Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
16-20.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
185.94 Кб
Скачать
  1. Поняття договору найму житла

Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд. Він включає в себе: державний житловий фонд, громадський житловий фонд, фонд житлово-будівельних коо­перативів, приватний житловий фонд. До житлового фонду, не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних побутових чи інших потреб непромислового характеру.

Види договору найму житла: 1) договір найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності. Підвиди цього договору: - договір найму службового жилого приміщення; -договір найму житла у гуртожитку; -договір найму жилого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання. 2)договір найму житла, що є об'єктом права приватної власності (договір комерційного найму житла). 3) договір найму соціального житла.

За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Цей договір є консенсуальним чи реальним; двостороннім і відплатним Крім того, він є каузальним, оскільки обов'язковою його умовою є мета укладення - житло передається наймачеві тільки для проживання у ньому. Сторонами договору найму (оренди) житла є власник житла ( наймодавець) і наймач. Власник житла (наймодавець) - це фізична чи юридична особа, яка передає або зобов'язується передати наймачеві житло у користування з визначеною метою (для проживання) на певний строк за плату. У разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Наймач - це фізична або юридична особа, яка відповідно до умов договору найму (оренди) житла отримує жиле приміщення у користування на певний строк за плату (якщо кілька осіб обов'язки є солідарними). Наймач може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з ним. Уразі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати всі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька з цих осіб. Наймачем за договором найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності є громадянин, на ім'я якого виданий ордер.

Існують ще такі суб'єкти правовідносин за договором найму (оренди) житла як "особи, які постійно проживають разом з наймачем", не встановлюючи їх обов'язкової належності до членів сім'ї наймача. Наймач має вказати в договорі осіб, які будуть постійно проживати разом з ним. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування житлом, а наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення ними умов дого­вору.

3.Загальні положення про забезпечення виконання зобов’язань

Заходи забезпечувально­го характеру, передбачені законом або догово­ром називаються видами (спосо­бами) забезпечення виконання зобов'язання, які мають характерні ознаки: мають майновий зміст; націлені на спонукання боржника до вико­нання свого боргу (а не тільки на його покаран­ня як правопорушника); носять додатковий (акцесорний) характер; можуть забезпечувати лише дійсні зобов'я­зання (тобто такі, наприклад, що не припини­лись у зв'язку із спливом строку позовної дав­ності).

Групи способів забезпечення виконання зобов'язань: І — встановлюють для боржника невигідні наслідки на випадок невиконання (неустойка, завдаток); II — супроводжуються виділенням з майна боржника певної його частини, яка повинна служити перш за все задоволенню можливих вимог цього кредитора, з відстороненням від неї інших можливих кредиторів (застава, притри­мання); III — мають на меті залучення до зобов'я­зання інших осіб, майно яких поряд із майном боржника теж могло б слугувати для задоволен­ня вимог кредитора (порука, гарантія).

Класифікація способів: 1. Залежно від часу і способу встановлення (виникнення) - спеціальні (встановлюються в момент виникнення зобов'язання) і універсальні (ідшкодування боржником збитків, яких зазнав кредитор внаслідок невико­нання зобов'язання). 2. Залежно від характеру забезпечення інтересів кредитора - речово-правові(інтереси кредитори забезпечуються за рахунок заздалегідь виділеного майна) і зобов'язально-правові (стимулюють боржника до належного виконання зобов'язання шляхом створення можливості пред’явлення до нього або до третіх осіб, що вступили заздалегідь в договір, зобов'язальної вимоги).

БІЛЕТ № 13

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]