Біологічний вплив емв на організм людини

Дія ЕМВ на організм людини може бути постійною або інтермітуючою, що впливає на характер опромінення. Для інтермітуючого поля характерним є періодичність і аперіодичність різного за інтенсивністю та експозицією опромінення.

Біологічна дія ЕМВ на організм залежить від інтенсивності джерела, тривалості опромінення, довжини хвиль, характеру випромінювання(безперервне, імпульсне, постійне, інтермітуюче).

Основою функціонування організму людини є дуже слабкі біолектричні струми й потенціали (мілівольти, мікроампери), що синхронізують природні біологічні ритми.

Штучні ЕМВ, які співпадають з частотами природних біологічних ритмів мозку або біоелектричної активності серця чи інших систем організму, можуть привести до десинхронізації функціональних процесів в організмі.

Під впливом ЕМП та випромінювань спостерігається загальна слабкість, підвищена втома, пітливість, сонливість, а також розлад сну, головний біль, біль у ділянці серця, зміна артеріального тиску.

Гігієнічно-медичними дослідженнями встановлено, що ЕВМ (особливо високовольтні ЛЕП) становлять велику небезпеку для здоров я людини, а при тривалій дії, здатні провокувати рак, лейкемію, пухлини мозку, розсіяний склероз та інші тяжкі захворювання, а також змінювати гени та генофонд живих істот.

Механізм біологічної дії на організм людини полягає як у тепловому гак і в не тепловому специфічному ефекті. Під дією ЕМВ підвищується температура тіла локально, вибірково нагріваються тканини, органи, клітини унаслідок переходу електромагнітної енергії у теплову.

Опромінення організму може призводити до деструктивних змін у тканинах та органах гострого або хронічного характеру, що перш за все позначається на нервовій системі. Людина стає більш роздратованою, таке явище значно частіше трапляється у мешканців міста, ніж села, що пов'язується з прокладкою в містах великої мережі телефонних, телевізійних, електричних і кабельних мереж і т. ін.

Остаточно весь механізм негативного впливу ЕМВ на організм людини ще не зовсім вивчений, але відомо, що його шкідлива дія проявляється від субклітинного рівня до ураження цілого організму.

Гігієнічне нормування емв

ЕМВ через свою негативну дію на генофонд і здоров'я людини підлягають гігієнічному нормуванню. Закон «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення» передбачає норми і правила захисту населення від шкідливого впливу ЕМВ (1.08.1996).

Порогові інтенсивності теплової дії електромагнітних хвиль на організм нормуються залежно від діапазону частот, за електричною і магнітною складовими ЕМВ.

Напруженість ЕМВ вимірюється у вольтах на метр(В/м), а напруженість магнітного поля - в амперах на метр (А/м). У хвильовій зоні інтенсивність поля оцінюється величиною енергії, яка припадає на одиницю поверхні і вимірюється у Вт/м² або у похідних одиницях мВт/м².

Контроль параметрів ЕМВ проводиться один раз на рік, а також при введенні в експлуатацію нових установок або таких, що пройшли ремонтні роботи чи відбулася зміна технологічного процесу. Результати вимірювань заносять в спеціальний журнал.

Гранично допустиму щільність потоку енергії ЕМВ встановлюють виходячи з допустимого значення енергетичного навантаження на організм людини й часу перебування її у зоні опромінення. У всіх випадках це навантаження не може перевищувати 10 Вт/м², а за наявності рентгенівського випромінювання або високої температури у виробничих приміщеннях (понад 28 °С) - 1 Вт/м².

Допустимі рівні вищі, але не більше як у 2 рази у випадку, коли час дії ЕМВ на персонал не перевищує 50% тривалості робочого часу.