53

ВСТУП

Автомобільний транспорт - найбільш поширений і доступний вид транспорту в нашій країні. За обсягом перевезень в тоннах він займає перше місце, перевозячи більше 80% всіх вантажів у країні.

Автомобільний транспорт має високу мобільністю, великим розмаїттям транспортних засобів за вантажопідйомністю, грузоемкості, призначенням, конструктивними та економічними характеристиками, завдяки чому він може перевозити різні по виду, характеру, обсягу та величиною партії вантажу, Забезпечуючи високу швидкість їх доставки.

Від якості роботи автомобільного транспорту залежать організація безперебійної торгівлі, задоволення попиту сільського населення на товари, успішне виконання плану товарообігу, швидкість і звенность товароруху, розмір товарних запасів і товарооборачиваемости, рівень витрат за окремими статтями, Собівартість продукції і рівень рентабельності торгівлі, заготівельної та виробничої діяльності.

Економіка автомобільного транспорту - це галузева наука, що вивчає форми прояву економічних законів і практичне використання їх на автомобільному транспорті.

Предметом дослідження цієї науки є закономірності функціонування і розвитку автомобільного виробництва, покликаного забезпечувати безперебійне перевезення вантажів і пасажирів та обслуговувати сферу виробництва та обігу матеріальної продукції інших галузей виробництва народного господарства.

У міру економічного і соціального розвитку нашого суспільства відбувалося становлення і розвиток усіх видів транспорту, як невід'ємної частини продуктивних сил країни і важливої ​​галузі народного господарства. Великомасштабні заходи з підйому і розвитку транспорту приймалися в роки перших п'ятирічок. В результаті вжитих заходів створена і успішно розвивається потужна транспортна система, що включає в себе всі види сучасного транспорту.

Автомобільний транспорт широко використовується для міських і приміських, внутрірайонних і внутрішньообласних, міжміських та міжнародних перевезень вантажів та пасажирів. Для поліпшення його роботи безперервно розвивається матеріально технічна база, збільшується випуск сучасного рухомого складу з покращеними технічними та експлуатаційними властивостями, високою надійністю і більшою довговічністю. Збільшується випуск автомобілів великої та малої вантажопідйомності з дизельними двигунами та причепами.

У розвитку всіх галузей народного господарства країни все більшого значення набуває автомобільний транспорт.

Зниження собівартості вантажних перевезень веде до зниження транспортних тарифів, а, отже, до зменшення собівартості продукції споживачів транспортних послуг.

Становлення ринкових відносин значно змінило господарський механізм і структуру управління на транспорті. В даний час проводяться акціонування і приватизація державних і муніципальних підприємств галузі; створюються нові підприємства приватної та змішаної форми власності; впроваджується гнучка система тарифів; скорочується безоплатна державна підтримка транспортних підприємств; поступово осуществляется перехід від адміністративного вилучення прибутку до податкової системи.

Головне завдання, що стоїть перед працівниками транспорту, - своєчасне якісне та повне задоволення потреби країни в перевезеннях і підвищення економічної ефективності роботи кожного підприємства і галузі в цілому. Отже, основою роботи підприємств транспорту має стати не тільки виконання достатнього обсягу перевезень, але, і головним чином своєчасне і якісне обслуговування підприємств різних галузей економіки і населення, скорочення транспортних витрат і тарифів. Ринкова економіка приводить до посилення боротьби за споживачів транспортних послуг, що, в свою чергу, позитивно позначається на підвищенні якості наданих послуг та розширення їх асортименту.

Шляхи раціонального рішення статистичних і тактичних завдань економічної політики країни на автомобільному транспорті представляють стрижневе зміст його економіки.

РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ

1.1 Розрахунок міцності транспортної тари

Міцність транспортної тари у значній мірі впливає на збереження вантажу в процесі перевезення. На міцність тари впливають такі чинники:

- характер вантажу, його максимально допустима маса в одиниці тари;

- розмір тари та її окремих частин;

-механічні властивості матеріалу, які використовуються для виробництватари;

- умови виконання перевезень з точки зору впливу зовнішніх факторів.

При плануванні використання тари визначають можливі статичнінавантаження при штабелюванні, динамічні та вібраційні навантаження, що виникають при механічному формуванні і розформуванні транспортнихпакетів, виконанні перевантажувальних операцій , тощо.

