Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції по основам вироб санітарії на друк.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
141.92 Кб
Скачать

За величиною загальних енерговитрат організму фізична робота поділяється на три категорії:

  • Легка - під час роботи людина витрачає до 150 ккал/год.;

  • Середньої тяжкості - при виконанні якої людина постійно рухається або переносить вантажі масою до 10 кг, витрачаючи при цьому до 151 -250 ккал/год.;

  • Важка - під час такої роботи людина витрачає 251-300 ккал/год., переносячи вантажі понад 10 кг і ін.

Втома - це сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психічному стані людини внаслідок реакції центральної нервової системи на фізичну або розумову працю.

Втома є захисною реакцією організму, спрямованою проти виснаження функціонального потенціалу людини, вона після відпочинку має зникати, а працездатність має поновлюватися. Якщо відчуття втоми після відпочинку не минає, то це свідчить про перевтому, коли втома від попередніх днів праці накопичується.

Перевтома - це високий ступінь втоми, внаслідок чого створюється різка невідповідність між затратою енергії організмом при роботі і процесом її відновлення.

Категорії важкості (тяжкості) праці

Медико - фізіологічними дослідженнями обґрунтовано шість категорій важкості праці:

І категорія важкості праці — це вид діяльності, що виконується в оптимальних умовах виробничого середовища за сприятливими величинами фізичного, розумового і нервово-емоційного навантаження. При таких умовах людина зберігає здоров'я і працездатність.

II категорія - це такі умови середовища, які відповідають гігієнічним нормативам. Практично здорові люди в таких умовах не відчувають значної втоми або відхилень у стані здоров'я, пов'язаних з професійною діяльністю.

III категорія - це роботи за яких підвищуються психічні, м'язові та нервово-емоційні навантаження. У практично здорових людей формуються реакції, характерні для пограничного функціонального стану організму, коли погіршуються фізіологічні та техніко- економічні показники.

IV категорія важкості праці - це умови, які призводять до більш глибокого пограничного стану організму. В момент трудової діяльності можуть виникати професійні захворювання. Працездатність підтримується за рахунок перенапруги, що веде до порушення окремих систем організму.

V категорія - це роботи за яких формуються реакції характерні для патологічного функціонального стану організму і зміни з боку вищої нервової системи, що веде до появи виробничо- зумовлених та професійних захворювань.

VI категорія - це роботи з надмірними перевантаженнями при яких виникають стресові психічні ситуації, гострі патологічні реакції, що можуть призводити до тяжких порушень функціонування організму або життєво важливих органів та систем.

Важкість праці - це ступінь залучення до роботи м'язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичних навантажень.

Напруженість праці - це реакція центральної нервової системи на інтелектуальні, сенсорні, емоційні, монотонні чи динамічні режими праці.

Важкість та напруженість праці - це ступінь сукупної дії санітарно-гігієнічних, фізіологічних, естетичних, соціально-психологічних елементів, що формують умови праці та поточні або віддалені в часі зміни функціонального стану організму.

Лекція 3.

МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМ

Мікроклімат виробничих приміщень

Мікроклімат виробничих приміщень - це клімат який визначається діючим на організм людини поєднанням температури, вологості і швидкості руху повітря, а також температури навколишніх поверхонь.

Гігієнічне нормування умов праці розроблено для нагріваючого та охолоджуючого мікроклімату.

Нагріваючий мікроклімат - це таке сполучення його параметрів, за яких має місце порушення теплообміну людини з навколишнім середовищем, що проявляється у накопиченні тепла в організмі або збільшенні втрат його шляхом випаровування поту (понад 30° С ) у загальній структурі теплового балансу.

Охолоджуючий мікроклімат - це таке сполучення його параметрів за яких має місце зміна тепловіддачі організму до навколишнього середовища, що призводить до створення загального чи локального дефіциту тепла у глибоких та повеневих шарах тканин організму ("ядра" або " оболонки").

Тепловий стан людини оцінюється відповідно до методичних рекомендацій МОЗ №5168-90 " Оцінка теплового стану людини з метою обґрунтування гігієнічних вимог до мікроклімату робочих місць та заходів профілактики переохолодження та перегрівання ".