1. Суб’єкти виконання зобов’язання

Суб'єктами виконання зобов'язання є кре­дитор і боржник. Зазвичай вони є тими особами між якими відбувається виконання зобов'язання. В деяких випад­ках характер і якість виконання певних зобов'язань залежить від особистих властивостей боржника. Так, на під­ставі ст. 837 ЦК України за договором підряду, де підряд­ником виступає громадянин, останній зобов'язаний виконати роботу особистою працею. За таких обставин необхідною умовою належного виконання зобов'язання визнається виконання його особисто боржником. Це правило поширює­ться на випадки, коли це:

4. передбачено законом;

5. встановлено угодою сторін;

6. випливає із суті зобов'язання.

В інших випадках виконання зобов’язання особисто боржником не впливає ні на характер, ні на якість виконання зобов’язань. Для кредитора не має значення хто виконає зобов’язання ( чи він отримує гроші або інше майно безпосе­редньо від боржника або від будь-якої іншої особи, що діє за його дорученням).

В таких випадках застосовується інститут передору­чення виконання зобов'язання третій особі. Боржник може покласти виконання обо­в'язку, який лежить на ньому, на третю особу (передоручення зобов'язання), а кредитор має право.є

Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки у повному обсязі переходять до суб'єктів, які їх за­мінюють. Заміна осіб у зобов'язанні може набувати форми заміни кредитора або заміни боржника.

Заміна кредитора — це уступка кредитором своїх прав вимоги за зобов'язанням іншій особі. Вона має назву цесія. Кредитор, який поступається своїм правом вимоги за зобов'язанням третій особі, називається цедентом, а особа, якій кредитор поступається своїм правом вимоги за зобов'язан­ням — цесіонарієм 2. Відшкодування школи завданої недієз. О., о. дієздатність яких обмежена та о.,які не усвідомлюють значення своїх дій та не могли ними керувати.

Обмежено дієздатні особи несуть відповідальність за завдану шкоду на рівні з іншими суб'єктами (учасниками) цивільно-право­вих відносин. Це закріплено ст. 1185 ЦК України, в якій зазначено, що шкода, завдана фізичною особою, цивільна дієздатність якої об­межена, відшкодовується нею на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1186 ЦК України дієздатна фізична особа, яка завдала шкоди в такому стані, коли не усвідомлювала значення сво­їх дій та (або) не могла керувати ними, не відповідає за завдану шкоду. Наприклад, фізична особа була в стані шоку, сильного ду­шевного хвилювання, раптово втратила свідомість тощо. Така осо­ба не нестиме відповідальності за завдану шкоду, оскільки в її діях відсутня вина.

Доказом відсутності вини є висновок судово-психіатричної екс­пертизи, в якому чітко повинна бути сформульована відповідь на питання: чи міг дієздатний заподіювач шкоди в момент її заподіян­ня усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

У разі підтвердження факту відсутності усвідомлення своєї пове­дінки (вини), суд звільняє особу від відповідальності за завдану шкоду.

Однак особа не звільняється від відповідальності, якщо вона сама себе призвела до такого стану вживанням алкоголю, наркотичних чи токсичних речовин. За таких обставин вона буде нести відпові­дальність за завдану іншим особам шкоду на загальних підставах.

Наявність психічного розладу або недоумства свідчить про від­сутність в діях такої особи вини, а отже, і про неможливість покла­дення на неї відповідальності.

Тому, відповідно до ч. 2 ст. 1186 ЦК України, суду надано право постановити рішення про відшкодування шкоди, завданої такою особою, її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми.

Але така відповідальність наставатиме тільки за умов, якщо вони:

1. є повнолітніми та працездатними;

2. проживали разом з цією особою;

3. знали про її психічний розлад чи недоумство.

3 . відмінність договору підряду від трудового договору За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ви­конану роботу (ч.1ст.837ЦК).

Спеціальними видами договору підряду є: 1) договір побутового підряду; 2) договір будівельного підряду; 3) договір підряду на проведення про­ектних та пошукових робіт; 4) договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Договір підряду є консенсуальним, двостороннім та відплатним.

Сторонами в договорі підряду є підрядник та замовник, якими можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи.

Підрядник — це особа, яка бере на себе обов'язок виконання замовленої роботи. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Замовником є особа, яка замовляє виконання певної роботи, беручи на себе обов'язок прийняти й оплатити її результат.

Підрядник при виконанні робіт, якщо інше не встановлено дого­вором, може залучати інших осіб - субпідрядників, передоручаючи їм виконання частини робіт. Субпідрядниками можуть виступати спеціалізовані підрядні організації, зокрема в таких сферах діяль­ності, що вимагають спеціального ліцензування, наприклад, вико­нання проектних, будівельних, пошукових робіт тощо. Підрядник при цьому виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

№ 20(20,55,90)