Заходи які належать до запобіганням професійним отруєнням

Сюди належать технологічні, технічні, санітарно-гігієнічні та лі- кувально-профілактичні заходи та засоби. Радикальним способом захисту є заміна отруйних неотруйними або менш токсичними речовинами, дотримання правил безпеки і виробничої санітарії, введення нових технологій, санітарно-гігієнічна експертиза хімічних речовин, їх гігієнічна стандартизація, комплексна механізація та автоматизація виробничих процесів.

о лікувально-профілактичних заходів належить обов'язкова реєстрація всіх випадків професійних отруєнь та їх розслідування з метою виявлення та усунення їх причин. Обов'язкові попередні й наступні медичні огляди, результати яких є підставою для розробки відповідних заходів запобігання та переведення працівників на іншу роботу і спеціальне лікування.

Серед організаційних заходів законодавчо передбачена скорочена тривалість робочого дня, додаткові відпустки, безкоштовне спеціальне й лікувально-профілактичне харчування, підвищений рівень заробітної плати, скорочений термін виходу на пенсію. До роботи зі шкідливими речовинами не допускаються особи віком до 18 років, чоловіки старше 55 років, жінки старше 50 років, вагітні і матері, що годують дітей, а також особи, що мали туберкульоз, захворювання нервової системи і ін.

За станом повітря виробничої зони необхідно здійснювати систематичний контроль з метою порівняння його з гігієнічними нормативами. Крім наведеного роботодавець має забезпечувати всіх працюючих 313 органів дихання, спеціальним одягом, спеціальним взуттям, засобами захисту рук, обличчя, очей.

Лекція 6.

ВЕНТИЛЯЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

Вентиляцією називають регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачі на місце видаленого свіжого повітря.

Вентиляційне обладнання, що об'єднується в один агрегат (для видалення або подачі повітря) носить назву вентиляційного устаткування.

Сукупність різного вентиляційного устаткування, що має єдине призначення (видалення пилу, газів, тепла і т.ін.) називають вентиляційною системою.

Серед санітарно-технічних заходів вентиляція займає одне з основних місць в системі оздоровлення умов праці, яка вимагає значних капітальних затрат на влаштування і її експлуатацію.

Види виробничої вентиляції

За способом переміщення повітря вентиляція поділяється на два вида:

• природну;

• механічну.

За способом організації повітрообміну вентиляція може бути:

• місцевою;

• загальнообмінною.

За принципом дії вентиляційне устаткування поділяється на:

1. витяжне (призначене для видалення повітря) у свою чергу воно буває загальним і місцевим;

2. припливне (здійснює подачу повітря) воно буває місцеве (повітряні душові ванни, оазиси, завіси) і загальне.

На виробничих підприємствах часто влаштовують комбіновані системи вентиляції (загальнообмінну з місцевою і т.ін.). Вентиляційні системи мають бути пожежо- й вибухобезпечними , простими у влаштуванні, надійними в експлуатації та економічними.

Кожна вентиляційна система повинна мати паспорт до якого вносяться всі зміни, а також результати технічних випробувань та журнал експлуатації.

Природна вентиляція виробничих приміщень може бути:

• неорганізована;

• організована.

При неорганізованій вентиляції об'єми повітря, що надходять та вилучаються з приміщення, невідомі, а повітрообмін при цьому залежить від температури та сили вітру. Надходження та видалення повітря здійснюється через квартирки, фрамуги і вікна, загальна площа перерізу яких має становити 2 - 4% площі підлоги.

Організована регулююча природна вентиляція називається аерацією. Вона здійснюється з допомогою спеціально створених конструктивних елементів промислових будівель - аераційних ліхтарів а при їх відсутності можуть влаштовуватись спеціальні канали або шахти, які функціонують під дією теплового напору. Для цього встановлюють витяжні труби з дефлектором на 1,5 - 2 м вище гребня даху.

Система механічної вентиляції, на відміну від природної, здійснює рух повітря за допомогою вентиляторів, вона дає можливість здійснювати попередню обробку припливного повітря (очистку, зволоження, нагрівання або охолодження) і очистку від пилу, газів і інших домішок витяжного повітря, що видаляється перед викидом його в атмосферу.

Механічна вентиляція може бути робочою або аварійною, яка проектується там де за виробничих умов може надходити у повітря значна кількість шкідливих або вибухонебезпечних речовин.. Механічна робоча вентиляція може бути місцевою, загальнообмінною, комбінованою.

Вимоги до місцевої механічної витяжної вентиляції

Вона призначається для вловлювання і видалення забрудненого повітря безпосередньо від місця утворення. Ефективність дії місцевої витяжної вентиляції залежить від раціонального вибору і досконалої конструкції повітроприймача місцевого відсмоктувача.

Відсмоктувачі місцевої витяжної вентиляції поділяються на:

• відсмоктувачі відкритого типу (захисні протипилові кожухи, витяжні парасольки, бортові відсмоктувачі . відсмоктувачі вмонтовані в робочі місця і інструменти);

• відсмоктувачі закритого типу (витяжні шафи, укриття-бокси, камери і кабіни).

Вимоги до місцевої припливної витяжної вентиляції

Місцева припливна механічна вентиляція служить для створення необхідних гігієнічних умов повітряного середовища в обмеженій зоні виробничого приміщення. До цієї системи належать повітряні душі і повітротеплові завіси, оазиси.

Вимоги до місцевої припливно-витяжної загальнообмінної вентиляції

У системі припливно- витяжної вентиляції використовують не лише зовнішнє повітря, а й повітря приміщень після його очищення. Повторне використання повітря приміщень називають рециркуляцією і здійснюють в холодну пору року для економії тепла, що має витрачатися на підігрів припливного повітря. Для рециркуляції беруть повітря лише тих приміщень, де відсутні виділення шкідливих речовин.

При влаштуванні вентиляції необхідно виконувати вимоги СНиП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря. Норми проектування

Кондиціонування повітря

Це створення і регулювання в приміщеннях заданих параметрів мікроклімату і санітарно-гігієнічних параметрів (температури, вологості, рухомості повітря). Системами кондиціонування повітря має подаватися вільним від пилу.

Санітарно-гігієнічні вимоги до вентиляції у приміщеннях з виділенням пилу та газів

Оптимальним способом знепилювання повітря з допомогою місцевого витяжного вентиляційного устаткування є аспірація - повне укриття обладнання суміщене з витяжкою. При виборі конструкції пилеприймача і самого витяжного устаткування необхідно дотримуватися таких умов за яких:

• забезпечувалось можливо повне укриття джерела пилоутворення;

• максимально наближався відсмоктуючий отвір до джерела пилоутворення;

• передбачалось щільне приєднання повітроводу до пилоприймача, щоб виключити вибивання пилу;

• пилоприймач був так розташований, щоб запилене повітря, що відсмоктується не проходило через зону дихання працюючого;

• повітропроводи були обладнані отворами для періодичної очистки їх від пилу ,що осідає;

• місцева витяжна вентиляція була обладнана пилоочисним пристроєм, що гарантує ступінь очистки повітря у відповідності з вимогами санітарного законодавства;