20. Політина криза у Франц королівстві в 50х рр. 14 ст

Король потрапив у полон, управління королівством тимчасово перейшло до дофіна Карла (Шарля) та його феодальних радників. Становище уряду було дуже важким. Грошей у скарбниці не було. Військові сили були дезорганізовані. Англійці загрожували наступом на Париж. У центральному управлінні панувало хабарництво, крадіжки, безладдя. Дофін змушений був восени 1356 р. скликати Генеральні штати. Вони були дуже численні, причому з 800 чоловік половина депутатів належала до третього стану. Опозицію очолювали демократично на¬строєний ланський єпископ Лекок і старшина паризького цеху сукнарів Етьєн Марсель. Генеральні штати зажадали від дофіна зміщення багатьох вищих чиновників, зменшення витрат на двір і надання Генеральним штатам не лише права призначення податків, а й збирання їх та витрачання. Усі ці вимоги Генеральних штатів були оформлені у вигляді закону під назвою Великого березневого ордонансу 1357 р. (дофін підписав його 3 березня 1357 р.).Придворні феодали, обурені свавіллям третього стану, наполягали на репресіях щодо Етьєна Марселя та інших лідерів руху. Дофін схильний був не виконувати підписаного ним же березневого ордонансу. В Парижі 22 лютого 1358 р. вибухнуло повстання, підготовлене прихильниками Марселя. Двох з головних радників дофіна було вбито. Марсель після цього сам став «головним радником» дофіна. У той же час навесні 1358 р. у районі на північ від Парижа підготовлялось велике селянське повстання, яке дістало назву Жакерія.

22. Діяльність Жанни д’Арк і четвертий етап столітньої війни

1422р. коли помирає Генріх 5, незабаром відійшов у інший світ і Карл 6. Англо-французька бургундська партія проголосила королем Англії та Франції сина Генріха 5 і Катерини – Генріха 6, якому було 10 місяців. «Національна» французька партія арманьяків проголосила королем дофіна Карла 7. Північ і південь – дві ворогуючі області, 1428р. – облога Орлеана.

Розпочались народні виступи, один з виступів очолила Жанна д’Арк, березень 1429р. – Карл 7 прийняв її. 5 травня 1429 р. – звільнення Орлеана; коронація Карла в Реймсі. 30 червня 1431 р.- спалення Жанни в Руані

Французи пояснювали появу Жанни із давньою легендою, за якою Францію, занапащену жінкою, мала врятувати діва. Цією дівою стала Жанна д'Арк (Орлеанська діва). Після представлення Діви при дворі (23 лютого 1429) та відповідних комісій теологів та поважних матрон (останні засвідчили її дівочість), невеликий загін Жанни д’Арк виступив під Орлеан з королівським прапором.

- народилася у 1412 р. в селянській сім’ї в с.Домремі у Шампані, неподалік від Бургундії;

- бастард французького короля, інакше де б вона могла опанувати непросту лицарську справу, включаючи вміння носити обладунки;

- жила при дворі, де і навчилася військової справи

23. Суспільно-політичні процеси у Франції за Карла 7.

24. Людовік 9 та формування абсолютної монархії

1461-1483 рр. – правління. Людовик ХІ повів боротьбу на завершення формування абсолютної монархії, діючи з безмежною хитрістю, підступністю та обманом. Шляхом підкупу він повернув Францїї Пікардію, втручався у боротьбу між Ланкастерами та Йорками в Англії. Феодали організували проти нього „Лігу спільного добра” (1465), яку очолили брат короля Карл, герцог де Беррі та Карл Сміливий, герцог Бургундії. Застосовуючи підкупи і різного роду інтриги, Людовік ХІ розладнав задуми ліги.

Шляхом хитрості і жорстокості Людовик ХІ знищив Арманьяків і поступово створив абсолютну монархію на більшості французьких земель. Мир з Швейцарією, "вічна угода" з Габсбургами та швейцарцями, примирення з англійським королем Едуардом забезпечили йому успішне проведення внутрішньої політики. У 1477 р. у битві під Нансі Карл Сміливий зазнав поразки і загинув. Скориставшись проханням його вдови про допомогу, Людовик ХІ зайняв Бургундію і Франш-Конте, а пізніше - Пікардію та Артуа. Але повстання бургундців і шлюб Марії, дочки Карла, з Максиміліаном Габсбургом не дозволили Людовику ХІ до кінця реалізувати свої плани. Основна частина його володінь – герцогство Бургундське – перейшло до Людовіка ХІ.

Ставши абсолютним монархом, Людовик ХІ завершив об’єднання Франції (крім Навари та герцогства Бретань).