- •2. Внутрішня політика Генріха 2 (1154-1189)
- •3. Англо-французькі конфлікти 12-13 ст.
- •4. Англо-шотландські протистояння у 13-14 ст.
- •5. Прийняття Великої Хартії Вольностей. Суть і значення документа.
- •6. Громадянська війна та виникнення англійського парламенту
- •7. Діяльність англійського парламенту в 13-15 ст.
- •8. Війна Червоної та Білої троянд: передумови, хід, наслідки.
- •9. Соціально-економічні зміни в англійському суспільстві у 13-15 ст.
- •10. Церковно-політична діяльність Джона Вікліфа та вплив його ідеї на англійське суспільство.
- •11. Селянські бунти в Англії у 14-15 ст.: причини,хід, наслідки.
- •11. Соціально-економічне і політичне становище Французьких земель у 12 ст.
- •13. Альбігойські війни та їх наслідки (1209-1229)
- •14. Реформи Людовіка IX Святого
- •15. Зовнішня політика Філіпа 4 Красивого
- •16. Внутрішня політика Філіпа 4 Красивого. Ліквідація ордену тамплієрів.
- •18. Діяльність генеральних штатів у Франції в 14-15 ст.
- •19. Причини та перший етап Столітньої війни
- •21. Військово-політичні особливості третього етапу Столітньої війни.
- •20. Політина криза у Франц королівстві в 50х рр. 14 ст
- •22. Діяльність Жанни д’Арк і четвертий етап столітньої війни
- •23. Суспільно-політичні процеси у Франції за Карла 7.
- •24. Людовік 9 та формування абсолютної монархії
- •27. Суспільні зміни в Французькому королівстві 13-15 ст.
- •28. Причини та передумови хрестових походів на Схід
- •29. Перший хрестовий похід
- •30. Другий хрестовий похід
- •1147—1149 Рр- похід. Ініціатором походу був папа римський Євгеній 3
- •31. Третій христовий похід
- •32. Четвертий христовий похід
- •33. Дитячий хрестовий похід
- •43. Боротьба міст з феодальними сеньйорами.
- •49. Особливості готичного стилю у мистецтві середньовічної Європи
- •50. Політичний розвиток Мілана в 12-15 ст.
- •66. Обєднання Кастилії і Арагону
- •74. Формування швейцарського союзу у 13-15 ст
15. Зовнішня політика Філіпа 4 Красивого
Правив 1285-1314. Вже одноосібно конролював три чверті території. На початку XIV ст. королівський домен охоплював вже більшу частину країни. Приєднання в XIII в. Лангедока дало Капетингів можливість проникати в південно-західні області не тільки з північного сходу, але і з південного сходу.
Внаслідок вдалого шлюбу приєднав Філіп 4 Шампань та королівство Наварру.
Філіп IV Красивий спробував підпорядкувати собі графство Фландрське, яке тісно пов'язане з Францією торговими відносинами, але політично лише номінально входило до складу королівства. Головну роль у Фландрії грали багаті міста, особливо Гент, Іпр і Брюгге – центри торгівлі і суднобудуваня. Філіп IV втрутився у внутрішню боротьбу в цих містах, ставши на сторону патриціату. Спочатку йому вдалося фактично встановити там свою владу, але введення їм важких податків незабаром викликало широкий народний рух. Боротьба проти французів з'єдналася для фландрских цехів з боротьбою проти місцевого патриціату.
Філіп IV послав проти Фландрії свою армію. При Куртре (1602) відбулася битва, в якій піше ополчення фландрских ремісників і селян завдало страшної поразки французьким лицарям. Французи змушені були очистити Фландрію. В результаті подальших військових дій і дипломатичних переговорів Філіпу IV вдалося утримати лише кілька фландрских міст.
16. Внутрішня політика Філіпа 4 Красивого. Ліквідація ордену тамплієрів.
Війна з Фландрією коштувала дорого і король під виглядом "позик” почав вимагати від міст нових платежів, за несплату яких міста позбавлялися комунальних вольностей і ставилися під королівську юрисдикцію. Не менш активно французький король вдавався до примусових кредитів у єврейських і ломбардських банкірів. Щоби не платити боргів, чужоземних банкірів стали виганяли за межі країни, а їхнє майно конфіскували. Далі почалася емісія неповноцінної монети. Перша "монетна" криза у королівстві почалася ще у 1295 р.
У другій половині XIII ст. у Франції збирали талью (прямий податок, подушний або подимний, із залежних селян; вільні селяни та городяни платили згідно звичаю або угоди), ед (податок з диму або вогнища "згідно звичаю" при посвяченні в лицарі старшого сина феодала, при відданні заміж дочки і для викупу сеньйора з полону), габель (податок на сіль) та мольтат (податок з торгової угоди). Крім того платилися мита: дорожнє, мостове, берегове, винне, ярмаркове, платі за користування королівською вагою, тощо. В доповнення до судових штрафів при Філіпі IV були введені практика продаж посад в оренду : податок на придбання нерухомості і на майно, що передавалося у спадок.
У червні 1295 р - був введений ще один податок - "фуаж" (1/100, пізніше 1/50 частини майна). Це відразу викликало бунт в Парижі. Поставлений у скрутне становище він почав знімати податок з духовентсва. З 1295 р. почав збирати десятину буз дозволу Риму, але із згоди провінційних зборів, потім збирав подвійну десятину з доходів церкви. Наступного року папа Бонафіцій 8 своїм декретом заборонив збирати податок з церкви. Почався конфлікт папи з Філіпом 4 через те, що папа нагадав що королі залежать від «намісника апостола» на землі і можуть бути відлучені від церкви і позбавлені свого трону. Тоді король пішов на скликання такого органу як Генеральні штати, вони мали буду загальнодержавним органом і мав об*єднювати вже представників трьох станів. Перші Генеральні штати король зібрав в Парижі у 1302 р. , запросив представників тьох станів духовенства, лицарства і міст.
У 1307 р. був проведений арешт членів з конфіскацією майна на території Франції лицарського чернечого ордену тамплієрів, звинувачених у єресі та чорній магії. У 1309 р. на вимогу Філіппа IV було знищено цей орден, якому король заборгував величезні суми грошей. Під тиском французького уряду орден було піддано судовому процесу по обвинуваченню в єретицтві. Під жахливими тортурами тамплієри зізналися в усіх звинуваченнях. Великий магістр ордену Жак де Моле та командор ордену в Нормандії були спалені на вогнищі 19 березня 1314 р. Все земельне майно і грошові капітали ордену були секуляризовані і пішли в королівську казну.