- •3.(72) Ліцензійний договір
- •1.Поняття договору роздрібної купівлі-продажу.
- •2. Порука як спосіб забезпечення виконання зобовязань
- •3. Підстави звільнення від обов’язку відшкодування шкоди
- •Істотні умови договору зберігання
- •Поняття договору найму житла
- •3.Загальні положення про забезпечення виконання зобов’язань
- •1.Укладення, зміна та розірвання договору
- •2.Відшкодування майнової шкоди фізичної особи, яка потерпіла від злочину
- •3. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •1.Поняття та значення договору поставки
- •2.Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •3.Спеціальні випадки відшкодування завданої шкоди
- •1.Зміст договору зберігання
- •2.Істотні умови договору найму житла
- •3.Окремі способи припинення зобов’язань
- •1.Поняття та принципи виконання зобов’язання.
- •2.Відшкодування шкоди,завданої малолітніми та неповнолітніми особами
- •3. Відмінність договору позички від договору позики
- •Істотні умови та зміст договору поставки
- •Поняття договору позики
- •Поняття і значення договору підряду
- •Суб’єкти виконання зобов’язання
- •1 . Правові наслідки порушення договору поставки
- •3.Договір приєднання
- •1.Заміна осіб у зобов’язанні
- •2.Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •2.Виконання зобов’язання
- •3.Зміст договору управління майном
- •1.Поняття договору комісії
- •2.Договір побутового замовлення
- •3. Форма укладання договору
- •1.Місце та спосіб виконання зобов’язання
- •2. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров я чи смертю фізичної особи
- •Білет № 26( 1) – 6 питання Відповідальність за порушення умов договору перевезення
- •Білет № 26(1) – 41 питання Правове регулювання лізингу
- •Білет № 26 (1) – 76 питання Поняття та елементи зобов’язання
- •Білет № 27(2) – 7 питання Поняття, значення і функції в цив. Договорі
- •Білет № 27(2) – 42 питання Відшкодування ю. Або ф.О шкоди, завданої їх працівником чи іншою о.
- •Білет № 27(2) – 77 питання Створення загрози життю, здоровю, майну ф. Або ю.О.
- •Білет №28 (3) – 8 питання Відповідальність за поруш. Умов договору купівлі-продажу
- •Білет № 28(3) – 43 питання Завдаток як спосіб виконання зобовязань
- •Підстави деліктної відповідальності
- •Білет №29 (4) – 9 питання Поняття договору зберігання
- •Білет №29 (4) – 44 питання Припинення договору майнового найму та його правові наслідки
- •Білет №29 (4) – 79 питання Сторони зобов’язання
- •Білет № 30 (5) – 10 питання Зміст і тлумачення договору
- •Білет № 30(5) – 45 питання Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, прокуратури
- •Білет № 30 (5) – 80 питання Рятування здоровя, життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •2.(66)Поняття договору страхування.
- •3.(102)Види позадоговірної відповідальності.
- •1.(33)Істотні умови та зміст управління майном.
- •2.(68)Поняття та загальна характеристика транспортних договорів.
- •3.(103)Види договорів майнового найму.
- •2.(69)Істотні умови договору страхування.
- •3.(104)Договір транспортного експедирування.
- •1.(35)Поняття договору майнового найму.
- •3.(101)Умови відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
3.Договір приєднання
1. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
2. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
3. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Білет №22(22, 57,92)
1.Заміна осіб у зобов’язанні
Від передоручення і переадресування слід відрізняти заміну осіб у зобов'язанні. Якщо при передорученні боржник залишається суб'єктом зобов'язання і відповідно несе відповідальність за дії призначеного ним виконавця, при переадресуванні виконання кредитор також залишається суб'єктом виконання, і тому призначена ним третя особа претензій до боржника пред'явити не може.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки у повному обсязі переходять до суб'єктів, які їх замінюють. Заміна осіб у зобов'язанні може набувати форми заміни кредитора або заміни боржника.
Заміна кредитора — це уступка кредитором своїх прав вимоги за зобов'язанням іншій особі. Вона має назву цесія. Кредитор, який поступається своїм правом вимоги за зобов'язанням третій особі, називається цедентом, а особа, якій кредитор поступається своїм правом вимоги за зобов'язанням — цесіонарієм. Для цесії (уступки вимоги) необхідною є угода між старим і новим кредитором, тобто між цедентом і цесіонарієм. Згоди боржника на здійснення цесії не потрібно, оскільки вона ніякою мірою не погіршує його становище. Якщо у зв'язку з цесією (заміною кредитора) необхідні додаткові витрати боржника для виконання, ці витрати відносяться на рахунок кредитора. Крім того, боржник зберігає всі заперечення проти нового кредитора, які він міг протиставити попередньому кредиторові. Проте, хоч при уступці вимоги згоди боржника не потрібно, старий кредитор (цедент) зобов'язаний повідомити боржника про цесію, яка відбулася, а також передати документи, які засвідчують право вимоги, новому кредиторові (цесіонарію). У противному разі , боржник може виконати зобов'язання старому кредиторові і не нестиме відповідальність перед цесіонарієм, який набуває права витребувати виконання лише від цедента, а не від боржника.
Вимога, що передається іншій особі в порядку цесії, переходить до нього в тому обсязі, в якому вона раніше належала цедентові. Для цесіонарія зберігають силу всі засоби забезпечення зобов'язання (застава, завдаток, порука тощо). Якщо боржник ухиляється від виконання, то тільки до нього і може бути пред'явлена вимога з боку цесіонарія. Однак при уступці вимоги щодо фактично недійсного, неіснуючого зобов'язання перед цесіонарієм відповідатиме цедент, тобто попередній кредитор. Отже, цедент відповідає перед цесіонарієм за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цього зобов'язання боржником.