КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ “Психологія”

для студентів напряму підготовки

6.020303 “Філологія”

1.Визначте психологічний зміст поняття „воля”.

2.Опишіть специфіку розвитку уваги на різних вікових етапах розвитку людини від періоду немовляти до ранньої юності.

3.Проаналізуйте на власному прикладі особливості взаємозв’язку характеру і темпераменту людини.

4.Поясніть взаємозв’язок та взаємодію короткочасної та довготривалої пам’яті.

5.Розкрийте взаємозв’язок самооцінки та рівня домагань як факторів мотивації. Наведіть приклади.

6.Визначте психологічний зміст поняття “аперцепція”.

7.Розкрийте зміст понять: індивід, індивідуальність, особистість. В чому полягає взаємозв’язок та принципові розбіжності між цими поняттями.

16.Охарактеризуйте відмінність процесів відчуття і сприймання.

17.Розкрийте психологічну структуру діяльності і її смисл.

18.Назвіть види пам’яті за критерієм тривалості зберігання матеріалу.

19.Розкрийте сутність класифікації акцентуацій характеру А.Е. Лічко.

20.Обгрунтуйте наявність зв’зку між сприйманням та спрямованістю особистості. Наведіть приклади.

21.Розкрийте психологічний зміст поняття “фрустрація”.

22.Опишіть основні засади дослідження проблеми темпераменту в роботах І.П.Павлова.

31.Зробіть аналіз всіх процесів пам’яті і охарактеризуйте явище ремінісценції.

32.Охарактеризуйте вольові властивості людини.

33.Проаналізуйте місце умінь та навичок в структурі людської діяльності.

34.Сформуйте 2 варіанти життєвих сценаріїв, що грунтуються на фундаменті різних базових мотивів.

35.Розкрийте психологічний зміст поняття “мислення”.

36.Поясніть психофізіологічну основу ідеомоторних актів.

37.Обгрунтуйте важливість процесу відчуття в житті людини.

38.Розкрийте психологічний зміст поняття “характер”.

39.Розкрийте механізми сприймання форми предметів, їх розміру та контуру.

40.Проаналізуйте особистісні детермінанти пам’яті (установка, мотиви, особистісна активність, мнемічні здібності тощо) виходячи з власного досвіду.

41.Розкрийте психологічний зміст понять “синкретичне та дискетне мислення”.

42.Розкрийте значення попереднього досвіду в процесі сприймання виходячи з власного життєвого шляху.

43.Розкрийте психологічний зміст поняття “стрес”.

44.Проаналізуйте особливості зв’язку мислення та мовлення.

45.Проведіть порівняльний аналіз ілюзорних та галюцинаторних станів свідомості.

46.Назвіть та охарактеризуйте основні функції уяви.

47.Розкрийте взаємозв’язок характеру і темпераменту. Наведіть приклади.

48.Дайте психологічний аналіз основних видів емоційних станів.

49.Розкрийте будову аналізатора.

50.Дайте характеристику основних психологічних новоутворень молодшого шкільного іку.

51.Розкрийте сутність поняття “Я-концепція”.

52.Опишіть основні психологічні ефекти соціальної перцепції.

53.Опишіть можливість впливу рівня інтелекту на процеси формування характеру.

54.Дайте визначення вольових якостей особистості.

56. Розкрийте проблему розвитку характеру та стратегій виховання.

58. Розкрийте суть основних властивостей сприймання: константність, цілісність, вибірковість, осмисленість і предметність. Наведіть приклади..

60. Охарактеризуйте поняття „екстраверсія” та „інтроверсія”.

62. Обгрунтуйте значення волі в організації діяльності та спілкування людей. Наведіть приклади.

63.Розкрийте психологічний зміст поняття “психіка”.

66.Розкрийте психологічний зміст поняття “уява”.

67.Охарактеризуйте наступні властивості нервової системи людини: сила, рухливість, врівноваженність, лабільність.

68.Назвіть і опишіть сутність найбільш типових порушень волі.

69.Дайте визначення поняттю сприймання.

78Поясніть, в чому полягає психологічне значення процесу забування.

