1 . Правові наслідки порушення договору поставки

2 . при тримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язань Притримання – це односторонній правочин, який вчиняється з метою забезпечення виконання основного зобов’язання і за яким кредитор (ретентор), у разі невиконання боржником зобов’язання у строк, здійснює правомірне володіння притримуваною річчю, що підлягає передачі боржнику чи вказаній ним особі, з подальшим одержанням задоволення своїх вимог з вартості уть притримання, згідно зі ст. 594 ЦК України полягає в тому, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов’язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов’язання.

Відповідно до ст. 594 ЦК України право на притримання виникає при одночасному існуванні таких умов:

1. Наявність певного договору між сторонами, за яким одна сторона (кредитор) зобов’язана вчинити певні дії і в результаті передати визначену річ іншій стороні (боржнику) або третій особі, а боржник, у свою чергу, зобов’язаний сплатити вартість цієї речі або відшкодувати інші витрати, понесені кредитором. Таким договором може бути, наприклад, договір зберігання, договір комісії, договір перевезення, договір підряду, а також деякі інші, що передбачають на певному етапі володіння річчю стороною, яка не є власником цієї речі.

Таким чином, для того щоб скористатися правом притримання, кредитор повинен володіти річчю правомірно.2. Наявність предмету притримання – речі, що належить боржникові і яку кредитор повинен передати йому або вказаній ним особі.3. Невиконання боржником зобов’язання в строк. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню із настанням цієї події.

1. притримуваної речі.

3 . зміст договору комісії Права та обов'язки сторін є основним змістом договору комісії і мають взаємний характер.

Основним обов'язком комісіонера є здійснення правочинів згідно із вказівками комітента і на найбільш вигідних для нього умовах (ч.1 ст. 1014 ЦК). При цьому комісіонер відповідає за дійсність, а не за виконання правочинів, укладених ним з третіми особами. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, вчиненого з нею за рахунок комітента (ч. З ст. 1016 ЦК). Так, якщо за вимогами до третіх осіб за договором комісії сплатити кошти або здійснити передачу товару закінчився термін позовної давності, комісіонер зобов’язаний відшкодувати комітентові збитки, що сталися через несвоєчасне виконання, але він не буде відповідати у разі відмови третьої особи від виконання договору. Винятком із цього правила є два випадки:

1)коли комісіонер не виявив необхідної обачності при виборі третьої особи;

2)коли взяв на себе поруку за виконання третьою особою договору (делькредере).

У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи (п. 4 ст. 1016 ЦК).

Комісіонер отримує від комітента загальні вказівки, які той вважає для себе вигідними при виконанні доручення.

Договір субкомісії — це договір, у якому комісіонер щодо субкомісіонера виступає комітентом, але при цьому відповідає перед комітентом за субкомісіонера.

Комітент зобов'язаний прийняти від комісіонера виконання за договором комісії (ст. 1023 ЦК). Це означає:

1) прийняти все належно виконане;

2)оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки;

3)забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання зобов'язання (передати товар, перерахувати кошти тощо).

Основний обов'язок комітента — оплатити комісійну винагороду та відшкодування понесених комісіонером витрат.

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку його чинності, з визначенням або без визначення території його виконання, із зобов'язанням комітента не надавати третім особам права вчиняти в його інтересах і за його рахунок правочини, вчинення яких доручено комісіонерові, або без такого зобов'язання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які предметом комісії (ст. 1012 ЦК).

Білет №21(21,56,91) 1.Поняття договору позички

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.

Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі.

Договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Позичкодавцем може бути фізична або юридична особа.

Особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.

Якщо позичкодавець не виконує обов'язку передати річ у користування, друга сторона має право вимагати розірвання договору позички та відшкодування завданих збитків.

Якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.

Позичкодавець має право на відчуження речі, яка передана ним у користування. До набувача речі переходять права та обов'язки позичкодавця.

Користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, переданої йому у користування.

Обов'язки користувача

Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування.

Користувач зобов'язаний:

1) користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі;

2) користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором;

3) повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

 Розірвання договору позички

Користувач має право повернути річ, передану йому у користування, в будь-який час до спливу строку договору.

Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:

1) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

3) річ самочинно передана у користування іншій особі;

4) в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

3. Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

 Припинення договору позички

Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором.

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

2.Зміст договору підряду. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ви­конану роботу

Підрядник зобов'язаний організовувати роботу і керувати нею, залишаючись відповідальним перед замовником за виконання всієї роботи;

- на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), якщо інше не встановлено договором;

- надати замовникові звіт про використання матеріалу та по­вернути його залишок, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника ;

- вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником;

- своєчасно попередити замовника про необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису;

- відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків, якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог;

- передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

Підрядник має право:

- на отримання плати після виконання визначеної договором підряду роботи, а також в інших випадках, встановлених договором або законом;

- вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи, якщо замовник, який не погодився на перевищення визначеного приблизного кошторису, відмовився від договору підряду;

- вимагати збільшення кошторису в разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами. Якщо замовник відмовляється від збільшення кошторису, підрядник має праві вимагати розірвання договору;

- на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості;

- відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодуванні збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вка­зівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обста­вин, що загрожують якості або придатності результату робо­ти;

- вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи до­даткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищення ціни роботи, якщо замов­ник не сприяє йому у виконанні роботи (ч. 1 ст. 850 ЦК);

- не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що під­лягає переробці, і цим створив неможливість виконання дого­вору (ст. 851 ЦК);

- після дворазового попередження замовника продати резуль­тат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я за­мовника, якщо інше не встановлено договором, у випадку, коли замовник протягом одного місяця ухиляється від прий­няття виконаної роботи; притримати результат роботи, а також устаткування, зали­шок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є в нього, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з ви­конанням договору підряду;

- замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, без­оплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовни­кові збитків, завданих простроченням виконання.

Замовник зобов'язаний оплатити виконану підрядником роботу;

• сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в об­сязі та в порядку, встановлених договором підряду;

- прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до дого­вору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у робо­ті відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки);

• замовник зобов’язаний негайно повідомити підрядника про виявлення після прийняття його роботи відступів від умов договору підряду або інших недоліків, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі тих, що були умисно приховані підрядником, а також, повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе, у випадку, коли підрядник замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконує роботу з відшкодуванням за мовникові збитків, завданих простроченням виконання.

Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник, може відмовитися від договору підряду у будь-який час до закінчення роботи, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору..

Замовник може відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо:

-підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим;

-відступи в роботі від умов договору підряду або інші недоліки в роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк;

До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за догово­ром підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

Підрядник несе відповідальність за неправильне використання матеріалу, якщо робота вико­нується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника; за невиконання або неналежне виконання роботи, спричи­нене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при на­лежному прийманні матеріалу; за втрату або пошкодження майна, переданого йому замов­ником .