30. Другий хрестовий похід

1147—1149 Рр- похід. Ініціатором походу був папа римський Євгеній 3

Проте, незважаючи на додаткову силу у вигляді духовно-рицарських орденів, становище Єрусалимського королівства було дуже хитким. Найбільшої сили це королівство досягло в 30—40-х роках XII ст. Та вже в 1144 р. значну частину його володінь (Мала Вірменія з Едессою) захопили турки. Єрусалимський король звернувся до папи з проханням закликати на допомогу проти турків нових рицарів з Європи. Відповіддю на це був другий хрестовий похід 1147—1149 рр. У ньому взяв участь французький король Людовік VII і німецький імператор Конрад ІІІ. Обидва війська дійшли до Палестини у березні 1148 р. Незважаючи на значні військові сили, другий похід закінчився цілковитою невдачею. Хрестоносці намагалися здобути Дамаск, що загрожував Єрусалиму, але це їм не вдалося. Становище Єрусалимського королівства не поліпшилось, а навпаки, у другій половині XII ст. воно погіршилося. Навесні 1149 р. війська Нур ед Діна із Сирії вторглися в Антіохійське військо, а в чевня того ж року в битві загинув князь Раймунд. Антіохійське князівство вдалось відстояти, проте втратили Едеське.

Таким чином другий хрестовий похід закінчився безрезультатно. Мусульмани консолідували ідею священної війни, завдали христ. Відчутних поразок і ослабили внутрішнє становище.

31. Третій христовий похід

1189-1192- похід.

У 1187 р.. Єрусалим захопили турки, на чолі яких став султан Саладін, курд за походженням. Саладін (1171—1193) створив велику державу з центром в Єгипті. Він володів усім Єгиптом, частиною Сірії, частиною Месопотамії і намагався цілком ліквідувати Єрусалимське королівство. Проти Саладіна в Європі було організовано новий, третій хрестовий похід (1189-1192). Організатори його мали грандіозні наміри.4 липня 1187 р. лицарське військо Єрусалимського королівства було розгромлене. У ньому брали участь три європейські государі- французький, англійський і німецький-знаменитий Фрідріх І Барбаросса з династії Штауфенів, який до цього вів багато воєн в Італії. Барбаросса не дійшов до Палестини — він потонув у 1190 р. під час переправи через гірську сірійську річку. Німецькі загони, втративши короля, майже всі повернулися в Європу. Два інші королі — французький Філіпп II Август і англійський Річард І Левове Серце — були давніми ворогами. Їхні дії в Палестині були малопогодженими. Кожен з них не довіряв другому. Найактивнішим у війні на Сході виявив себе Річард І, який насамперед зумів захопити острів Кіпр, після чого англійські війська разом з французькими обложили важливу фортецю Акру (1191) на узбережжі Середземного моря. Акру взяли союзники. Але після цього Філіпп II Август покинув Палестину і повернувся до себе у Францію. Річард залишався у Палестині ще рік. У битві поблизу Яффи (серпень 1192 р.) Річард завдав Саладіну серйозної поразки, але Єрусалим здобути йому не вдалось. Він зміг лише укласти з Саладіном договір, за яким європейським прочанам було надано вільний доступ у священні для християн міста — Єрусалим, Віфлеєм, Назарет та ін.

Найважливішим результатом третього походу було згадане раніше завоювання західноєвропейцями острова Кіпр. Сюди пізніше переїхав із Акри єрусалимський король із своїм двором. Кіпрське королівство виявилось найміцнішим з усіх володінь хрестоносців. Воно проіснувало до другої половини XV ст., тобто 250 років.

Наслідки: загострення англо-французького політичного конфлікту.

Причини невдачі:

- відсутність єдності між королями;

- взаємне суперництво вождів походу.