- •1.Історія педагогіки, предмет, завдання курсу. Походження виховання.
- •2. Підходи світової науки до виникнення виховання як суспільного явища
- •3.Функції історії педагогіки.
- •4. Причини виникнення виховання. Концепції виникнення виховання.
- •6.Період первісного стада. Родовий лад. Період військової демократії.
- •7. Виникнення перших шкіл.
- •8. Виховання у давньому Єгипті, Індії, Китаї.
- •9.Освіта та виховання у Давній Греції. Педагогічна думка у Давній Греції.
- •10. Освіта та педагогічна думка у Давньому Римі.
- •11. Розвиток освіти у Візантії.
- •12. Виникнення і становлення писемної культури в Месопотамії.
- •13. Загальна характеристика культури та освіти епохи Середньовіччя.
- •14. Система середньовічних шкіл.
- •15. Перші університети.
- •16. Лицарська система виховання. Виховання дівчат в сім’ї та в умовах громадських закладів.
- •19. Українська народна педагогіка.
- •20. Освіта слов’ян. Розвиток церковних, монастирських шкіл. Аскетичне виховання.
- •21. Освіта й шкільництво в Київській Русі.
- •22. Педагогічні пам’ятки Київської Русі.
- •24. Педагоги-гуманісти періоду Відродження: в. Де Фельтре, ф. Рабле, е. Ротердамський, м. Монтень.
- •26. Структура освіти на українських землях XIV – XVII століттях.
- •27.Соціально-педагогічні ідеї ранніх соціалістів-утопістів: т. Мора та т. Кампанелли.
- •28. Життя та діяльність я. А. Коменського. Гносеологічні погляди педагога.
- •29. Мета і завдання виховання особистості дитини.
- •30. Вікова періодизація та система шкіл я. А. Коменського.
- •31. Розробка принципів навчання та класно-урочної системи.
- •32. Підручники я. А. Коменського.
- •33.Я. А. Коменський про моральне виховання та роль вчителя у вихованні.
- •34. Школи у країнах Західної Європи у XVII – XVIII століттях.
- •35. Провідні педагогічні ідеї та представники епохи Просвітництва.
- •36. Педагогічна система Дж. Локка
- •37. Педагогічні ідеї епохи Просвітництва в Німеччині (філантропінізм, філантропіни, філантропіністи).
- •41. Українські просвітителі XVII століття:
- •42. Створення Острозької, Києво-Могилянської, Тихоореанської академії
- •Києво-Могилянська академія
- •43. Педагогічні погляди ф. Прокоповича, г. Сковороди, я. Козельського, с. Яворського, м. Козачинського.
- •Педагогічні погляди
- •44. Розвиток козацької педагогіки.
- •45.Становлення та розвиток національних шкільних систем у західноєвропейських країнах та сша.
- •46.Ідея гармонійного виховання й. Г. Песталоцці. Теорія елементарної освіти.
- •47. А. Дістервег про навчання та підготовку вчителя.
- •Вимоги до вчителя.
- •48. Педагогічні погляди й. Герберта.
- •49. Ф. Фребель та його педагогічні ідеї.
- •Педагогічні ідеї
- •50. Система вітчизняної освіти у першій половині XIX століття.
- •1804 Року
- •52.Педагогічні погляди о. В. Духновича. Педагогічні погляди та просвітницька діяльність о.Духновича.
- •53.Життя та діяльність к. Д. Ушинського
- •54. Ідея загальнолюдського виховання м. І. Пирогова
- •55. Ідея вільного виховання л. Н. Толстого
- •56. Соціально-педагогічні погляди п. Ф. Лесгафта.
- •58. Стан освіти та науки у другій половині XIX століття. Освітні реформи 60-х років.
- •59. Ідея національного виховання м. Драгоманова.
- •60. Педагогічна діяльність п. Куліша та його “Граматика”.
- •61. М. О. Корф – основоположник малокомплектних шкіл в Україні.
- •62. Просвітницька діяльність х.Д. Алчевської
- •63. Педагогічні погляди і. Я. Франка
- •64.Педагогічна діяльність ю. Федьковича
- •65.Л.Українка як педагог
- •66.Тенденції розвитку шкільної освіти.
- •67.Провідні концепції реформаторської педагогіки у період з кінця XIX століття до першої світової війни.
- •68.Рух нового виховання.
- •69. Концепція “Ієна - план”
- •70. Вальфдорська педагогіка
- •71.Американська реформаторська педагогіка.
- •72. Виникнення педології.
- •73. Загальна характеристика освіти в Україні на початку XX століття.
- •74. “Просвіти” та їх діяльність в Україні.
- •75. Освітні реформи Центральної Ради.
- •76. Система освіти за доби Гетьманщини та Директорії.
- •77. Діяльність Народного Комісаріату Освіти в проведенні реформ освітньої галузі.
- •78. Просвітницька діяльність та педагогічні ідеї с. Русової, б. Грінченка.
