75. Методика використання технології проектів.

Запровадження в навчально-виховний процес вагомої сучасної інноваційної технології – проектної технології навчання.

Проект у сучасній педагогічній науці розуміється як уявлення про майбутній результат діяльності і процес його досягнення. Це своєрідна комплексна норма діяльності соціального педагога, що охоплює перш за все мету – найпростіший тип норми діяльності. По-друге, в процесі проектування важливо визначитись з підходом, за яким звіряються конкретні кроки, дії, здійснюється аналіз діяльності, що унормовується. По-третє, проект охоплює ці узагальнені уявлення, які слугують засобом конкретизації обраного підходу, тобто йдеться про принципи. По-четверте, важливим складником проекту є програма, в якій відбуваються необхідні дії для того, щоб вихідний матеріал був перетворений у певний кінцевий продукт. По-п’яте, проект охоплює як метод – абстрактний образ діяльності, методику, технологію (опис характеристики засобів застосування, необхідних і достатніх для поетапного переходу від вихідного матеріалу проектної діяльності до досягнення кінцевого її продукту)

Залучення молоді до здійснення певних соціально-педагогічних проектів, як засвідчують результати експериментального досліду, сприяють розв’язанню соціально-правових проблем, забезпечують створення дієвості правових знань студентів, вмінь та навичок з соціального впливу на навколишнє середовище.

Проективна діяльність значно активізується, якщо їй сприяють діючі правоохоронні організації, фахівці-екологи, державні діячі, громадськість.

В процесі вивчення дисципліни «Земельне та екологічне право» учні залучаються до важливої форми правової освіти – екологічного проектування. Методика соціального проектування передбачає інтеграцію та безпосереднє застосування набутих знань під час практичної проектної діяльності та спрямована на набуття досвіду громадянських дій та демократичної соціально активної поведінки у вирішенні важливих проблем суспільства.

Підготовка соціально-екологічного проекту передбачає діяльність, що відбувається в декілька етапів:

• Перший етап – вибір проблеми дослідження, де визначається об’єкт природного навколишнього середовища, що потребує охорони.

• Другий етап – збір інформації. Головним завданням цього етапу є систематизація та аналіз екологічного законодавства, взагалі отриманого матеріалу. Передбачається здійснення моніторингу, аудиту стану екології об’єктів.

• Третій етап – шляхи розв’язання екологічних проблем. Етап передбачає спробу реалізувати обраний варіант вирішення проблеми через організацію відповідних заходів. Педагогічними засобами є анкетування громадян, сповіщення населення про екологічний стан, складання листівок.

• Четвертий етап – це етап практичної реалізації екологічного проекту. На даному етапі студенти можуть самостійно приймати участь у акціях та ініціювати прийняття рішень владними структурами. Проведення екологічних акцій по озеленінню міста та залучення до цієї справи громадськості.

• П’ятий та шостий етапи – підготовка до представлення проекту, його презентація та підсумок здійсненої роботи.

Для більш успішної діяльності учнів при підготовці соціально-екологічного проектування повинні бути створенні певні психолого-педагогічні умови. По-перше, викладач повинен ознайомити учнів з методикою та технологіями суспільно-політичної активності.

По-друге, перед початком діяльності необхідно довести учасникам, що діяльність кожного впливає на результати всього дослідження. Для підсилення мотивації участі учні повинні усвідомити, що без вирішення проблем екологічного становища неможливо покращення стану здоров’я громадян та якості життя.

По-третє, навчальна група поділяється на окремі підгрупи для виконання певного завдання, кожна з них отримує інформацію згідно з її особистісними пізнавальними інтересами та індивідуальними здібностями.

По-четверте, викладач повинен підтримувати позитивну психологічну взаємозалежність всередині групи, де кожен виконавець відчуває свою особистісну значимість і відповідальність, виконуючи своє роль та завдання.

По-п’яте, необхідне створення творчої атмосфери толерантних взаємовідносин між учасниками проекту, активізація психології правового мислення.

По-шосте, необхідне відповідне інформаційне забезпечення, навички використання новітніх дистанційних технологій пошуку інформаційного матеріалу.

Захід такого типу здійснює великий вплив на правові почуття учнів, розвиток особистості, вміння набувати особистий стиль поведінки. Методика соціально-екологічного проектування збагачує правові знання молоді, правові переконання, формує свідоме бажання використовувати знання для власного соціального становлення і розвитку.

Ця методика повинна будуватися на основі інтерактивного спілкування та діяльнісно-розвиваючого навчання.

Апробація методу соціально-екологічного проектування, показала значне підвищення правосвідомості студентів, оскільки активізується правове мислення, правові знання перетворюються у правові переконання, а результатом є формування морально-правового імперативу як невід’ємної складової правосвідомості особистості учня.