10.Обов‘язкові медичні огляди працівників: порядок та терміни проведення, фінансування.

Кому потрібно проходити медогляд

Тепер скажемо про те, кого потрібно направити на медогляд підприємцю-роботодавцеві. Це:

1) працівники, зайняті на важких роботах;

2) працівники, зайняті на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці;

3) працівники, зайняті на роботах, де існує потреба в професійному доборі;

4) особи віком до 21 року.

Уперше такий медогляд працівника проводиться перед прийомом на роботу (попередній огляд). Далі стосовно осіб, які не досягли 21 року – щорічно, а для інших періодичність зазначено в Порядку № 246 (не менше одного разу на два роки). Зрозуміло, що тут можуть виникнути запитання щодо критеріїв, за якими визначається необхідність медоглядів.

Тут надамо деякі роз'яснення: відомостями про те, що виробництво пов'язане з якими-небудь шкідливими умовами, має володіти безпосередньо роботодавець.

Так, на підставі підпункту 3.1 пункту 3 Порядку № 246 роботодавець має організовувати лабораторні дослідженняумов праці з визначенням шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників. При цьому керуватися потрібно Гігієнічною класифікацією праці.

У результаті такого дослідження роботодавець визначає категорії працівників, що підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, і подає ці дані відповідній санітарно-епідеміологічній станції.

Зрозуміло, що проводити такі дослідження також будуть фахівці санстанції. Класифікація небезпечних факторів досить велика – це хімічні, біологічні та інші фактори. Виходячи з отриманих показників визначається ступінь шкідливості, небезпечності чи допустимості умов праці.

Звичайно ж, про будь-яке небезпечне виробництво як роботодавцю, так і його працівникам необхідно мати у своєму розпорядженні відповідні дані. Тоді шкідливі фактори або усуваються, або, якщо це неможливо через особливості виробничого процесу, працівникам надаються пільги у вигляді додаткових відпусток, безкоштовного харчування тощо. Зазначимо, що цей нюанс також не повинен залишатися без уваги підприємців (відповідно до статті 29 КЗпП перед початком роботи (прийняттям) працівника має бути проінформовано (під розписку) як про наявність шкідливих та інших факторів, так і про права на пільги за роботу в таких умовах).

Що ж стосується медогляду працівників, що потрапляють до «шкідливих» категорій, то тут усе ґрунтується на переліках з додатків 4 та 5 до Порядку № 246:

– Перелік шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, при роботі з якими є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників;

– Перелік робіт, для виконання яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників.

Фактично, за ними визначаються особи, які потрапляють до двох перших зазначених вище категорій.

Що стосується робіт, які вимагають професійного добору, то щодо них засновано перелік, який можна знайти в наказі № 263.

Проходження медогляду

Медогляди, про які йдеться, проводяться спеціальними ЛПЗ, перелік яких визначається профільними відомствами.

Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець має укласти чи своєчасно відновити договір із ЛПЗ та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.

На підставі списку працівників, які підлягають періодичним медоглядам, ЛПЗ складає план-графік їхнього проведення, погоджує його з роботодавцем і закладом державної санітарно-епідеміологічної служби.

У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, які залучаються до їхнього проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень.

Медогляди проводяться спеціальною комісією. Перед їхнім проходженням працівник пред'являє паспорт чи інший документ, що засвідчує особу та Медичну картку амбулаторного хворого.

Якщо працівник проходить попередній медогляд (уперше перед укладенням трудового договору), то пред'являєнаправлення, видане роботодавцем (форму наведено в додатку 3 до Порядку № 246).

Також потрібно звернути увагу, що в певних випадках працівникам потрібно проходити й інші специфічні попередні медогляди: наркологічний, психіатричний. При цьому відомості про їхнє проходження повинні пред'являтися при цьому медогляді.

Крім того, працівники, зайняті на роботах, де необхідний професійний добір, мають надати висновок психофізіологічної експертизи.

Оформлення результатів медогляду

Після того як медогляд буде пройдено, комісія оформляє свої висновки про стан здоров'я працівника. Так, результати медогляду заносяться до Картки працівника (форму наведено в додатку 7 до Порядку № 246), що підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду, та до Медичної картки амбулаторного хворого (форма 025/о).

У Картці працівника зазначаються скарги працівника на стан здоров'я, анамнез, результати медичного огляду, лабораторних, функціональних та інших досліджень, діагноз, висновок про професійну придатність працівника.

Відповідальність

Тепер торкнемося відповідальності, що може загрожувати за непроходження обов'язкового медогляду.

Якщо роботодавець допускає до виконання обов'язків працівника, який обслуговує населення, без профогляду ОМК, то виходить, що він порушив санітарне законодавство, як і його працівник.

За це статтями 46 Закону № 4004 та 42 КпАП передбачено штраф, що накладається на:

– громадян (найманих робітників, на підприємця) – у розмірі від 1 до 12 нмдг (від 17 до 204 грн.);

– посадових осіб (формально, підприємець посадовою особою не є) – у розмірі від 6² до 25 нмдг (від 102 до 425 грн.).

Коли ж справа стосується іншого різновиду медоглядів, обумовлених КЗпП та статтею 17 Закону про охорону праці, то розміри штрафів, що накладаються, можна побачити в частині другій статті 41 КпАП:

– на працівників – від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.);

– на посадових осіб підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.).

Як бачимо, за цією статтею КпАП може бути оштрафовано як найманого робітника, так і підприємця-роботодавця.

Справи про адміністративні правопорушення, що підпадають під цю статтю, розглядають представники органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (стаття 236 КпАП)