Статичне зусилля стискання, яке повинна витримувати тара, щознаходиться в нижньому ряді штабеля:

(1.1)

де g – прискорення вільного падіння, g=9,81 м/с2;

Q – маса тари з вантажем, кг;

Н – висота штабеля (штабелювання), м;

h – висота одиниці тари, м.

Висоту штабеля Н встановлюють в нормативно-технічній документації для конкретних видів продукції з урахуванням властивостей упакування та необхідності повного використання місткості або вантажності транспортних засобів. Якщо висота штабеля не встановлена, то її приймають рівною не менше 600 см для дерев'яної тари та не менше 250 см для картонної.

При перевезеннях проблеми з міцністю частіше всього виникають з тарою, яка виготовлена з менш стійких до зовнішніх факторів матеріалів (наприклад, з картону).

Вирішимо задачу – розрахунок міцності транспортноїтари для заданих вантажу і транспортної тари, а саме картонних коробок.

Визначимо висоту складування картонних коробок з вантажем масою брутто (Q=19 кг), розміром l=580 мм, b=305 мм, h=355 мм. Товщина картону δ=6 мм, марка картону – П 31, торцева жорсткість картону Рт=5 Н/мм. Термін зберігання в штабелі Тзб= 30+№ = 30+13=43 доби.

При розрахунку зусиль стискання, які повинна витримувати картонна тара при штабелюванні, враховують коефіцієнт запасу Кз, який залежить від терміну зберігання вантажу. Якщо строк зберігання не описаний в нормативно-технічній документації, то Кз приймають рівним 1,85. При недовгих строках зберігання для коефіцієнту запасу можуть прийматися менші значення: при зберіганні до 30 діб – Кз=1,6; від 30 до 100 діб – Кз=1,65. Отже Кз=1,65.

Зусилля стискання розраховують:

(1.2)

Опір стискання картонної тари залежить від параметрів коробки та міцності гофрокартону при торцевому стисканні:

(1.3)

де Рт – торцева жорсткість, Н/мм;

δ – товщина картону, мм;

z – периметр ящика, мм.

Щоб коробка, яка знаходиться у нижньому ряду штабеля, не деформувалася під вагою верхніх коробок, її опір стисканню повинен бути більше або дорівнювати зусиллю стискання верхніх коробок Рст.

Максимальну висоту складування можна визначити за умови: = Рст.

Зусилля стискання визначається за формулою:

(1.4)

Висота складування визначається за формулою :

(1.5)

Кількість коробок в штабелі:

(1.6)

1.2 Формування вантажного місця

Заданий тарно-поштучний вантаж (металева фурнітура) упакувуємо в картонні коробки. Вантаж – кінцевик металевий; клас вантажу в картонних коробках – 2; вага брутто – 19,865 кг; вага нетто – 19 кг; розміри картонних коробок – l=580 мм, b=305 мм, h=355 мм згідно із завданням на курсову роботу.

Розмістимо картонні коробки з вантажем на євро піддоні (800 х 1200, мм).

При розміщення вантажу в картонних коробказ допускається виступ вантажу за межі піддону (довжину, ширину) не більше, ніж на 40 мм. Загальна висота завантаженого піддону не повинна перевищувати Нпід - 1800 мм. Висота европіддона становить hпід = 145 мм, а вантажопідйомність – 1000 кг. При умові, що висота складування буде менше, ніж максимально допустима висота завантаженого европіддона, то потрібно приймати в розрахунках при формуванні вантажного місця висоту штабелювання.

Визначимо показники кратності ящиків на європіддоні:

По довжині: =L/l=1200/580=2 ящ.

По ширині: =B/b =800/305=3 ящ. (1.7)

По висоті: =H/h=1422/270=4 ящ.

