60. Педагогічна діяльність п. Куліша та його “Граматика”.

ПАНТЕЛЕЙМОНА ОЛЕКСАНДРОВИЧА КУЛІША (1819-1897)

1819 - народився у с. Вороніж Шосткинського району Сумської області; 1830-1834 навчання у Новгород-Сіверській гімназії; 1835 - вступ до філологічного, а згодом до юридичного факультету Київського університету, який не дозволила закінчити матеріальна скрута; 1842 - 1845 - вчителював у Луцьку, у Києві, у Рівному; 1845 -1846 - став одним з засновників Кирило-Мефодіївського Братства; 1845 - переїзд до Петербурга і заняття посади вчителя російської мови; 1847 - наукове відрядження від університету за кордон. У зв'язку з розгромом Кирило-Мефодіївського Братства заарештований та ув'язнений у Петропавловській фортеці. Засланий до Тули. Після заслання повернувся до Петербурга, де розпочав активну літературну та видавничу діяльність. 1854 - видання "Граматики". 1864 - після Валуєвського указу вимушений переїхати до Варшави. 1871 - повернувся у Петербург, займався історичними розвідками. Початок 80-х рр. - повернувся на Наддніпрянську Україну, де і провів решту життя.

ЗАГАЛЬНОПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ

• Доступність освіти, її демократичний, гуманний характер.

• Принцип народності як основа побудови всіх етапів навчання.

• Критика "високої" освіти за відірваність від духовних цінностей предків, що призводить до духовного виродження "освічених" українців.

• Рідна мова як змістова та духовна основа діяльності національної школи.

• Прилучення дітей у народній школі до хліборобської культури. Виховання особистості, що "твердо на своїй землі стоїть".

• Освітній ідеал - люди, світлі душею і міцні здоров'ям, "здатні зопсовану по всій землі жизнь оправити…”

• Залучення українського народу до європейської культури, що підніме його духовний рівень.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІСТУ “ГРАМАТИКИ”

• У. вступному слові автор так описує свій задум спрощення правопису та уніфікації мовних правил, що вживалися в українських землях, які входили до різних держав: "... я намагався спростити, наскільки можливо, і пристосувати його до найлегшої вимови слів. До цих пір око читача неприємно разила буква “ы”. В українській мові, взірцем якої є для мене найбільш спільний полтавсько-чигиринський діалект, зовсім немає звука "ы", і тому я його замінив осьметричним "и", а гостре “і” я виражаю десятиричним “і”.

• Граматика містить азбуку, маленьку азбуку, прописну азбуку, стрічну азбуку, криву азбуку,тощо, даються поради щодо її засвоєння.

• Розроблено шість уроків по засвоєнню складів, їх різновидів та розділ "Читання поверхах".

• Розділ "Прислів'я" призначений для читання. "Приказка живе з давніх давен між народом. Тому нам предківський заповіт, як треба світ розуміти, як між людьми обертатися. Тим-то, хто хоче піддержати свою річ, щоб більше дано їй віри, що вона не дурниця, той спирається на прислів’я, яко на отцевське й предківське добре випробуване слово.

• Розділ "Яка була доля нашого народу од найдавніших часів" - коротка історія України, у який автором подана характеристика її політичного самоврядування, описується багаторазова боротьба козаків з турками, татарами, поляками та іншими загарбниками; поміщені географічні описи української землі.