Педагогічні погляди

• Аналізував роль спадковості і виховання у розвитку особистості; вважав, що людина не на­роджується з готовими моральними якостями, вони набуваються в процесі виховання “Стверджую: чесність не є від природи, … а від вправ діючих ми стаємо справедливими”.

• Під освіченістю розумів не тільки розвиток інтелекту, а і добру вихованість, “цих двох чеснот досягнете - наук і нравів, тоді й життя ваше наповниться славою …”

• Визнавав провідну роль виховання у формуванні особистості.

Стефан (Семена Івановича) Яворського (1658-1722)

• побудовані на основі творчого переосмислення філософських постулатів античності, патристики і схоластики, ідей гуманізму і Реформації, а також вітчизняної натурфілософії.

• надавав великого значення пізнанню і знанням, виступав проти неуцтва;

• цінував книгу і її роль в житті людини. Книги – джерело краси і утіхи, дорогоцінний скарб; закликав людину до активної діяльності, до набуття знань.

44. Розвиток козацької педагогіки.

Вершина української народної педагогіки – козацька педагогіка, що втілила в собі «національну психологію, характер, правосвідомість, мораль та інші компоненти національної свідомості, духовності народу».

Основними завданнями козацької педагогіки були:  • виховання фізично загартованих, мужніх воїнів – захисників рідного народу від чужоземного поневолення;  • виховання у підростаючого покоління українського характеру і світогляду, поваги до національних і загальнолюдських цінностей;  • формування високих лицарських якостей, пошани до людей похилого віку, прагнення до милосердя та допомоги іншим;  • виховання громадян, які б розвивали культуру, економіку та інші сфери життєдіяльності народу на світовому рівні.

Наприклад, неписані закони «кодексу лицарської честі» передбачали:  • виховання любові до батьків, рідної мови, вірності у коханні, дружби, побратимства, шанобливого ставлення до України;  • готовність захищати слабших, піклуватися про молодших, зокрема дітей;  • шляхетне ставлення до дівчини, жінки, бабусі;  • непохитну вірність ідеям, принципам народної моралі та духовності;  о відстоювання повної свободи та незалежності особистості, народу, держави;  • розвиток народних традицій, звичаїв, обрядів, бережливе ставлення до рідної природи;  • прагнення робити пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних і культурних закладів;  • цілеспрямований розвиток власних фізичних і духовних сил, волі, можливостей свого організму;  • уміння завжди та всюди поводитися шляхетно, виявляти інші чесноти.

Цікавим є також «кодекс лицарських звитяг», який включав у себе:  • готовність боротися до загину за волю, віру, честь і славу України;  • нехтування небезпекою, коли це стосується життя друзів, побратимів, України-неньки;  • ненависть до ворогів, прагнення звільнити рідний край від завойовників, героїзм, подвижництво в праці та бою.

Козацька педагогіка мала три ступені.  Перший – сімейне виховання, яке утверджувало високий статус батьківського та материнського виховання й навчання. Специфічною була роль батька, що полягала в цілеспрямованому загартуванні своїх дітей, формуванні в них лицарської честі, гідності, підготовці до подолання життєвих труднощів, до захисту рідної землі, власної свободи.  Другий – родинно-шкільне виховання. У козацьких школах найважливішими були родинні, духовні та материнські цінності, що переростали в загальнонаціональні та включали в себе релігійно-моральні цінності.  Третій – вища освіта. Молодь, яка прагнула знань, продовжувала навчання в колегіумах і академіях, європейських університетах.

Після закінчення вищих навчальних закладів юнаки одержували систематичне фізичне, психофізичне, моральне, естетичне, трудове загартування, національно-патріотичну підготовку, спортивно-військовий вишкіл у сотнях, полках, у Запорізькій Січі.  Січова школа діяла при церкві Святої Покрови на території Запорізької Січі. Вона складалася з двох відділів: в одному готували паламарів і дияконів, у цьому відділі було завжди 30 учнів. У другому – молодиків – училися сироти, хрещеники козацької старшини та інші діти. Тут навчали грамоти, співу та військової справи. Кількість молодиків становила близько 50.