1. Збільшення попиту на працю.

З більшення попиту на працю супроводжується збільшенням ставок з/пл. та кількості робочих місць.

Вплив трудової спілки на попит відбувається опосередковано через дію наступних трьох факторів:

• збільшення попиту на готову продукцію (через рекламу, політичний лобізм )

Наприклад, трудова спілка працівників зв’язку США свого часу надала допомогу у сумі 2 млн. дол.. для проведення рекламної кампанії, метою якої було переконати споживачів користуватися послугами і устаткуванням компаній «AT&T» і «Western Union Corporation» для зв’язку на далекі відстані. Ця кампанія забезпечила спілці майже 100 тис. робочих місць.;

• підвищення продуктивності праці (наприклад, шляхом підвищення кваліфікації робітників-членів спілки);

• зміни цін на інші ресурси (трудові спілки можуть збільшити попит на працю своїх членів, підтримуючи громадські акції, спрямовані на зниження ціни взаємодоповнюючих ресурсів. Наприклад, спілки в галузях, що використовують велику кількість енергії, можуть активно виступати проти збільшення тарифів на газ чи електроенергію).

2. Закритий тред-юніонізм – це такий метод підвищення заробітної плати, при якому професійні спілки здійснюють вплив на скорочення пропозиції робочої сили шляхом:

• о бмеження імміграції,

• обмеження тривалості праці

дітей;

• підтримка обов’язкового

виходу на пенсію;

• скорочення робочого тижня;

• тривале навчання;

• ліцензування окремих видів

діяльності.

3. Відкритий тред-юніонізм – це такий метод підвищення заробітної плати, при якому професійні спілки здійснюють вплив на скорочення пропозиції робочої сили шляхом фіксації мінімального рівня заробітної плати для працівників відповідної кваліфікації.

Якщо спілка об’єднує усіх робітників галузі, то підприємства перебуватимуть під значним тиском спілки при укладанні договору про ставку заробітної плати. Оголошення страйку може повністю позбавити підприємство пропозиції праці.

З а відсутності потужної спілки в умовах досконалої конкуренції ставка зар.плати встановилася б на рівні P_LC, а кількість зайнятих становила б L_C. Після створення спілки з/пл. підвищиться до рівня P_LU,(як правило з/пл. членів професійних спілок на 10-15 % вища, порівняно з іншими робітниками), а рівень зайнятості скоротиться до L_U. Оскільки рівень ціни P_LU діятиме для усіх покупців праці, крива пропозиції праці стане абсолютно еластичною. Співвідношення попиту та пропозиції праці за таких умов встановить рівновагу в т. U, а на відрізку UA з’явиться надлишок робочої сили (безробіття).

Ефект безробіття є стримуючим фактором для професійних спілок щодо підвищення заробітної плати.

Модель двосторонньої монополії.

Якщо на монопсонічному ринку сформувалася потужна трудова спілка виникає двостороння монополія. Монопсонічний наймач намагається встановити ставку заробітної плати, яка нижча за рівноважну конкурентну (P_Lm) ставку, а спілка домагатиметься ставки заробітної плати, що вища за рівноважну (P_LU).

Р езультат такої взаємодії спілки та підприємства-монопсоніста є невизначеним. Ставка заробітної плати встановиться десь на відрізку між P_Lm та P_LU. При цьому сторона, яка в переговорах з укладання трудової угоди володіє більшою силою й ефективнішою стратегією, переконає опонента погодитися на ту ставку з/пл., яка ближча до його рівноважної ставки.

Монополія на одному боці може, таким чином, нейтралізувати монополію на іншому боці, що призведе до встановлення на ринку ставки заробітної плати значно ближчої до конкурентного рівня, ніж це могло б бути за умови існування ринкової влади тільки у одного з учасників ринку. При цьому, якщо підприємство-виробник готової продукції вже погодилося на ставку заробітної плати Р_С, у нього зникають стимули до обмеження зайнятості і зайнятість на ринку зростає до конкурентного рівня L_C.