79Розкрийте сутність «ефекту ореолу» як механізму соціальної перцепції. Проілюструйте прикладом.Проаналізуйте сутність стану сну і поясніть психологічні механізми виникнення сновидінь.

80Розкрийте сутність психологічного поняття “задатки”.

81Охарактеризуйте чинники мимовільної уваги, що пов’язані з характером зовнішнього подразника.

82Проаналізуйте взаємозв’язок темпераменту та діяльності. Яким чином індивідуальний стиль діяльності залежність від особливостей темпераменту людини.

83Розкрийте психологічний зміст поняття “психічні властивості”.

84Визначте різницю між активною та пасивною уявою. Наведіть приклади.

85Дайте психологічний аналіз стрес, як виду емоційних станів.

1. Визначте психологічний зміст поняття „воля”.

Воля — психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей.

У вольових діях людина здійснює власну свідому мету. Свідома діяльність — це довільна діяльність. Довільне напруження фізичних сил, довільне сприймання, запам’ятовування, довільна увага тощо — це свідома регуляція, свідоме спрямування фізичних і розумових сил на досягнення свідомо поставленої мети. Отже, воля є однією з найважливіших умов людської діяльності.

Воля людини виробилась у процесі її суспільно-історичного розвитку, у трудовій діяльності. Живучи й працюючи, люди поступово навчилися ставити перед собою певні цілі й свідомо добиватися їх реалізації. У боротьбі за існування, долаючи труднощі, напружуючи сили чи стримуючись, людина виробила в собі різні якості волі. Чим важливішими були цілі, які ставили люди в житті, чим більше вони їх усвідомлювали, тим активніше вони добивалися їх реалізації. Вольову діяльність не можна зводити до активності організму й ототожнювати з нею. Активність властива і тваринам. Вони, задовольняючи свої біологічні потреби, пристосовуючись до умов життя, тривалий час впливають на навколишню природу, але це відбувається без будь-якого наміру з їхнього боку.

Воля виявляється у своєрідному зусиллі, у внутрішньому напруженні, яке переживає людина, переборюючи внутрішні та зовнішні труднощі, у прагненні до дій або у стримуванні себе

2. Опишіть специфіку розвитку уваги на різних вікових етапах розвитку людини від періоду немовляти до ранньої юності

Розвиток уваги немовляти та дитини раннього віку Перші реакції на подразники в дитини спостерігаються відразу після на­родження. Вона здригається при різкому звуці, відвертається від занадто яскравого світла. У ранньому дитинстві розвиток уваги відбувається при освоєнні ходьби, предметної діяльності і мови. Самостійна ходьба робить для дитини доступ­ною широку область предметів, тим самим розширюючи коло її уваги. Пере­міщення в просторі відкриває для маляти нові можливості, тепер воно саме вибирає об'єкт, на який націлює увагу.

Особливості розвитку уваги в ранньому дитинстві: •розширюється коло предметів, їхніх ознак, а також дій з ними, на яких зосереджується дитина; • маля зосереджене на виконанні нескладних інструкцій дорослого, на слуханні літературних творів, уважне до слова, мови; • під впливом мови в дитини починають складатися передумови для роз­витку довільної уваги; • увага маляти слабко концентрована, хитлива, спостерігаються труд­нощі переключення і розподілу, невеликий її обсяг.

Розвиток уваги молодшого школяра Особливості уваги молодшого школяра залежать від розвитку його не­рвової системи. Зміна процесів збудження та гальмування у корі великих півкуль у молодших школярів відбувається швидко. Цим пояснюється те, що діти цього віку дуже чутливі до зовнішніх вражень, легко звертають увагу на кожний подразник. Переключення уваги як процес перебуває у стадії розвитку в перші роки навчання. Загальна нестійкість уваги веде до виявів неуважності в діяль­ності молодшого школяра. У молодшому шкільному віці обидва види уваги (мимовільна та довіль­на) потребують розвитку. Увага розвивається через спеціальні психологічні вправи, які може використовувати у своїй роботі і психолог, і вчитель молод­ших класів.