Таблиця 1.2.1

Схема розміщення ящиків на европіддоні (800×1200) за умови, що вантаж можна кантувати та штабелювати

L=1200мм B=800мм H=1422мм
l=580мм b=305мм h=355мм
Варіант розміщення коробок на євро піддоні	Кількість коробок по L	Кількість коробок по B	Кількість коробок по H	Загальна кількість коробок	Вага вантажу,який розміщений на євро піддоні	Коефіцієнт використання
L/l, B/b, H/h	2	3	4	24	497	0,49			1
L/b, B/l, H/h	2	2	5	20	417	0,42			0,85
L/l, B/h, H/b	4	1	4	16	338	0,34			0,73
L/h, B/l, H/b	4	2	3	24	497	0,49			0,9
L/b, B/h, H/l	3	3	3	27	556	0,55			1
L/h, B/b, H/l	3	1	5	15	319	0,32			0,64

Вибираємо схему 5.

Схема розміщення ящиків на євро піддоні представлена на рисунку 1.1 (див. нище).

Кількість ящиків на європіддоні, ящ:

(1.8)

Маса брутто європіддону, кг:

(1.9)

де m0 - власна маса піддону (для деревяного однонастильного європіддону - 15…20 кг, для двонастильного – 35…40 кг).

Коефіцієнт використання вантажопідйомності піддона:

(1.10)

де - фактична вантажопідйомність євро піддона, кг

- номінальна вантажопідйомність,кг

Коефіцієнт використання площі піддону:

(1.11)

де B S - площа вантажу, мм2;

П S - площа європіддона, мм2.

Закріплення вантажу на європіддоні

Піддони призначаються для перевезення штучних вантажів у тарі, упаковці або без неї, які попередньо були сформовані у великі пакети. Кріплення виконується за допомогою металевої пакувальної стрічки і цвяхів.

У тих випадках, коли потрібне більш надійне кріплення, пакет цілком обв'язується металевою стрічкою або дротом, які пропускаються під верхнім настилом піддона.

При кріпленні пакета із картонних коробок вантажовідправник повинен на кути пакета встановлювати прокладки із картону або жерсті або застосовувати еластичну стрічку .

Для кріплення пакета вантажовідправник може використовувати спеціальні пристрої багаторазового.

Пакети, які вантажовідправник зформував перев'язом, можуть подаватися для перевезення без ув'язування.

Вантажовідправник може подавати для перевезення пакети з вантажем, які укладені на основу, ребро або на торець, якщо рід вантажу і його форма дозволяють здійснити таке укладання.

Вантажовідправник повинен подавати для перевезення вантажі на піддонах з урахуванням таких вимог:

- розміри пакета слід обмежувати розмірами піддона;

- звис пакета з кожного боку плоского піддона не може перевищувати 30 мм;

- висоту пакета потрібно визначати, виходячи із вантажності піддона, стійкості пакета, умов перевезення і складування, а також умов щодо повного використання вантажності рухомого складу і додержання вимог безпеки дорожнього руху. [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98]

1.3 Маркування та кодування вантажного місця

Нанести розташування транспортного маркування на вантажному місці із заданим вантажем.

Рисунок 1.2– Розташування транспортного маркування на вантажному місці

Умовні позначення:

1. Маніпуляційні знаки;

2. Допустимі попереджувальні написи;

3. Число місць у партії, порядковий номер усередині партії;

4. Назва вантажоодержувача та пункту призначення;

5. Пункт перевантаження;

6. Найменування транспортних організацій;

7. Об’єм вантажного місця;

8. Габаритні розміривантажного місця;

9. Маса бруттовантажного місця;

10.Маса неттовантажного місця;

11.Країна виробник;

12.Назва пункту відправлення;

13. Назва вантажовідправника.

15/012

К

Одеса порт, вул. Вільямаса, 13

ПП «UKRavto»

580*305*355 19 кг Осака

0,043 м куб. 19,865 кг Японія

Закодуємо за допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.ru/) таку інформацію:

1. Прізвище ім’я по батькові студента;

2. НТУ, студент групи (шифр групи);

3. Назва вантажу;

4. Контейнер – (типорозмір за завданням);

5. Порт відправлення;

6. Порт призначення;

7. Місто призначення.

Закодована інформація:

1.Логоша Іван Олександрович

2.НТУ, студент груп УТ-3-1тех

3.Металева фурнітура

4.Контейнер 1АА

5.Порт відправлення - Осака

6.Порт призначення - Ізмаіл

7.Місто призначення - Кривий Ріг

РОЗДІЛ 2. ЗАВАНТАЖЕННЯ І МАРКУВАННЯ КОНТЕЙНЕРА

2.1 Завантаження контейнера

Контейнер вибираємо згідно завдання на курсовий проект.

