2. Опис процесу праці.

Цілком очевидно, що проведення індивідуального опитування досліджуваних вагітних жінок з використанням психодіагностичних методик призводить до суттєвого збільшення концентрації їх уваги, активізації мислення та інших психічних процесів. Відтак, з метою зменшення ймовірного емоційного та психофізіологічного напруження нами проводились розвантажувальні п’ятихвилинні перерви кожних 30 хвилин. Загалом, дослідження тривало 90 хвилин.

Також варто зазначити, що з метою уникнення можливої напруженості зору досліджуваних, нами враховувались кількість та складність опрацьовуваної ними візуальної інформації. Дана інформація була представлена на спеціальних бланках опитування, які роздавалися індивідуально кожному досліджуваному. Представлений текст та інші графічні об’єкти мали добру роздільну здатність (використовувався шрифт не менше 14 кегів), були роздруковані на стандартному білому канцелярському папері без візуальних дефектів.

3. Аналіз методів дослідження, обладнання та характеристика речовин.

Загалом, під час виконання роботи досліджувані вагітні жінки не контактували з жодним спеціальним обладнанням, яке б могло спричинити небажані наслідки їхньому здоров’ю та психоемоційному стану. Виняток становлять самі дослідники, які здійснювали обробку, аналіз та інтерпретацію отриманих даних, а також підготовку теоретичної частини дипломної роботи за допомогою персонального комп’ютера та таких периферійних пристроїв як лазерний принтер та сканер. Відтак, дослідники могли мати ймовірний вплив таких небезпечних та шкідливих чинників, як несприятливі мікрокліматичні умови, освітлення, електромагнітні випромінювання, забруднення повітря шкідливими речовинами (джерелом яких може бути принтер, сканер та ін.), шум, вібрація, електричний струм, електростатичне поле, напруженість трудового процесу та інше. Використовуване обладнання мало стандартне джерело живлення (електромережа) з потужністю 220 V.

2. Організаційно – технічні заходи з поліпшення умов праці.

Щодо обґрунтування організаційно-технічних заходів з безпеки праці у аудиторії на основі аналізу умов праці, що були описані вище, то варто зазначити те, що санітарно-гігієнічні та ергономічні вимоги до робочого місця досліджуваних, а також дослідників повністю відповідали необхідним вимогам.

Зокрема, кожний учасник дослідження мав своє індивідуальне робоче місце, що передбачало створення всіх необхідних умов для високопродуктивної і високоякісної праці за можливо менших фізичних зусиль і мінімальному нервовому напруженні. Робочі місця досліджуваних осіб розташовувались на відстані більше 1 м від стіни з вікном. Також в самому приміщені прохід між рядами робочих місць був не менше, ніж 1 м.

1. Організування місця праці та безпечної роботи.

Під час виконання пропонованих завдань усі досліджувані підтримували оптимальну робочу позу з ключовими ергономічними характеристиками щодо положення окремих частин тіла (ступні ніг, стегна, передпліччя, лікті, зап’ястя, нахил голови), що забезпечувалось ефективною конструкцією їх робочих місць. Зокрема, висота робочої поверхні столу була в межах 680 – 800 мм (що відповідає рекомендованому розміру столу згідно вимог з охорони праці), а ширина — забезпечувала можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.

Також варто зазначити, що робочі сидіння (у нашому випадку стільці) теж забезпечували оптимальну робочу позу досліджуваних і мали усі основні елементи, що необхідні для високопродуктивної та якісної роботи (сидіння, спинку).