
- •Операційний менеджмент
- •3. Стратегічний операційний менеджмент: сутність та основні етапи формування операційної стратегії
- •4. Організація та принципи планування операцій. Вимоги до розробки операційних планів
- •5. Етапи процесу операційного проектування виробництва продукту на підприємстві
- •2) Етап пошуку ідеї нового товару
- •3) Попередня оцінка ідеї.
- •4) Дослідження споживчих властивостей товару і попередній аналіз ринку.
- •5) Значимість критеріїв проектованого вибору
- •6) Визначення необхідних властивостей виробу на основі вибору альтернатив проектних характеристик
- •7) Вивчення особливостей процесу виробництва і можливості адаптації нового продукту до існуючих умов функціонування фірми
- •8) Проектування нового продукту.
4. Організація та принципи планування операцій. Вимоги до розробки операційних планів
Як відомо, виробничий процес – це сукупність трьох взаємопов’язаних елементів:
- трудового колективу (персоналу);
- знарядь праці;
- предметів праці.
Прийнята цілісність елементів дозволяє виявити характер зв’язків між ними. Дійсно, зв’язок між такими елементами, як знаряддя праці і предмети праці (Б), є не що інше, як технологічні зв’язки при організації виробничих процесів, які вивчаються технологією виробництва. Характер зв’язків між виконавцями і знаряддями праці (А) – предмет вивчення наукової організації праці. Сукупність же взаємозв’язків всіх трьох елементів виробничого процесу вивчається організацією виробництва.
Всі вказані підсистеми тісно пов’язані між собою. Якщо керівник підприємства впливає на одну з них (наприклад, на підсистему праці), то змінюється стан всіх інших. Саме в цьому проявляється принцип системності.
Застосування принципу системності у виробничих процесах та їх моделювання означає виконання таких процедур: виділення системи та її структуризація; визначення цілей та альтернатив розвитку системи; виділення критеріїв ефективності альтернатив; розробку моделей, що виражають зв’язки між альтернативами, цілями і витратами.
Така методологія дозволяє отримати кількісну оцінку результатів та прогнозів при тій чи іншій стратегії розвитку підприємств виробничої сфери, оптимально розподілити та використати наявні у них ресурси. Принцип системності передує безпосередньому моделюванню виробничих процесів та є єдиним способом вираження якісних зв’язків, від яких залежать управлінські рішення. Розробляти управлінські рішення на перспективу найдоцільніше на основі результатів вирішення конкретних завдань з позицій принципу системності. Вирішення ж локальних завдань не повинне здійснюватись без зв’язку із системою. Реалізацією принципу системності в плануванні є програмно-цільовий підхід. Найповніше вимоги принципу системності реалізуються при застосуванні методів імітаційного моделювання.
Так якщо під час реалізації визначеного плану підприємства, якщо в одному з підрозділів є відхилення від плану то є відхилення і в плані по всьому підприємстві, оскільки принцип системності тісно пов’язує підрозділи між собою, представляючи їх як єдине ціле.
5. Етапи процесу операційного проектування виробництва продукту на підприємстві
Точкою відліку при створенні виробничої системи підприємства є вибір або проектування продукції або послуги, які будуть нею випускатись або надаватись. Далі вибирають технологічний процес і допоміжні структури, а потім розробляється філософія якості товарів і послуг та інтегрування її у виробничий процес. Розглянемо всі ці питання в двох основних секторах економіки - у виробництві та сервісі.
Проектування виробів повинно бути націлене на задоволення потреб покупця. Підприємство у своїй повсякденній діяльності зобов'язане вести спостереження за попитом на кожен вид продукції, яка випускається, а також відстежувати зміни в товарній пропозиції конкурентів і в технології виробництва. Швидка реакція на стан ринкового попиту змушує підприємство проводити цілеспрямований пошук нових ідей і нових товарів.
З огляду на те, що розробка нового продукту здійснюється протягом декількох і більше років (від зародження ідеї до моменту одержання чистого прибутку), підприємство значною мірою зацікавлене в скороченні даного періоду, прагне всіляко прискорити протікання процесу, не допускаючи, однак, надмірного ризику. Крім того, необхідно також зважати на те, що нові продукти і вироби легше "адаптуються" до умов функціонування фірми, якщо вони аналогічні попереднім з погляду виробництва і збуту. Набагато складніша справа з "чужорідними" товарами, з виробництва яких фірма не має ні досвіду, ні знань.
З урахуванням вищевикладеного, процес створення нового продукту можна розділити на наступні основні етапи:
1) Аналіз прогнозованих потреб у виробах.
2) Пошук ідеї нового товару.
3) Попередня оцінка ідеї і вибір найбільш прийнятного шляху її здійснення.
4) Дослідження споживчих властивостей нового продукту і попередній аналіз ринку.
5) Вибір критеріїв проектованого виробу відповідно до вимог ринку.
6) Визначення необхідних властивостей виробу на основі вибору альтернатив проектних характеристик.
7) Вивчення особливостей процесу виробництва і можливості адаптації нового продукту до існуючих умов підприємства.
8) Проектування нового продукту.
9) Проектування процесу виробництва.
10) Організація дослідного виробництва і пробного збуту.
11) Перехід до серійного виробництва і здійснення комплексної програми маркетингу.
Варто мати на увазі, що після закінчення кожного етапу проводиться всебічна ревізія досягнутих результатів, на підставі яких можливе повернення з будь-якого етапу на будь-який попередній етап з повторенням викладених процедур. Таким чином, дані дії носять ітеративний характер і дозволяють досягти досить надійний результат.
Розглянемо коротко суть кожного етапу.
1) Аналіз потреб і прогнозів про нові вироби.
На виникнення потреб зазвичай впливають наукові дослідження, рішення центральних органів, думка споживачів, продукція конкуруючих фірм тощо. Вихідна інформація повинна бути максимально конкретною і релевантною. Дуже важливо на даному етапі враховувати не тимчасові запити споживачів, а перспективні потреби завтрашнього дня на основі прогнозування. На цьому етапі також рекомендується визначити виробничі можливості структурних підрозділів, оцінити їхні потужності та здатності до майбутніх передбачуваних змін.