- •3.(72) Ліцензійний договір
- •1.Поняття договору роздрібної купівлі-продажу.
- •2. Порука як спосіб забезпечення виконання зобовязань
- •3. Підстави звільнення від обов’язку відшкодування шкоди
- •Істотні умови договору зберігання
- •Поняття договору найму житла
- •3.Загальні положення про забезпечення виконання зобов’язань
- •1.Укладення, зміна та розірвання договору
- •2.Відшкодування майнової шкоди фізичної особи, яка потерпіла від злочину
- •3. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •1.Поняття та значення договору поставки
- •2.Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •3.Спеціальні випадки відшкодування завданої шкоди
- •1.Зміст договору зберігання
- •2.Істотні умови договору найму житла
- •3.Окремі способи припинення зобов’язань
- •1.Поняття та принципи виконання зобов’язання.
- •2.Відшкодування шкоди,завданої малолітніми та неповнолітніми особами
- •3. Відмінність договору позички від договору позики
- •Істотні умови та зміст договору поставки
- •Поняття договору позики
- •Поняття і значення договору підряду
- •Суб’єкти виконання зобов’язання
- •1 . Правові наслідки порушення договору поставки
- •3.Договір приєднання
- •1.Заміна осіб у зобов’язанні
- •2.Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •2.Виконання зобов’язання
- •3.Зміст договору управління майном
- •1.Поняття договору комісії
- •2.Договір побутового замовлення
- •3. Форма укладання договору
- •1.Місце та спосіб виконання зобов’язання
- •2. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров я чи смертю фізичної особи
- •Білет № 26( 1) – 6 питання Відповідальність за порушення умов договору перевезення
- •Білет № 26(1) – 41 питання Правове регулювання лізингу
- •Білет № 26 (1) – 76 питання Поняття та елементи зобов’язання
- •Білет № 27(2) – 7 питання Поняття, значення і функції в цив. Договорі
- •Білет № 27(2) – 42 питання Відшкодування ю. Або ф.О шкоди, завданої їх працівником чи іншою о.
- •Білет № 27(2) – 77 питання Створення загрози життю, здоровю, майну ф. Або ю.О.
- •Білет №28 (3) – 8 питання Відповідальність за поруш. Умов договору купівлі-продажу
- •Білет № 28(3) – 43 питання Завдаток як спосіб виконання зобовязань
- •Підстави деліктної відповідальності
- •Білет №29 (4) – 9 питання Поняття договору зберігання
- •Білет №29 (4) – 44 питання Припинення договору майнового найму та його правові наслідки
- •Білет №29 (4) – 79 питання Сторони зобов’язання
- •Білет № 30 (5) – 10 питання Зміст і тлумачення договору
- •Білет № 30(5) – 45 питання Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, прокуратури
- •Білет № 30 (5) – 80 питання Рятування здоровя, життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •2.(66)Поняття договору страхування.
- •3.(102)Види позадоговірної відповідальності.
- •1.(33)Істотні умови та зміст управління майном.
- •2.(68)Поняття та загальна характеристика транспортних договорів.
- •3.(103)Види договорів майнового найму.
- •2.(69)Істотні умови договору страхування.
- •3.(104)Договір транспортного експедирування.
- •1.(35)Поняття договору майнового найму.
- •3.(101)Умови відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Поняття договору найму житла
Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд. Він включає в себе: державний житловий фонд, громадський житловий фонд, фонд житлово-будівельних кооперативів, приватний житловий фонд. До житлового фонду, не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних побутових чи інших потреб непромислового характеру.
Види договору найму житла: 1) договір найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності. Підвиди цього договору: - договір найму службового жилого приміщення; -договір найму житла у гуртожитку; -договір найму жилого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання. 2)договір найму житла, що є об'єктом права приватної власності (договір комерційного найму житла). 3) договір найму соціального житла.
За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Цей договір є консенсуальним чи реальним; двостороннім і відплатним Крім того, він є каузальним, оскільки обов'язковою його умовою є мета укладення - житло передається наймачеві тільки для проживання у ньому. Сторонами договору найму (оренди) житла є власник житла ( наймодавець) і наймач. Власник житла (наймодавець) - це фізична чи юридична особа, яка передає або зобов'язується передати наймачеві житло у користування з визначеною метою (для проживання) на певний строк за плату. У разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Наймач - це фізична або юридична особа, яка відповідно до умов договору найму (оренди) житла отримує жиле приміщення у користування на певний строк за плату (якщо кілька осіб обов'язки є солідарними). Наймач може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з ним. Уразі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати всі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька з цих осіб. Наймачем за договором найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності є громадянин, на ім'я якого виданий ордер.
Існують ще такі суб'єкти правовідносин за договором найму (оренди) житла як "особи, які постійно проживають разом з наймачем", не встановлюючи їх обов'язкової належності до членів сім'ї наймача. Наймач має вказати в договорі осіб, які будуть постійно проживати разом з ним. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування житлом, а наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення ними умов договору.
3.Загальні положення про забезпечення виконання зобов’язань
Заходи забезпечувального характеру, передбачені законом або договором називаються видами (способами) забезпечення виконання зобов'язання, які мають характерні ознаки: мають майновий зміст; націлені на спонукання боржника до виконання свого боргу (а не тільки на його покарання як правопорушника); носять додатковий (акцесорний) характер; можуть забезпечувати лише дійсні зобов'язання (тобто такі, наприклад, що не припинились у зв'язку із спливом строку позовної давності).
Групи способів забезпечення виконання зобов'язань: І — встановлюють для боржника невигідні наслідки на випадок невиконання (неустойка, завдаток); II — супроводжуються виділенням з майна боржника певної його частини, яка повинна служити перш за все задоволенню можливих вимог цього кредитора, з відстороненням від неї інших можливих кредиторів (застава, притримання); III — мають на меті залучення до зобов'язання інших осіб, майно яких поряд із майном боржника теж могло б слугувати для задоволення вимог кредитора (порука, гарантія).
Класифікація способів: 1. Залежно від часу і способу встановлення (виникнення) - спеціальні (встановлюються в момент виникнення зобов'язання) і універсальні (ідшкодування боржником збитків, яких зазнав кредитор внаслідок невиконання зобов'язання). 2. Залежно від характеру забезпечення інтересів кредитора - речово-правові(інтереси кредитори забезпечуються за рахунок заздалегідь виділеного майна) і зобов'язально-правові (стимулюють боржника до належного виконання зобов'язання шляхом створення можливості пред’явлення до нього або до третіх осіб, що вступили заздалегідь в договір, зобов'язальної вимоги).
БІЛЕТ № 13