- •1. Метеорологія і кліматологія як науки
- •2. Методи кліматичних та метеорологічних досліджень
- •3.Історія метеорології і кліматології
- •Методи дослідження атмосфери
- •10. Просторово часові закономірності добових і річних змін температури повітря
- •Приземні інверсії
- •Висотні інверсії
- •13. Основні типи річних змін температури повітря
- •14. Загальна характеристика атмосферного тиску та методи його вимірювання
- •15. Закономірності розподілу атмосферного тиску
- •16.Основні форми баричного поля та особливості їх розвитку
- •17.Загальна характеристика вітру
- •18. Фізичні сили які діють в атмосфері
- •19. Особливості насичення води в атмосфері
- •20. Основні гідрофізичні властивості атмосфери
- •21. Атмосфера є дуже турбулентним середовищем в якому спостерігаются висхідні рухи повітря.
- •22. Адіабатичні процеси в атмосфері. Рівні конденсації та конвекції Адіабатичні процеси в атмосфері
- •Сухоадіабатичні зміни температури повітря
- •Вологоадіабатичні зміни температури повітря
- •23. Морфологічна класифкація хмар
- •24. Генетична класифікація хмар
- •25. Атмосферні опади та їх класифікація
- •26. Географічна класифікація повітряних мас
- •27. Термодинамічна класифікація повітряних мас Термодинамічна класифікація повітряних мас
- •28.Атмосферні фронти
- •29.Баричні системи атмосфери та їх вплин на умови погоди
- •30. Загальна циркуляція атмосфери
- •32.Комірка Ферелла
- •33.Полярна комірка
- •Механізм[ред. • ред. Код]
- •34. Місцеві циркуляційні системи атмосфери
- •35. Поняття клімату та загальна схема кліматоутворення
- •36. Кліматоутворюючі фактори
- •Клімат листяних лісів помірної зони.
- •Мусонний клімат помірних широт.
- •Клімат вологого субтропічного лісу.
- •Клімат позатропічних пустель.
- •38. Класифікація кліматів Кеппенна –Треварта
- •39. Мікроклімат та закономірності його формування
- •40. Кліматичне районування
- •41. Космічні фактори змін клімату
- •42.Антропогенні фактори зміни клімату
- •43. Зміни клімату в період інструментальнгих спостережень. Зміна клімату в майбутньому
- •44. Приземні карти погоди та карти баричної топографії
- •45. Правила переміщення і трансформації повітряних мас
- •46. Прогнози погоди та їх класифікація
- •47. Фактори формування арктичного і кліматичного поясів
- •50. Фактори формування субтропічних поясів
- •51. Фактори формування тропіків
- •52. Субеекваторіальні пояси
- •54. Клімат України
19. Особливості насичення води в атмосфері
Випаровування - перехід рідини в пару внаслідок нагрівання або зниження тиску. Це процес, в результаті якого вода з океану або поверхні землі потрапляє в атмосферу. Той же процес, при якому випаровування відбувається з поверхні зелених (живих) рослин, називається транспірацією (лат. trans - через, крізь і лат. spiro - дихаю, видихаю), тобто це фізіологічний процес випаровування води зеленими рослинами. Вони транспірують, коли вологість навколишнього повітря нижче, ніж вологість повітря в порах рослинної тканини. В протилежному випадку рослини поглинають водяну пару з повітря. При цьому процесі відбувається насичення повітря водяною парою. В залежності від кількості цієї пари в атмосфері вона (пара) може бути ненасиченою, насиченою та перенасиченою (пересиченою). Останній варіант стану пари можливий при відсутності поверхні для конденсації (наприклад, камера Вільсона для реєстрації прольоту часток з високою енергією). Тиск, утворений додатково водяною парою, називається пружністю пари по відношенню до води (е ) і використовується для її кількісної характеристики. Точка роси - це температура, при якій деякий об'єм повітря, що охолоджується при постійному тиску, досягає стану насичення водяною парою по відношенню до води. Точка інею - це температура, при якій водяна пара, що знаходиться в повітрі, стає насиченою по відношенню до поверхні льоду.
Конденсація (лат. condensation - згущення, ущільнення) - перехід газу або пари в рідину внаслідок охолодження або стиснення їх. Це процес згущення молекул водяної пари і ущільнення її до стану рідини. Конденсація починається з утворення зародків, тобто комплексів молекул з пониженою кінетичною енергією. Якщо такі комплекси опиняються сталими, то вони перетворюються в подальшому в краплі та кристали, завислі в повітрі (хмари в вільній атмосфері, серпанок і туман над земною поверхнею) або виділяються на земній поверхні та на наземних предметах у вигляді гідрометеорів (роса, іній тощо).Для конденсації необхідно, щоб повітря знаходилось в стані насичення або навіть перенасичення. Це досягається або пониженням температури повітря до точки роси, особливо при адіабатичному підйомі повітря, або при збільшенні вологості повітря шляхом випаровування.Основою для утворення зародків і в подальшому крапель води в атмосфері служать ядра конденсації, роль яких зводиться до зниження пересичення водяної пари. Без ядер конденсації для початку конденсації необхідно було б мати багатократне перенасичення.В якості ядер конденсації можуть виступати кристали морської солі (хлориди), а по мірі просування в глибину континенту додаються ядра, що утворюються при природних та штучних процесах згоряння (лісові та торфові пожежі, виверження вулканів, індустріальна діяльність тощо), а також пилок та спори рослин, різноманітні частки пилу та ґрунту при пилових бурях тощо.
Насыщение - одновременно с отрывом молекул от поверхности воды или почвы происходит и обратный процесс их перехода из воздуха в воду или в почву. Если достигается состояние подвижного равновесия, когда возвращение молекул становится равным их отдаче с поверхности, то испарение прекращается: отрыв молекул с поверхности продолжается, но он покрывается возвращением молекул. Такое состояние называют насыщением, водяной пар в этом состоянии — насыщающим, а воздух, содержащий насыщающий водяной пар, — насыщенным. Упругость водяного пара в состоянии насыщения называют упругостью насыщения. Упругость насыщения растет с температурой. Это значит, что при более высокой температуре воздух способен содержать больше водяного пара, чем при более низкой температуре.
