3.Спеціальні випадки відшкодування завданої шкоди

Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їх працівником чи іншою особою. Особливості складу даного цивільного правопорушення: 1) наявність трудових правовідносин між суб'єктом, зобов'я­заним відшкодувати шкоду, та безпосереднім її заподіювачем; 2) заподіяння шкоди працівником під час виконання ним тру­дових (службових) обов'язків.

Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або їх посадовими особами. Особливістю є те, що шкода, завдана фізич­ній чи юридичній особі неправомірними діями перелічених органів, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або ор­ганом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів чи їх посадових осіб. Заподіювачами шкоди можуть бути органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місце­вого самоврядування. Основним критерієм настання відповідальності за даним деліктом є визнання рішення, дії чи безді­яльності незаконними.

Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохорон­ними та судовими органами. Посадові та службові особи правоохоронних та судових органів, діян­нями яких безпосередньо завдається шкода, вчиняють їх не лише від імені за­значених органів, але й від імені держави. І саме тому відповідальність за за­вдану ними шкоду несе держава Україна. Відшкодування шкоди, завданої діями правоохоронних органів та суду, відбувається за таких умов: незаконне засудження; незаконне притягнення до кримінальної відповідальності; незаконне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою; незаконне застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд; незаконне затримання; незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. В разі, коли держава відшкодувала шкоду, завдану посадо­вою, службовою особою органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, вона наділяється правом зворотної вимоги до цієї осо­би лише у разі встановлення в її діях складу злочину за обвинувальним виро­ком суду, щодо неї, який набрав законної сили.

Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою. Шкода, завдана малолітньою особою, відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опіку­ном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійс­нює виховання малолітньої особи, якщо вони не доведуть, що шко­да не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою. Неповнолітня особа у віці від 14 до 18 років відпо­відає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У випадку відсутності в неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шко­да відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не дове­дуть, що шкоди було завдано не з їх вини.

Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності. Шкода, завдана неповнолітньою особою після на­буття нею повної цивільної дієздатності, відшкодовується цією осо­бою самостійно на загальних підставах.

Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав. Відповідальність за шкоду, завдану дитиною, покладається на батьків протягом трьох років після позбавлення батьківських прав від дня набрання законної сили рішення суду про позбавлення бать­ківських прав.

Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою. Обов'язок відшкодування шкоди, завданої недієздатною особою, покладається на опікуна або заклад, який зобов'язаний здійснювати нагляд за недієздатною осо­бою, якщо вони не доведуть, що шкода була завдана не з їх вини.

Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена та фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Обмежено дієздатні особи несуть відповідальність за завдану шкоду на рівні з іншими суб'єктами (учасниками) цивільно-право­вих відносин. Дієздатна фізична особа, яка завдала шкоди в такому стані, коли не усвідомлювала значення сво­їх дій та (або) не могла керувати ними, не відповідає за завдану шкоду.

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Відповідальність несе власник джерела.

Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим уш­кодженням здоров я чи смертю фізичної особи. У разі завдання шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, відшкодування, за загальним правилом, відбувається за такою формулою:

Ршз = З+ДВ+МШ, де

Ршз — розмір шкоди, що завдано здоров'ю;

З — заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності;

ДВ — додаткові витрати;

МШ — моральна шкода.

БІЛЕТ № 15