
- •1.Місце та роль слов`янських народів у світовому історичному процесі.
- •2.Слов`янознавство як наука. Становлення та основні етапи розвитку.
- •3. Славістика в Київському університеті.
- •4. Поява слов`ян на історичній арені та перші відомості про них.
- •5. Характеристика джерел з історії давніх слов`ян.
- •6. Проблема походження слов*ян в історичній науці
- •7. Концепції та гіпотези слов*янської прабатьківщини
- •8. Дискусія щодо початку слов*янської етнічної історії
- •9. Міграційні процеси слов*ян у і-уіі ст.:передумови, основні етапи, напрямки
- •10. Територія розселення давніх слов*ян
- •11. Суспільний устрій давніх словян
- •12 . Держава Само
- •13. Господарська діяльність давніх слов'ян.
- •14. Колонізація словянами Балканського півострову . Словяно- візантійські відносини
- •16. Загальні закономірності, регіональні та субрегіональні особливості розвитку слов’янських народів у добу раннього середньовіччя
- •17.Еволюція соціально-політичних структур та формування державності у слов’ян
- •18. Типологія ранньосередньовічних слов’янських держав
- •20.Діяльність слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія
- •22. Становлення Першої Болгарської держави (681 – 1018), її соціально – економічний розвиток та політична структура (1018-віз.Захопили Охрид)
- •23. Болгарія наприкінці іх – х ст. Політика Симеона
- •25. Західно – Болгарське царство (970 - 1018) (1018-віз.Захопили Охрид)
- •26. Болгарія під владою Візантії у 11 - 12 ст.
- •27. Утворення Другого Болгарського царства (1185 - 1396)
- •28. Основні етапи становлення Сербської держави. Рашка та Дукля (Зета). (Зроблено по конспекту лекції)
- •29. Утворення на розвиток дуклянського королівстав (Зетської держави)
- •30. Виникнення Сербської держави Неманичів
- •33. Перші державні утворення в Посавській Хорватії і Далмації. «Держава Трпимировичів».
- •34. Хорватія в період унії з Угорщиною.
- •35. Виникнення міст в Далмації та їх суспільно-політична еволюція.
- •36.Соціальні відносини та правова система в містах Далмації.
- •37.Формування державності в словенських землях. Карантанське та Блатенське князівства.
- •38. Словенські землі в х-хіі ст.
- •39.Ареал розселення полабсько-прибалтійських слов’ян.
- •40.Територіально-політична та економічна структура слов’яно-полабського суспільства. Вендська держава.
- •41. Особливості процесу державотворення у полабських і поморських слов’ян
- •42. Боротьба полабсько-прибалтійських слов’ян проти німецької експансії
- •44. Формування державності у чеських землях. Політика Пржемисловичів наприкінці іх – хіІст.
- •45. Словацькі землі під владою Угорщини в х – хіі ст.
- •48. Передумови та основні етапи процесу християнізації західних та південних слов’ян
- •50. Прийняття християнства в Болгарії та боротьба за автокефалію
- •51. Поширення християнства в сербських, хорватських і словенських землях
- •52. Прийняття християнства у Великій Моравії, Чехії, Польщі.
- •53. Християнізація полабських та поморських словян
- •54. Релігійні вірування та культура давніх словян
- •55. Культура Болгарії уіі – хіі ст..
- •56. Культура південнослов’янських народів у VII – XII ст.
- •58. Культура Чехії у х – хіі ст.
- •59. Культура Польщі в х- хіі ст.
- •60. Культура полабських та поморських слов’ян у VIII – XII ст.
27. Утворення Другого Болгарського царства (1185 - 1396)
У 1185 році в Болгарії почалося успішне масове народне повстання проти візантійського панування, яке очолили бояри брати Асен і Петро. Їхній брат Калоян правив недовго - з 1197 по 1207 роки: розширив територію країни від Варни на сході до Македонії на заході, домігся у візантійського імператора титулу царя та установив незалежну церкви. Столиця - Тирново на річці Янтра - найважливіший культурний центр всього Балканського півострова. Він навіть вважався другим за значимістю містом Східної Європи , після Константинополя. Тут знаходилася книжкова школа, працювали багато слов'янських релігійні просвітителі .
Асен II, який правив з 1218 по 1241 роки розширилися території на південь, захід, далеко за межі сучасної Болгарії. Це був пік могутності Другого Болгарського царства. Країна являла собою значну політичну величину, що служила буфером між Візантією, Угорщиною та хрестоносцями. Велася торгівля з Дубровником, Венецією і Генуєю. Культура і економіка розцвіли після битви у села Клокотніца (березень 1230 р.), коли болгарські війська здобули блискучу перемогу над візантійцями.
З другої половини 13 століття почався занепад болгарської держави, що пояснюється внутрішніми конфліктами. Селяни, пригноблені свавіллям бояр і важким тягарем податків, піднялися на повстання і після перемоги над царськими військами і взяття столиці Тирново проголосили свинопаса Івайло царем.
Івайло зумів відкинути чергове нашестя татар з півночі. Але 1280 року бояри скинули Івайло з престолу і його місце зайняв ГеоргіТертер ( 1280 - 1292 рр.). Аж до 1323 Болгарією правили спадкоємці династії Тертерів. Серед них тільки Тодор - Святослав (1300 - 1321 рр.)зумів подолати внутрішні міжусобиці і налагодити взаємини з сусідніми татарськими правителями.Михайло Шишман (1323 - 1330 рр.) дав початок династії Шишманів. При правлінні царів Олександра (1331 - 1371 рр.) та Івана Шишмана (1371 -1396) відродилися і стали процвітати болгарські культурні традиції - насамперед у галузі літератури, образотворчого мистецтва та архітектури.
Але землі були розрізнені, що допомогло туркам, що проникли наБалкани на початку 14 століття опанувати всіма територіями країни. Після облоги міста Тирнововзяли у 1393. З цього моменту протягом майже п'яти століть Болгарія перетворилася на провінцію Османської імперії.
28. Основні етапи становлення Сербської держави. Рашка та Дукля (Зета). (Зроблено по конспекту лекції)
І князівство – Рашка (від м.Рас) ІІ князівство – Дукля.
Вони заклали підвалини державності.
І етап – ІХ-сер.Х ст. – об’єднання навколо кн.Рашка.
840-842 – кн..Владимир, 860-891- кн. Мудимир (І спроба створити державне об’єднання)
І хрещення – 841 р., хрещення знаті – 870-884 рр.
923-927 рр. – частина Сербії під владою І Болгарського царства; у сер. Х ст.. відбувається об’єднання під верховенством кн. Рашки Часлава, але після його смерті – розпад.
ІІ етап – ХІ ст. – на перший план висувається кн..Дукля; під владою Візантії (1042-1101)
Дуклянське королівство: Михайло Гореслав, 1082-1101 – Костянтин, приєднання земель;
1066-67 рр. – створення митрополичої єпархії, 1089 – утворено католицьке архієпископство.
З 1101 р. – криза та занепад.
ІІІ етап – ХІІ ст. – на І план – кн.. Рашка, 2 антивізантійських повстання, з ХІІ ст. – посилення православних впливів, 1190 р. – Візантія визнає незалежність Сербської держави, 1217 р. – Сербія стає королівством.