічне нормування емв
- •Захисні засоби від дії емп
- •Профілактичні заходи використовують від дії уфв
- •Дія лазерного випромінювання на організм людини
- •Заходи безпеки при використанні лазерів
- •Безпека праці на лазерних установках
- •Вплив електричного поля на органи людини
- •Електростатичне поле
- •Захисні засоби від дії есп
- •Паспорт санітарно-технічного стану умов праці
- •Планування робочого місця
- •Вимоги до оснащення робочих місць
- •За призначенням 313 поділяються на такі класи:
- •Спеціальне взуття
- •313 Рук від підвищених і понижених температур виготовляють з сукна, азбестових тканин, брезенту і інших тканин з теплоізолюю- чими прокладками.
Санітарно-гігієнічні вимоги до вентиляції
Основні вимоги до вентиляції виробничих приміщень визначені санітарними нормами (СНІ), а також будівельними нормами і правилами «Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря».
Об'єм потрібного повітря має бути достатнім, він визначається розрахунковим шляхом. Розрахунок ведеться відповідно по надлишку явного тепла або вологи, або за кількістю шкідливих надходжень пилу, газів, пари. При їх одночасному виділенні необхідний повітрообмін має встановлюватися за домінуючою шкідливістю.
Згідно з СН, кількість зовнішнього повітря, що попадає у приміщення на одного працюючого, має становити не менше 30м /год. при роботі у приміщенні об'ємом менше 20м3 на одну людину і не менше 20м /год гіри об'ємі приміщення понад 20 м3 на одну людину. У приміщеннях без природної вентиляції подача повітря на одну людину має становити не менше 60 м3/год.
Лекція 7.
ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ
Гігієнічні вимоги до виробничого освітлення
Освітлення це використання світлової енергії сонця і штучних джерел світла для забезпечення зорового сприйняття оточуючого світу, це один з найважливіших чинників, який значною мірою впливає на продуктивність праці, рівень травматизму і професійних захворювань.
З точки зору гігієни праці, освітленість має суттєве значення за яким формуються умови праці і розраховуються освітлювальні установки. Для цього необхідно, щоб:
рівень освітлення відповідав характерові здорової роботи і встановленим нормативам;
забезпечувалась достатня рівномірність та постійність рівня освітленості, що зменшувало б необхідну адаптацію органів зору;
не створювалось сліпучої дії як від джерел світла, так і від предметів, що знаходяться в полі зору;
не створювались на робочих поверхнях різкі і глибокі тіні, а рівень був достатнім для розрізнення предметів праці, що освітлюються;
освітлення було надійним і простим в експлуатації, економічним, естетичним, а за спектром наближеним до природного.
Оцінка зорових функцій залежно від освітлення
До функцій зору, що відіграють найбільш важливу роль у трудовому процесі належить:
контрастна чутливість;
гострота зору;
швидкість розрізнення деталей;
стійкість ясного бачення.
Види і системи освітлення
У виробничих приміщеннях використовують 3 види освітлення:
природне (джерелом його є сонце);
штучне (джерелом є штучне освітлення);
суміщене або інтегральне (поєднання природного і штучного).
Діючими ДБН передбачені дві системи штучного освітлення:
система загального освітлення (світло розподіляється на всю площу приміщення);
система комбінованого освітлення (там, де проводяться роботи високої точності з напругою зорового аналізатора).
За функціональним призначенням штучне освітлення буває:
робочим (для забезпечення нормальної світлової обстановки на робочих місцях);
аварійним (на випадок виходу з ладу робочого освітлення);
евакуаційним (для забезпечення евакуації людей при аварійному вимкненні робочого освітлення);
охоронним (для освітлення території, яка охороняється в нічний час).
Розрізнюються два види аварійного освітлення:
для продовження роботи;
для безпечної евакуації людей.
Аварійне освітлення для продовження роботи передбачають у тому випадку, коли вихід з ладу робочого стану може спричинити вибух, пожежу, отруєння людей або призведе до порушення безперервної роботи технологічного процесу, нормальної роботи життєво важливих об'єктів, таких як: електростанції, вузли зв'язку, диспетчерські пункти, насосні станції і т. п.