Розвиток уваги підлітка У підлітковому віці спостерігається розвиток обсягу уваги, підвищен­ня стійкості уваги та розвиток здатності до переключення та розподілу уваги. Разом з цим у підлітків відмічається погіршення результатів на­вчальної діяльності. Це відбувається тому, що розумові здібності підлітка, на відміну од здібностей молодшого школяра, набувають нової якості: вони стають опосередкованими. Підліток може оперувати поняттями, міркувати про властивості та якості предметів, висувати гіпо­тези, планувати дослідницьку діяльність та засвоювати великі масиви інформації.

Серед усвідомлених та неусвідомлених причин, що заважають форму­ванню особистості в юнацькому віці на індивідуальному рівні можуть бути: • затримка розвитку теоретичного мислення; • відсутність навичок і прийомів смислової пам'яті; • маленький обсяг оперативної пам'яті; нерозвинутість основних компо­нентів уваги (об'єму, переключення, розподілу тощо); • нереалістичність уяви, відірваність від практики; • надмірна перевага першої сигнальної системи над другою.

3. Проаналізуйте на власному прикладі особливості взаємозв’язку характеру і темпераменту людини Зв’язок між темпераментом і характером визначається іх спіль-ною фізіологічною основою – типом нервової системи. Від власти-вості темпераменту залежать динамічні (швидкість, сила, інтенсив-ність) особливості рис характеру. Так, флегматик важко вступає в знайомство, а сангвінік – легко. Властивості темпераменту можуть сприяти або протидіяти розвитку певних рис характеру (холерику легше стати хоробрим ніж меланхоліку). Тип темпераменту – одна із найважливіших умов походження індивідиально-своєрідних рис ха-рактеру.

Від чого залежить характер: від вроджених рис чи виховання? Характер більш залежить від виховання, а темперамент – вроджений. У близнюків з однаковим генотипом темперамент однаковий, а характер різний. Тому при однаковій спадковості формуються різні риси характеру.

Витоки характеру – в мотивах діяльності: мотив спочатку змінюється в залежності від ситуації (хоробрий вчинок несміливої людини), а потім виробляється певний спосіб поведінки, який повторюється в певних ситуаціях (несмілива стає сміливою). Такій стійкий спосіб поведінки перетворюється на автоматизм і стає рисою характеру. Риса характеру – не стійкий мотив поведінки, що спонукає до певного способу дій в типових обставинах.

4. Поясніть взаємозв’язок та взаємодію короткочасної та довготривалої пам’яті. Короткочасна пам'ять - це вид пам'яті, який характеризується швидким запам'ятовуванням матеріалу, негайним його відтворенням. У випадку короткочасної пам'яті частіше за все суб'єкт не використовує спеціальних мнемічних прийомів, хоча вона вимагає певних вольових зусиль. Виявом короткочасної пам'яті є випадок, коли людину просять запам'ятати ряд слів за малий проміжок часу і відразу відтворити їх. Існують індивідуальні відмінності в обсязі короткочасної пам'яті. Обсяг короткочасної пам'яті характеризує здатність механічно, тобто без використання спеціальних прийомів, запам'ятовувати інформацію. Завдяки короткочасній пам'яті не відбувається перевантаження довготривалої пам'яті. Довготривала пам'ять полягає у набуванні, закріпленні та відтворенні знань, умінь та навичок, розрахованих на довготривале їх збереження і наступне використання в діяльності. Виокремлені види пам'яті взаємопов'язані між собою. Без гарної короткочасної пам'яті неможливе нормальне функціонування довготривалої пам'яті, оскільки короткочасна пам'ять виступає своєрідним фільтром, який пропускає лише необхідну інформацію в довготривалу пам'ять. При цьому перехід інформації з короткочасної в довготривалу пам'ять пов'язаний з певними особливостями. Зокрема в короткочасну пам'ять потрапляють переважно останні п'ять — шість одиниць інформації, одержаної через органи чуття. Перехід з короткочасної в довготривалу пам'ять здійснюється завдяки вольовим зусиллям. Причому результати досліджень свідчать про те, що в довготривалу пам'ять можна перевести інформації більше, ніж дозволяє індивідуальний обсяг короткочасної пам'яті. У результаті відбувається нарощування загального обсягу матеріалу, що запам'ятовується.