- •3.(72) Ліцензійний договір
- •1.Поняття договору роздрібної купівлі-продажу.
- •2. Порука як спосіб забезпечення виконання зобовязань
- •3. Підстави звільнення від обов’язку відшкодування шкоди
- •Істотні умови договору зберігання
- •Поняття договору найму житла
- •3.Загальні положення про забезпечення виконання зобов’язань
- •1.Укладення, зміна та розірвання договору
- •2.Відшкодування майнової шкоди фізичної особи, яка потерпіла від злочину
- •3. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •1.Поняття та значення договору поставки
- •2.Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •3.Спеціальні випадки відшкодування завданої шкоди
- •1.Зміст договору зберігання
- •2.Істотні умови договору найму житла
- •3.Окремі способи припинення зобов’язань
- •1.Поняття та принципи виконання зобов’язання.
- •2.Відшкодування шкоди,завданої малолітніми та неповнолітніми особами
- •3. Відмінність договору позички від договору позики
- •Істотні умови та зміст договору поставки
- •Поняття договору позики
- •Поняття і значення договору підряду
- •Суб’єкти виконання зобов’язання
- •1 . Правові наслідки порушення договору поставки
- •3.Договір приєднання
- •1.Заміна осіб у зобов’язанні
- •2.Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •2.Виконання зобов’язання
- •3.Зміст договору управління майном
- •1.Поняття договору комісії
- •2.Договір побутового замовлення
- •3. Форма укладання договору
- •1.Місце та спосіб виконання зобов’язання
- •2. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров я чи смертю фізичної особи
- •Білет № 26( 1) – 6 питання Відповідальність за порушення умов договору перевезення
- •Білет № 26(1) – 41 питання Правове регулювання лізингу
- •Білет № 26 (1) – 76 питання Поняття та елементи зобов’язання
- •Білет № 27(2) – 7 питання Поняття, значення і функції в цив. Договорі
- •Білет № 27(2) – 42 питання Відшкодування ю. Або ф.О шкоди, завданої їх працівником чи іншою о.
- •Білет № 27(2) – 77 питання Створення загрози життю, здоровю, майну ф. Або ю.О.
- •Білет №28 (3) – 8 питання Відповідальність за поруш. Умов договору купівлі-продажу
- •Білет № 28(3) – 43 питання Завдаток як спосіб виконання зобовязань
- •Підстави деліктної відповідальності
- •Білет №29 (4) – 9 питання Поняття договору зберігання
- •Білет №29 (4) – 44 питання Припинення договору майнового найму та його правові наслідки
- •Білет №29 (4) – 79 питання Сторони зобов’язання
- •Білет № 30 (5) – 10 питання Зміст і тлумачення договору
- •Білет № 30(5) – 45 питання Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, прокуратури
- •Білет № 30 (5) – 80 питання Рятування здоровя, життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •2.(66)Поняття договору страхування.
- •3.(102)Види позадоговірної відповідальності.
- •1.(33)Істотні умови та зміст управління майном.
- •2.(68)Поняття та загальна характеристика транспортних договорів.
- •3.(103)Види договорів майнового найму.
- •2.(69)Істотні умови договору страхування.
- •3.(104)Договір транспортного експедирування.
- •1.(35)Поняття договору майнового найму.
- •3.(101)Умови відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
3.Окремі способи припинення зобов’язань
Найчастіше зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належне виконання передбачає виконання належними кредитором і боржником, в належний час, в належному місці і зазначеним способом. Лише після того, як сторони виконають усі дії, що випливають із зобов’язання, воно вважатиметься припиненим.
Відступне. Зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки і порядок передання відступного встановлюються сторонами. Зміст відступного полягає у наділенні боржника за згодою кредитора можливістю, зберігаючи зобов’язання, замінити первісний предмет виконання іншим. Відступне припускає повне припинення юридичного зв’язку між сторонами.
Зарахування. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахуванням визнається угода, за якою з двох зустрічних однорідних вимог з предмета зобов'язань одна — менша за сумою — погашається повністю, а друга — більша за сумою — припиняється у частині, рівній меншій вимозі. Якщо обидва зобов'язання за сумою рівні, то вони повністю погашаються зарахуванням.
Для припинення зобов'язань зарахуванням необхідна наявність кількох умов: 1) зарахування можливе у разі, коли зобов'язання є зустрічним; 2) вимоги, що підлягають зарахуванню, мають бути однорідними; 3) зарахування можливе лише у разі, коли строк виконання зобов'язання настав або не вказаний чи визначений моментом затребування.
Для здійснення зарахування достатньо заяви лише однієї сторони.
Не допускається зарахування зустрічних вимог: у разі спливу позовної давності; про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання.
За домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим між тими самими сторонами (новація).
Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті, про сплату аліментів тощо.
Юридичною підставою для зобов’язання, яке виникає при новації, є угода сторін про припинення первісного зобов’язання.
Прощення боргу. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Боржник має право заперечувати проти зняття з нього боргу, але тільки доти, доки не настав строк виконання зобов’язання.
Поєднанням боржника і кредитора в одній особі. У деяких випадках зобов'язання може припинятися збігом боржника і кредитора в одній особі, тому що неможливо бути зобов'язаним перед самим собою. Основним випадком такого збігу є спадкоємство.
Неможливість виконання зобов’язання. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.
Припинення зобов’язання смертю фізичної особи або ліквідацією юридичної особи. У деяких випадках зобов'язання може бути припинено смертю фізичної особи — сторони за зобов'язанням.
Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо виконання не може бути проведено без особистої участі боржника або в інший спосіб, нерозривно пов'язаний з особою боржника і смертю кредитора, якщо виконання призначене особисто для нього. Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи.
№16 (16,51,86)