40. Проаналізуйте особистісні детермінанти пам’яті (установка, мотиви, особистісна активність, мнемічні здібності тощо) виходячи з власного досвіду.

Установка — психологічний стан схильності суб'єкта до певної активності в певній ситуації. Явище відкрите німецьким психологом Л. Ланге. Найбільше етапи формування установки розкриті на базі поняття контрастної ілюзії (наприклад максимальна концентрація уваги на виконуваній справі).

Мотив — внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до дії або певного типу поведінки, пов'язана з її органічними та культурними потребами.

Особистісна активність - прагнення розширювати сферу своєї діяльності, здатність нести в собі потенціал енергії, сили, творчості. Активна взаємодія особистості з природою і суспільством єметодологічним принципом, що дає змогу розкрити специфіку її становлення у світі, що також змінюється.

Мнемонічні здібності людини – здатність до успішного запам’ятовування, оптимального збереження та вчасного необхідного відтворення засвоєного досвіду. Багатоаспектність прояву мнемонічних здібностей і безліч проблем щодо розвитку пам’яті сприяє тому, що в практиці психологічного консультування все частіше з’являються запити на поліпшення процесів та якості пам’яті. У практиці психологічного консультування робиться акцент на основних законах та особливостях розвитку пам’яті.

41. Розкрийте психологічний зміст понять “синкретичне та дискретне мислення”.

Синкретичне мислення - поєднання або злиття несумісних і непорівнюваних образів мислення та поглядів.

Дискретне мислення - поділяє задачу на частини й далі працює з кожною з частин окремо. Мислення ж цілісними обра зами представляється більш глобальним, можна сказати, більш стратегічним.

42. Розкрийте значення попереднього досвіду в процесі сприймання виходячи з власного життєвого шляху.

Сприйняття величини та форми залежить від попереднього досвіду людини. Чим краще людина обізнана з конкретною формою, тим легше вона вирізняє її серед інших форм. Апперцепція - залежність сприймання від попереднього досвіду, від загального змісту психічної діяльності людини та її індивідуальних особливостей, а також від професії Художник, розглядаючи картину, звертає увагу не лише на зміст того, що зображено, а й на професійні деталі - фарби, манеру написання картини тощо.

43. Розкрийте психологічний зміст поняття “стрес”.

Стрес   — неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи. У ході розвитку стресу спостерігають три стадії: 1. Стадія тривоги - виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини учащається подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації. 2. Стадія опору. Настає у випадку, якщо стрес фактор, що викликав, продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи "резервний" запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.

3. Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресові, тому що виснажуються резерви людини. Знижується загальна опірність організму. Стрес "захоплює" людини і може привести його до хвороби. Фізіологічні ознаки: хекання , частий пульс, почервоніння або збліднення шкіри особи, збільшення адреналіну в крові, потіння. Психологічні ознаки: зміна динаміки психічних функцій, найчастіше уповільнення розумових операцій, розсіювання уваги, ослаблення функції пам'яті, зменшення сенсорної чутливості, гальмування процесу ухвалення рішення. Особистісні ознаки: повне придушення волі, зниження самоконтролю, пасивність і стереотипність поводження, нездатність до творчих рішень, підвищена сугестивність, страх, тривожність, невмотивоване занепокоєння. Медичні ознаки: підвищена нервозність, наявність істеричних реакцій, непритомності, афекти, головні болі, безсоння.

Подолання стресу можна розділити на три групи:1-а - включає способи, що використовують фізичні фактори впливу - це фізична культура, загартовування організму, біг підтюпцем і т.д.

2- а - аутогенне тренування, психотерапія, гіпноз. 3- а способи підвищення загальної стійкості організму зв'язана з біологічно активними речовинами.