
- •1.Місце та роль слов`янських народів у світовому історичному процесі.
- •2.Слов`янознавство як наука. Становлення та основні етапи розвитку.
- •3. Славістика в Київському університеті.
- •4. Поява слов`ян на історичній арені та перші відомості про них.
- •5. Характеристика джерел з історії давніх слов`ян.
- •6. Проблема походження слов*ян в історичній науці
- •7. Концепції та гіпотези слов*янської прабатьківщини
- •8. Дискусія щодо початку слов*янської етнічної історії
- •9. Міграційні процеси слов*ян у і-уіі ст.:передумови, основні етапи, напрямки
- •10. Територія розселення давніх слов*ян
- •11. Суспільний устрій давніх словян
- •12 . Держава Само
- •13. Господарська діяльність давніх слов'ян.
- •14. Колонізація словянами Балканського півострову . Словяно- візантійські відносини
- •16. Загальні закономірності, регіональні та субрегіональні особливості розвитку слов’янських народів у добу раннього середньовіччя
- •17.Еволюція соціально-політичних структур та формування державності у слов’ян
- •18. Типологія ранньосередньовічних слов’янських держав
- •20.Діяльність слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія
- •22. Становлення Першої Болгарської держави (681 – 1018), її соціально – економічний розвиток та політична структура (1018-віз.Захопили Охрид)
- •23. Болгарія наприкінці іх – х ст. Політика Симеона
- •25. Західно – Болгарське царство (970 - 1018) (1018-віз.Захопили Охрид)
- •26. Болгарія під владою Візантії у 11 - 12 ст.
- •27. Утворення Другого Болгарського царства (1185 - 1396)
- •28. Основні етапи становлення Сербської держави. Рашка та Дукля (Зета). (Зроблено по конспекту лекції)
- •29. Утворення на розвиток дуклянського королівстав (Зетської держави)
- •30. Виникнення Сербської держави Неманичів
- •33. Перші державні утворення в Посавській Хорватії і Далмації. «Держава Трпимировичів».
- •34. Хорватія в період унії з Угорщиною.
- •35. Виникнення міст в Далмації та їх суспільно-політична еволюція.
- •36.Соціальні відносини та правова система в містах Далмації.
- •37.Формування державності в словенських землях. Карантанське та Блатенське князівства.
- •38. Словенські землі в х-хіі ст.
- •39.Ареал розселення полабсько-прибалтійських слов’ян.
- •40.Територіально-політична та економічна структура слов’яно-полабського суспільства. Вендська держава.
- •41. Особливості процесу державотворення у полабських і поморських слов’ян
- •42. Боротьба полабсько-прибалтійських слов’ян проти німецької експансії
- •44. Формування державності у чеських землях. Політика Пржемисловичів наприкінці іх – хіІст.
- •45. Словацькі землі під владою Угорщини в х – хіі ст.
- •48. Передумови та основні етапи процесу християнізації західних та південних слов’ян
- •50. Прийняття християнства в Болгарії та боротьба за автокефалію
- •51. Поширення християнства в сербських, хорватських і словенських землях
- •52. Прийняття християнства у Великій Моравії, Чехії, Польщі.
- •53. Християнізація полабських та поморських словян
- •54. Релігійні вірування та культура давніх словян
- •55. Культура Болгарії уіі – хіі ст..
- •56. Культура південнослов’янських народів у VII – XII ст.
- •58. Культура Чехії у х – хіі ст.
- •59. Культура Польщі в х- хіі ст.
- •60. Культура полабських та поморських слов’ян у VIII – XII ст.
25. Західно – Болгарське царство (970 - 1018) (1018-віз.Захопили Охрид)
Х ст.. – завершення становлення інститутів феодалізму. Прискорюється перехід до сусідської общини. З фонду царських земель формується церковне і монастирське землеволодіння. + велика приватна власність. Царська влада мала контроль над приватним землеволодінням, подібний до візантійського + общинна власність на угіддя (неподілені землі). Переважала мала сім*я.
