- •3.(72) Ліцензійний договір
- •1.Поняття договору роздрібної купівлі-продажу.
- •2. Порука як спосіб забезпечення виконання зобовязань
- •3. Підстави звільнення від обов’язку відшкодування шкоди
- •Істотні умови договору зберігання
- •Поняття договору найму житла
- •3.Загальні положення про забезпечення виконання зобов’язань
- •1.Укладення, зміна та розірвання договору
- •2.Відшкодування майнової шкоди фізичної особи, яка потерпіла від злочину
- •3. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •1.Поняття та значення договору поставки
- •2.Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •3.Спеціальні випадки відшкодування завданої шкоди
- •1.Зміст договору зберігання
- •2.Істотні умови договору найму житла
- •3.Окремі способи припинення зобов’язань
- •1.Поняття та принципи виконання зобов’язання.
- •2.Відшкодування шкоди,завданої малолітніми та неповнолітніми особами
- •3. Відмінність договору позички від договору позики
- •Істотні умови та зміст договору поставки
- •Поняття договору позики
- •Поняття і значення договору підряду
- •Суб’єкти виконання зобов’язання
- •1 . Правові наслідки порушення договору поставки
- •3.Договір приєднання
- •1.Заміна осіб у зобов’язанні
- •2.Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •2.Виконання зобов’язання
- •3.Зміст договору управління майном
- •1.Поняття договору комісії
- •2.Договір побутового замовлення
- •3. Форма укладання договору
- •1.Місце та спосіб виконання зобов’язання
- •2. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров я чи смертю фізичної особи
- •Білет № 26( 1) – 6 питання Відповідальність за порушення умов договору перевезення
- •Білет № 26(1) – 41 питання Правове регулювання лізингу
- •Білет № 26 (1) – 76 питання Поняття та елементи зобов’язання
- •Білет № 27(2) – 7 питання Поняття, значення і функції в цив. Договорі
- •Білет № 27(2) – 42 питання Відшкодування ю. Або ф.О шкоди, завданої їх працівником чи іншою о.
- •Білет № 27(2) – 77 питання Створення загрози життю, здоровю, майну ф. Або ю.О.
- •Білет №28 (3) – 8 питання Відповідальність за поруш. Умов договору купівлі-продажу
- •Білет № 28(3) – 43 питання Завдаток як спосіб виконання зобовязань
- •Підстави деліктної відповідальності
- •Білет №29 (4) – 9 питання Поняття договору зберігання
- •Білет №29 (4) – 44 питання Припинення договору майнового найму та його правові наслідки
- •Білет №29 (4) – 79 питання Сторони зобов’язання
- •Білет № 30 (5) – 10 питання Зміст і тлумачення договору
- •Білет № 30(5) – 45 питання Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, прокуратури
- •Білет № 30 (5) – 80 питання Рятування здоровя, життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •2.(66)Поняття договору страхування.
- •3.(102)Види позадоговірної відповідальності.
- •1.(33)Істотні умови та зміст управління майном.
- •2.(68)Поняття та загальна характеристика транспортних договорів.
- •3.(103)Види договорів майнового найму.
- •2.(69)Істотні умови договору страхування.
- •3.(104)Договір транспортного експедирування.
- •1.(35)Поняття договору майнового найму.
- •3.(101)Умови відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
2.Виконання зобов’язання
Виконання зобов’язань - це здійснення кредитором і боржником дій по вчиненню прав та обов'язків, що випливають із зобов'язання. Так, виконанням договірного зобов'язання купівлі-продажу слід розглядати одночасно передачу речі продавцем у власність покупця і прийняття цієї речі покупцем, а також виплату обумовленої договором суми (ціни речі) покупцем і прийняття цієї суми продавцем.
За своєю юридичною природою дії по виконанню зобов'язання є правочином, оскільки вони спрямовані на припинення зобов'язань. Саме тому до цих дій по виконанню застосовуються ті самі правила, що регулюють вчинення правочинів.
Дії, які мають бути вчинені одним учасником зобов'язання на користь іншого, називаються предметом виконання. Особливості предмета виконання повністю залежать від особливостей конкретного зобов'язання, а відтак вони визначаються підставами виникнення зобов'язання (правочином, договором, адміністративним актом, на яких засновані зобов'язання) і тими нормами, що регламентують зобов'язання.
Зобов'язання виникають між їх учасниками з метою задоволення певних потреб. Досягнення цієї мети пов'язується виконанням певних дій, та з необхідністю відповідати іншим "якісним" показникам, які загалом можна об'єднати поняттям належного виконання.
