90. Правове регулювання інноваційної діяльності в сучасній освіті.

Правова освіта на сучасному етапі не може полягати лише в інформаційній або просвітницькій діяльності, серед її завдань – навчити особу орієнтуватися у правовому просторі з практичною метою, дотримуватися стандартів правомірної поведінки та стимулювати її з боку інших осіб. Як відомо, процес навчання – це процес управління, впливу на психолого-педагогічну систему, організаційну структуру опанування знаннями. Для успішної реалізації цього складного психолого-педагогічного процесу в педагогічній науці розробляються різноманітні моделі, які сприяють оптимальному управлінню в педагогічних системах. До них відносяться спеціальні методи і освітні технології. Слід розрізняти поняття методики та технології навчання. Поняття “методика навчання” значно вужче, оскільки зводиться лише до рекомендацій щодо педагогічної діяльності, тоді як поняття технології передбачає кінцевий результат педагогічного процесу.

НауковціА. Підласий та І. Підласий зазначають, що інновації – це ідеї, і засоби, і процеси, і результати, взяті в єдності якісного вдосконалення педагогічної системи.

У педагогіці термін «педагогічна інновація» розглядається, з одного боку, як процес творення, поширення та використання нових засобів, з іншого, – як результат, «продукт» діяльності процесу творення нового. Досвід впровадження інноваційних технологій знайшов своє відображення у роботах науковців: С. Сисоєвої, Л. Романової, В. Паламарчук, Л. Даниленко. Використано якісно новий методичний підхід до проблеми фахової підготовки, що передбачає конструювання стрункої системи змісту і технологій навчання, що зумовлюють потребу реалізувати особистісно-орієнтоване навчання і, по можливості, вилучити з навчального процесу малоефективні вербальні способи передачі знань.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки стан і розвиток педагогічних і виховних систем оцінюють за розвитком інноваційних освітянських технологій. Слід відзначити, що термін «технологія» походить від грецького слова “tehne” – мистецтво, майстерність, “logos” – наука. Тобто, технологія – це наука про мистецтво.

Зростаючий інтерес до педагогічних технологій обумовлений необхідністю впровадити в педагогіку системно-діяльнісний підхід, потребою реалізувати особистісно-орієнтоване навчання, можливістю вилучити з навчання малоефективні вербальні способи передачі знань, проектувати технологічний ланцюжок процедур, прийомів, форм взаємодії викладача і студентів, які дають гарантії освітнім результатам і знижують негативні наслідки роботи низько кваліфікованих педагогів. Це актуально і в процесі правового навчання, що має виконувати такі дидактичні завдання, як формування вміння студентів використовувати юридичну термінологію та застосовувати законодавчі акти, розвиток правового мислення, формування громадянської активності.

Останнім часом цей термін дедалі частіше вживається в педагогіці, пройшовши динаміку розвитку від індивідуальної майстерності педагога до уніфікованого способу системної організації навчально-виховної діяльності, що гарантує високу педагогічну ефективність. Характерними особливостями освітніх технологій є обізнаність із закономірностями розвитку навчання та виховання учнів.

Правове регулювання інноваційної діяльності здійснюється на основі чинного законодавства. А саме: Конституція України, ЗУ «Про інноваційну діяльність», ЗУ «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», ЗУ «Про науково-технічну діяльність», Постанов Кабінету Міністрів України та ін. Згідно статті 1 ЗУ «Про інноваційну діяльність», «інновації – це нововведення, новостворені та вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, рішення, що поліпшують структуру та якість соціально сфери». Інноваційна діяльність – це діяльність, що спрямована на використання результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних послуг.

Згідно статті 4, ч. 7 ЗУ «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» стратегічними пріоритетними напрямами інноваційної діяльності в Україні на 2011-2021 рр. є «розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних та інших технологій».

Законодавство встановлює об’єкти та суб’єкти інноваційної діяльності, до яких відносять «інноваційні проекти, нові знання та інтелектуальні продукти, що поліпшують якість соціальної сфери; суб’єктами є особи, які впроваджують в Україні інноваційну діяльність або залучають майнові та інтелектуальні цінності в реалізацію інноваційних проектів».

Педагогічна технологія як наукове поняття виступало безпосередньо предметом дослідницької уваги В.Безпалька, М.Кларіна, П.Матвієнка, О.Пєхоти, Г.Селевка та ін.

Найбільш системно проблема технологізації осмислена в межах наукової школи О.М.Пєхоти.

Таким чином, педагогічна технологія – систематичне цілеспрямоване втілення на практиці заздалегідь запропонованого навчально-виховного процесу, яке активно сприяє більш ефективному навчанню за рахунок підвищення пізнавального інтересу, мотивації до нього вихованців.

Сучасне правове навчання неможливо уявити без використання інноваційних освітніх технологій, які допомагають вчителеві правознавства досягти поставленої мети навчально-виховного процесу, сформувати правові компетентності. На місце традиційної дошки сучасна школа запропоновує інтерактивну, яка є мотиваційним фактором до вдосконалення учнями навичок користування комп’ютером. Мультимедійні матеріали сприяють міцному запам’ятовуванню емоційно насичених кадрів на правову тематику. Ця технологія важлива під час вивчення розуміння та запам’ятовування багатьох юридичних дефініцій на уроках правознавства.

Технології інтерактивного навчання сприяють підготовці учнів до громадського життя, пошуку шляхів вирішення життєвих ситуацій відповідно до чинного законодавства. Отже, учні є активними учасниками соціальних процесів, правових відносин.

На думку методистів, необхідно запроваджувати технології кооперативного навчання, технології ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань, проектну технологію, технологію дебатів у процесі навчання правознавства. Сучасному вчителеві правознавства необхідно методично грамотно та виважено підходити до запровадження інноваційних технологій з метою найбільшої ефективності формування юридичних компетентностей.