- •80. Перші навчальні книги т. Лубенця.
- •81. Основні етапи педагогічної діяльності а. С. Макаренка.
- •82. Принципи виховання в концепції а. С. Макаренка.
- •83. Основні положення теорії а. С. Макаренка про колектив.
- •84. Використання елементів народної педагогіки у виховній роботі а. С. Макаренком.
- •85. Праця – фактор виховання. (а. С. Макаренко)
- •86. Засади родинного виховання у творчості а. С. Макаренка.
- •87.Сучасні оцінки педагогічної спадщини видатного педагога а. С. Макаренка.
- •88. Життя та діяльність в. О. Сухомлинського.
- •89. Гуманістична спрямованість виховання в. Сухомлинського.
- •90. Ідея всебічно розвиненої особистості в творчості в. О. Сухомлинського.
- •91. Ідея розвивального навчання в концепції в. О. Сухомлинського.
- •92. Трудова та суспільно-корисна діяльність в творчості в. О. Сухомлинського;
- •93. Морально-естетичне виховання за в. О. Сухомлинським.
- •94. Ідеї щодо значення родинного виховання в працях в. Сухомлинського.
- •95. Характеристика основних етапів розвитку освіти та педагогічної думки у радянський період.
- •96.Ідеї педагогів-новаторів щодо пошуку шляхів інтенсифікації навчання
- •97.Проблема удосконалення форм та методів навчання.
- •98.Розробка теорії та практики виховного процесу.
- •99. Проблеми педагогічної майстерності.
- •100.Створення центру гуманної педагогіки (ш. О. Амонашвілі).
- •102. Становлення змісту та шляхів національного виховання
68.Рух нового виховання.
У 20-30-х pp. XX століття реформаторська педагогіка набула подальшого розвитку і організаційно сформувалась як міжнародний рух нового виховання. У 1921 році була створена "Ліга нового виховання", до якої у 1922 році входили представники 53 країн світу.
Значного розвитку набув рух нового виховання у 20-30-х роках у Франції. Найбільшої популярності серед сучасних педагогів набула діяльність Селестена Френе. Метою своїх експериментів Френе вважав демократизацію навчання і виховання.
Нові форми планування і контролю за навчальним процесом. Завданням школи, за С.Френе, є культивування успіхів дитини для самоствердження особистості. Реалізації такого завдання сприяла і продумана система виховної роботи. її метою, за визначенням автора концепції, є максимальний вільний розвиток особистості за допомогою розумно організованого товариства, яке являє собою шкільну співдружність дітей і дорослих, що об’єднані спільними завданнями, діяльністю, способом життя і гуманними стосунками. Провідними ідеями, на яких базується виховна робота, за С.Френе, є наступними:
Школа концентрує свою увагу на дитині і керується у своїй діяльності потребами дитини, підпорядковує їм свою техніку, технологію, зміст освіти і методи виховання.
Дитина сама створює свою особистість за допомогою дорослого.
Школа майбутнього - це школа праці. Праця є головним принципом, двигуном і філософією народної педагогіки і народної школи.
У школі має панувати функціональна дисципліна, що випливає з потреб організації навчально-виховного процесу.
Школа XX століття повинна готувати людину XX століття, використовуючи з цією метою найсучасніші технічні засоби.
Виховання повинно базуватись на природних засадах, тобто на природі, у сім'ї, через духовний досвід людства.
Виховання має базуватись на переконанні, а не на примушуванні, переконувати слід не словом, а прикладом, діяльністю.
Школа для народу не може існувати без демократичного суспільства.
Отже, провідними символами виховної системи С.Френе є демократизм, свобода, співробітництво, праця.
Найбільш цікавими проявами розвитку ідей нового виховання у Німеччині у 20-30-х роках стали вільні шкільні громади, Ієна-план П.Петерсена. Вальдорфські школи.
Вільні шкільні громади виникли у німецькомовних країнах ще на початку XX століття як один з типів нової школи. Засновниками виховної концепції вільних шкільних громад були німецькі педагоги Г.Літц та П.Гехеб.
Школи-громади були закладами, що будували своє життя на ідеях співробітництва громадян невеликої спільноти, розвитку у них почуття громадянської відповідальності. Шкільна громада передбачала повну рівноправність учителів і учнів, забезпечувала свободу кожного і одночасно дисципліну і порядок.
Характерною особливістю цих закладів було те, що вони були передусім виховуючими школами, формували людину - носія європейської культури, на відміну від інших видів трудових шкіл Німеччини, зокрема школи Г.Кершенштейнера. - носія суто німецького національного менталітету, своєї професії, свого соціального стану.
Суттєву роль у здійсненні виховних завдань у школі П.Гехеба відігравав інтернаціональний склад учителів і учнів. П'яту частину усіх школярів складали діти з інших країн. Крім того, вихованці походили з сімей, що відрізнялися своєю релігійною та політичною орієнтацією.