84. Використання елементів народної педагогіки у виховній роботі а. С. Макаренком.

А. С. Макаренко розглядав народну педагогіку як золотий фонд педагогіки наукової. Він черпав з народної виховної мудрості й повертав її народові в новому вигляді.

Об'єктом для наукових узагальнень і висновків А. С. Макаренка була жива практика виховання дітей у трудових сім'ях, яку він вивчав через власні спостереження, розмови й листування з батьками. «Я постійно зустрічаюсь з батьками і одержав щось з півтори тисячі листів....», — повідомляв Макаренко. Завдяки цьому в його творах змальовано цілу галерею різних сімей (Івана Прокоповича Пижова, Петра Олександровича Котова), на прикладі яких яскраво й переконливо розкриваються різні сторони народної педагогіки.

Оригінальним є А. С. Макаренко і у викладі зібраного матеріалу з народної педагогіки. Як абсолютний новатор у цій справі, він подає виховний досвід у формі розмови з читачем і мовою науковою, і мовою художніх образів. Це надає його слову особливої виразності. До речі, такий новаторський прийом Макаренка виявився найбільш вдалим і нині широко застосовується в публікаціях багатьох учених, які займаються сімейною педагогікою.

Думки А. С. Макаренка про народну педагогіку знайшли підтримку й дальший розвиток у його послідовників.

85. Праця – фактор виховання. (а. С. Макаренко)

А.Макаренко здійснював перевиховання шляхом залучення ви¬хованців не тільки до побутового самообслуговування, а й до рен¬табельної продуктивної праці. Це забезпечувало можливість не лише фізично виживати, а й формувати у вихованців оптимістич¬ний погляд на свою подальшу долю. Адже вони знайомилися з ре¬альними виробничими відносинами, отримували надійну профе¬сію, організаційні навички, досвід взаємовиручки, відчуття захи¬щеності у колективі і суспільстві.

Перетворення виховних закладів - колонії і комуни - у вироб¬ничі колективи є досить повчальним. Економічна скрута примуси¬ла А.Макаренка поспішити з залученням вихованців спочатку до аналога натурального господарства і до підробітків у сусідніх гос¬подарствах. А згодом, завдяки професіоналізму агронома колонії М. Фере (прототипу Шере у "Педагогічній поемГ) та використан¬ню високопродуктивних порід свиней і кращих сортів зернових, овочів і фруктів, колонії вдалось домогтись рентабельності власно¬го сільськогосподарського виробництва.

Перехід А.С.Макаренка в комуну ім.Ф.Е.Дзержинеького пере¬конав його ще раз, що без продуктивної виробничої праці ніяке виховання, а тим більше, перевиховання, неможливе. У зв'язку з тим, що комуна була розташована на околиці Харкова і не мала сільськогосподарських угідь, йому довелось повністю відмовитись від звичного для нього стереотипу виживання в сільських умовах.

Доречним у виховному аспекті було компромісне рішення що¬до оплати праці комунарам. Виробники, з метою збільшення про¬дуктивності праці, категорично наполягали на матеріальному її стимулюванні. З ідеологічної точки зору було б правильніше при¬вчати юнацтво до безоплатної праці. А.Макаренку вдалось домог-

тися, щоб основна частина заробітку накопичувалася на особисто¬му рахунку кожного, з якого можна було брати заощадження лише після випуску з комуни або з дозволу адміністрації. Десята частина заробленого за загальною згодою йшла у розпорядження ради ко¬мандирів для культурно-масових потреб та соціального захисту окремих вихованців. І, нарешті, незначна сума у кілька відсотків з кожного заробітку йшла на кишенькові витрати. Останнє розвива¬ло у них навички поводження з грішми, привчало раціонально планувати свій скромний бюджет, давало їм змогу реалізувати своє право вибору в задоволенні якихсь потреб.

Серйозна увага приділялась і навчанню. Кожний новий вихо¬ванець у перші ж дні свого перебування в комуні зараховувався у шкільну групу відповідно до своїх знань. При комуні діяв робітфак Харківського машинобудівного інституту, майже половина випу¬скників якого продовжувала своє навчання у вузах.