Таким чином, принципи реального і належного виконання традиційно розглядалися як основні цивільно-правові засади виконання зобов'язання.
Реальне виконання це сутність виконання, як вчинення певної дії суб’єктом зобов’язання. Належне виконання — якісна характеристика дії (або утримання від дії), тобто виконання зобов’язання в визначений час, у встановленому місці та зазначеним способом.
Перевіряючи, чи виконав боржник зобов'язання, вирішуються два самостійні за значенням питання: чи вчинила особа дію, яка є об'єктом відповідних правовідносин (тобто чи дотримана вимога реального виконання), а також яким чином ця дія вчинена (чи дотримана вимога належного виконання).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших правових актів, а за відсутністю таких— відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Отже, зобов'язання має бути виконано не тільки в натурі, а й реально, тобто в такому вигляді, як це випливає з відповідної підстави виникнення зобов'язання (договору, адміністративного акта), або відповідно до вимог, що звичайно ставляться. При виконанні зобов'язання можуть застосовуватися звичаї ділового обороту; виконання зобов'язання має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості. Не припускається одностороння відмова від виконання зобов'язання або його одностороння зміна, за винятком випадків, передбачених угодою сторін або вказаних безпосередньо в законі.
3.Зміст договору управління майном
У зв'язку з тим, що договір довірчого управління майном є реальним договором, установник управління має право не передавати своє майно в управління навіть після підписання договору і ніхто не може примусити його до виконання такої передачі. Договір управління майном до моменту фактичної передачі речі не діє. Для підтвердження передачі треба, щоб сторони склали відповідний документ (акт приймання-передачі).
Установник управління має право при укладенні договору вказати, що отримувати всі вигоди буде третя особа (вигодонабувач).
Якщо установник вказує себе як вигодонабувача, він залишає за собою суб'єктивне право на отримання доходів від управління майном.
Установник управління має право здійснювати контроль за діяльністю управителя без втручання у його справи, пов'язані з управлінням. З метою контролю він має право отримувати звіти управителя в установлені договором строки.
Усі доходи від майна мають бути передані установнику або вказаному ним вигодонабувачу.
Установник управління має право у будь-який час відмовитися від договору за умови сплати управителю певної плати.
У зв'язку з тим, що договір управління майном встановлюється на певний строк, установник має право витребувати своє майно, якщо управитель не віддає його добровільно.
Установник зобов'язаний сплатити управителю плату, передбачену договором, а також відшкодувати необхідні витрати, зроблені ним у зв'язку з управлінням майном (ст. 1042 ЦК).
У разі, якщо майно, яке передається в управління, обтяжене заставою, установник зобов'язаний попередити управителя про наявність застави (ст. 1039 ЦК). При непопередженні управитель має право вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором плати відповідно до строку управління цим майном.
Вигодонабувач має аналогічні, що й установник, права та обов'язки, якщо договір укладений не на користь установника, а на користь третьої особи — вигодонабувача. Вигодонабувач також має право у будь-який час відмовитися від отримання вигоди за договором. У цьому разі договір управління припиняється, якщо інше не зазначено у ньому.
Управитель має такі права:
1) з метою забезпечення стабільності управління майном — вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, що перебуває в його управлінні , тобто скористатися способами захисту права власності і законного володіння (ст. 396 ЦК). Ніхто не має права порушувати володіння управителя, у тому числі власник, крім випадків, передбачених законом чи договором;
право на плату;
право на відшкодування необхідних витрат, яких він зазнав при управлінні майном. Відрахувати вказану суму він має право безпосередньо з доходів від використання майна за умов, якщо це прямо передбачено договором.
Управитель зобов'язаний:
1) здійснювати управління майном відповідно до умов договору;
2) управляти майном особисто, крім випадків, коли передача управління іншій особі зумовлена договором або цього вимагають інтереси установника управління чи вигодонабувача у разі неможливості отримати в розумний строк відповідні вказівки установника управління;
3) отримати згоду установника управління на відчуження майна, переданого в управління, або укладання щодо нього договору застави.
Управитель майна зобов'язаний інформувати своїх контрагентів про те, що він є не власником майна, а лише управителем. Якщо такої вказівки немає, у тих правочинах щодо майна, що вчиняються у письмовій формі, управитель зобов'язується перед третіми особами особисто (ст. 1038 ЦК).
Білет №24(24, 59,94)