Головний зміст соціально-економічних змін у Болгарії Х – поч.. ХІ ст. – поява основних інститутів феодального суспільства: феодальної вотчини, категорії залежних селян, на яких переносили візантійський термін «парики» і т.д. основну масу складали вільні селяни, які мали платити податки. Оформилось в Х – ХІ ст.. в Болгарії феодальне місто як осередок ремесла і торгівлі (а не лише адміністративно-церковний і військовий).
Після закінчення правління Симеона царем стає його син Петро (927-970), який укладає мир з візантійцями, що був скріплений його шлюбом з візантійською царівною. у 930 проти нього піднімає бунт ще один брат Петра – Михаїл, однак він раптово помирає.
Болгарія мала захищати Візантію від набігів угорців, однак сама Болгарії не допомагала – тому угорські набіги скінчились укладенням договору Петра з угорцями – не розоряти Болгарію і можливість проходу до кордонів імперії + ускладнюється внутрішнє становище в Болгарії з поширенням богомильського руху.
Никифор Фока (963 - 969) готує вирішальний удар по Болгарії, Н. Ф. провокує удар князя Святослава по болгарським дунайським містам. В цей час від Болгарії відділяються західні райони держави, що знаходяться під управлінням чотирьох братів-комітопулів, тобто синів коміта
Розкол у таборі болгарської знаті поглибився – Святослав захоплює Преслав, залишає у ньому свій гарнізон, однак династія і казна лишились неторкнуті.
Іоанна І Цімісхія (969-976) - 971 року захопив царську казну і перейменував столицю Болгарії в Іоаннуполь. Після відходу Святослава пн.-сх,сх.,част. центр. Болгарії були анексовані Візантією, а сини Петра позбавлені царських регалій.
26. Болгарія під владою Візантії у 11 - 12 ст.
На початку ХІ століття Болгарія була повністю позбавлена самостійності і перетворена на прикордонну візантійську провінцію. Протягом усього періоду свого панування (1018-1185рр.)Візантіявикористовувала Болгарію як найважливішеджерел матеріальних засобів.
Боротьбу за звільнення болгарський народ почав в перші ж десятиліття після втрати своєї незалежності. На чолі повстань проти Візантійської держави нерідко виявлялися представники болгарських феодалів, але ініціатива руху майже завжди виходила від широких народних мас.
Перше масове повстання в Західній Болгарії стався в 1040-1041 роках.Причина - невдоволення розореного селянства заміною натуральних податків у грошові. Повстання в Болгарії викликало повстання в Сербії та охопило майже всю Македонію, Софійську область, Епір і частину Середньої Греції. Очолив Петро Делян, онук болгарського царя Самуїла.
Друге повстання - 1071-1073 рр. в Північно- Західній Болгарії під керівництвом болярина Георгія Войтеха. Придушити це повстання візантійському уряду вдалося лише за допомогою найманих німецьких і норманських військ. + У 1078 виник народний рух в районі Месемврш під керівництвом Добромира+ участь у визвольній боротьбібогомилів.
Масове повстання проти візантійського ярма почалося в Північно- східній Болгарії наприкінці 1185. Безпосереднім поштовхом до нього з'явилося введення нових обтяжливих поборів з населення. Для Візантії цей момент був вкрай несприятливий. В імперії кипіла гостра боротьба між двома феодальними групами, яка призвела до повалення Андроніка Комніна + небезпека вторгнення норманів. Очолили повстання брати Петро таАсень. Тільки в Дунайську Болгарію в 1186 -1187 роках було організовано три великих походу під проводом імператора Ісаака II Ангела. Проте всі вони виявилися безрезультатними. У 1187 Візантія була змушена укласти з повсталими перемир'я і тим самим визнати незалежність всієї Північно –Східної Болгарії .