45.Становлення та розвиток національних шкільних систем у західноєвропейських країнах та сша.

ККРАЇНА

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

СЕРЕДНЯ ОСВІТА

ПРИМІТКИ

НІМЕТЧИНА (ПРУСІЯ)

Обов‘язкова початкова освіта введена у 1794р. Зміст освіти: читання, письмо, арифметика, релігія, спів, початки географії, природознав­ства, історії. Обов'язкове вивчення релігії відмінено у 1872 р. як наслідок “культуркампфа”. Підвищена початкова школа, що давала непов­ну середню освіту ре­ального профілю.

Гімназії з класичною або “неогуманістичною” програмою. Вивчалися давні мови і класична лі­тература, німецька мова і література, математика.. Як другорядні предмети: природничі науки, малювання, спів.

Реальні училища ("сучасна освіта) набувала все більшого значення. Зміст освіти: німецька мова; матема­тика, фізика, географія, історія, французька мова, малювання, спів, гімнастика, релігія.

Після поразки революції 1848-50р.р.- досягнутий компроміс, за яким існувало три тили середньої освіти: класичний, сучасний; змішаний.

Законодавчим актом 1794 р. всі навчальні заклади були оголо­шені: державними. У 1798 р. – створена Вища Рада з освіти. Управління освітою мало централізований характер.

За 50 років (1820-1870) рівень неграмот­ності знизився з 28% до 3%.

ФРАНЦІЯ

Введення законодавства про обов'язкову почат­кову освіту у 1880-х р.р. – “Закони Феррі”. Зміст освіти: читання, письмо, арифметика. З 60-х р.р. - елементи іс­торії, географії, фізики, хімії (“предметні уро­ки”); малювання, креслення, спів; рукоділля (для дівчат).

1808 р. – визначена структура державних середніх шкіл -ліцеїв: два підготовчі класи і 6 основних. Приблизно таку ж структуру мали і колежі. Основу їх навчальних програм складав класицизм.

1852 р. – “реформа Фуртеля” - три відділення: елементарне (8-7 класи), граматичне (6-4 класи), вище (3-0 класи). У вищому відділенні вводилася біфуркація: поділ на дві секції - літературну і наукову. У 1860 р. відмінений поділ на секції, від­новлений єдиний тип класичної освіти.

Одержавлення шкіл почалося в роки Наполеонівської імперії. Управління школою мало централізований характер. Був здійснений поділ території країни на навчальні округи (академії).

За 50 років (1820-1870) рівень неграмотності знизився з 66% до 15%.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Введення законодавства про обов'язкову почат­кову освіту у 1870р. – “Акт Форстера”.

Зміст освіти: читання, арифметика, письмо, малювання (для хлоп­чиків), шитво (для дів­чат), катехізис.

На початку ХІХ ст. основний тип середньої школи - приватна граматич­на, що стала вузько елітарною. Зміст освіти мав класичний характер.

З середини ХІХ ст. - міські граматичні школи з двома варіантами навчального плану - класичним та сучасним (більша увага приділялася природним та фізико-математичним нау­кам).

Процес розробки шкільного законодав­ства тривав протягом усього XIX ст., почи­наючи з 1830р. Управління мало де­централізований харак­тер.

За 50 років (1843-1893) рівень неграмотності знизився з 33% до 18%.

США

Введення законодавства про обов'язкову почат­кову освіту у 1850-х р.р. Вперше спільне навчання хлопчиків та дівчат.

Зміст освіти: читання, письмо, арифметика.. У деяких штатах: релігія, праця.

Підвищена початкова школа, що давала непо­вну середню освіту ре­ального профілю.

На початку XIX ст. основний тип середньої школи - академія, де програма у ряді штатів виходила за рамки класицизму.

З середини XIX ст. роль середньої школи все більше набувають підвищені початкові школи, їх програми включали як предмети початкової школи, так і академії, з давніми мовами включно. Активізується вивчення природничих та фізико-математичних дисциплін.

Розробка державного шкільного законодав­ства почалася відразу після завоювання незалежності. У XIX ст. кожен штат законодавче визначив статус навчальних закладів. У 1867р. у Вашингтоні створено Бюро народ­ної освіти. Утворення навчальних округів (дистриктів). .Управління децентралізоване - на рівні штатів. У 1880 р. більше половини жителів південних штатів були неграмотними.