Загальна характеристика отрути

Патологічні процеси, що розвиваються під дією виробничих отрут призводять в організмі людини до порушення функціонального і структурного стану, необхідного для його нормальної життєдіяльності.

Характер і ступінь таких змін під дією отрути обумовлений їх концентрацією (дозою), часом дії і періодом виведення (елюмінації) з організму. Токсичний ефект хімічних речовин залежить від індивідуальних властивостей особистості, що визначається станом здоров'я людини.

Промислові отрути можуть чинити на організм людини як місцеву, так і загальну дію.

До основних причин, що зумовлюють виникнення професійних інтоксикацій належить:

• перевищення ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

• експлуатація фізично зношеного, недосконалого обладнання і устаткування;

• відсутність або неефективність вентиляційних систем; недосконала організація умов праці і відпочинку, відсутність 313 та заходів колективного захисту, та профілактики.

Вказані причини можуть призводити до виникнення гострих або хронічних професійних отруєнь.

Гострі професійні отруєння виникають за короткий проміжок часу (не більше доби). Хронічні отруєння є наслідком поступового накопичення токсичних речовин в організмі. Деякі промислові отрути можуть зумовлювати, як гострі, так і хронічні отруєння (бензин, чадний газ, бензол), інші - тільки гострі (синільна кислота) або тільки хронічні (свинець, марганець).

Шляхи надходження виробничих отрут в організм

Виробничі отрути можуть надходити в організм через:

• дихальні шляхи у вигляді газів, пари, аерозолів, а також паро-, газоаерозольних сумішей. Всмоктування отруйних сполук через слизову оболонку дихальної системи є основним і найбільш швидким шляхом надходження їх в організм

• шлунково-кишковий тракт де отрути надходять безпосередньо в кров, деякі отруйні сполуки можуть всмоктуватися уже в ротовій порожнині. Потрапляння отрут через шлунково-кишковий тракт можливе при заковтуванні слизової оболонки носа, а також внаслідок не дотримання правил особистої гігієни або з їжею і питною водою;

• непошкоджену шкіру і слизові оболонки очей. Існує три шляхи можливого проникнення отрут через шкіру:

• епідерміс;

• волосяні фолікули;

• вивідні протоки сальних або потових залоз.

Виділяються шкідливі речовини з організму через легені в незмінному вигляді з видихуванням повітря, через нирки, шлунково- кишковий тракт і шкіру. При цьому отрути можуть виділятися декількома шляхами одночасно. Швидкість виділяння шкідливих речовин найбільша в перші дні і тижні після надходження їх в організм, а у подальшому вона уповільнюється.

Кожен вид чи група шкідливих речовин може спричиняти характерні ознаки отруєння (біль у кінцівках, порушення їх чутливості, порушення функціонування кишківника і т.ін.). Може бути інтенсивне слиновиділення, а у роті відчуватися присмак металу або поява холодного поту чи інша симптоматика.

Ступінь токсичного ефекту виробничих отрут залежить від їх будови, фізико-хімічних властивостей, чинників зовнішнього середовища (температури, атмосферного тиску і ін.), біологічних властивостей, виду, статі, віку та індивідуальної чутливості організму.

Токсичність - це міра несумісності шкідливої речовини з життям. Чим вища концентрація речовини, тим швидше виникає отруєння і тим сильніше виражені його симптоми. Чим розчинність токсичних речовин більша, тим вищою є їх токсична дія.

За високої температури небезпека отруєння підвищується через прискорення кровообігу, ритму дихання і збільшення леткості токсичних речовин у повітрі робочої зони (отруєння влітку частіші ніж у взимку).

Висока вологість повітря збільшує токсичність деяких отрут через зміну агрегатного стану, прискорення гідролізу та накопичення їх на поверхні слизових оболонок.

Зміна атмосферного тиску також впливає на характер токсичності речовин через збільшення їх надходження в організм унаслідок підвищення парціального тиску газів в альвеолярному повітрі (у кесонах, барокамерах).

Індивідуальна чутливість визначається станом здоров'я і залежить від характеру праці. За тяжкої фізичної праці посилюється процес дихання і кровообігу, що веде до прискореного надходження отрути в організм.