Контейнер 20-футовий – 1С;

Маса брутто, т – 20,32;

Тара, т – 2,1;

Габаритні розміри, мм:

L=6058;

B=2438;

H=2438;

Внутрішні розміри, мм:

l=5867;

b=2330;

h=2330;

Дверний розріз: ширина – 2286 мм, висота – 2261 мм.

Розміри між центрами отворів в кутових фітингах: ширина – 5853 мм, висота – 2259 мм.

Внутрішній об’єм – 32 м куб..

Кількість піддонів в контейнері –

Вага нетто контейнера – 2,218 т.

Вага брутто контейнера

Технологія кріплення євро піддонів з вантажами в контейнері.

Правила перевезення вантажів у контейнерах включають в себе не тільки правила перевезення і підготовки документів, але і інструкції по розташуванню і закріпленню вантажу всередині контейнера. Отже, щоб доставити вантаж з пункту відправлення в пункт призначення, не пошкодивши його, потрібно дотримуватися деякі інструкції.

Протягом усієї тривалості перевезення потрібно забезпечити нерухомість вантажу в контейнері. Цей пункт дуже важливий, так як його дотримання допоможе уникнути пошкодження вантажу і контейнера.

Для запобігання крену контейнера при розвантаженні центр ваги вантажу повинен якомога точніше збігатися з геометричним центром контейнера, або, кажучи іншими словами, в одній половині контейнера повинно розташовуватися не більше 60% маси вантажу.

Завантаження контейнера повинна здійснюватися від передньої (торцевий) стінки до дверей з рівномірним розподілом вантажу. При цьому між стінками і вантажем має бути витримано відстань приблизно в 3-5 см., яке може бути використане для прокладки ущільнювачів (гуми, пінопласту, та інших).

З метою зниження критичної навантаження на двері контейнера необхідно встановлювати між вантажем і дверима дерев'яний щит. Його установка дозволить уникнути випадання вантажу з контейнера в разі, якщо вантаж буде погано закріплений.

Якщо вантаж тисне на підлогу контейнера, що перевищує допустиме значення (велика маса і маленька площа зіткнення), то необхідно використовувати спеціальні піддони, які розподіляють вагу вантажу більш рівномірно.

[http://at-its.com/tehnka-transport/7106-pravila-perevezennja-vantazhiv-u-kontejnerah.html]

Технологія пломбування контейнера

Вагони і контейнери пломбуються запірно-пломбувальними пристроями (пломба в єдиній конструкції з пристроєм для блокування), призначеними для одночасного запирання і пломбування вагонів і контейнерів або свинцевими пломбами. Технічні вимоги щодо конструкції та виготовлення запірно-пломбувальних пристроїв, пломб і закруток погоджуються Укрзалізницею.

Запірно-пломбувальні пристрої (далі - ЗПП) належать до групи охоронних технічних засобів одноразового використання. Повторне використання їх можливе лише у разі, коли це передбачено їх конструкцією.

ЗПП, пристрої для їх зняття, пломби, лещата для пломбування та дріт надаються залізницею відправникам (експедиторам) за плату.

Накладені на вагони і контейнери ЗПП і пломби за своєю конструкцією мають унеможливлювати зняття їх із вагона (контейнера) без порушення цілості. Запірні пристрої вагонів і контейнерів для накладення ЗПП і пломб повинні бути справними.

Завантажені криті вагони, ізотермічні, хопери-зерновози, цистерни і контейнери пломбуються:

ЗПП (пломбами) залізниці, коли вантаж завантажено залізницею;

ЗПП (пломбами) відправника, коли вантаж завантажено відправником.

Без ЗПП (пломб), але з обов'язковим накладанням закруток, допускається перевезення вантажів.

Вантажі громадян при перевезенні в контейнерах пломбуються ЗПП (пломбами) залізниці або експедитора.

У портах перевалки пломбування контейнерів з вантажами, що перевозяться не в прямому міжнародному сполученні, та зняття ЗПП (пломб) з них здійснюються експедитором або портом.

Якщо контейнер пломбується ЗПП (пломбою) залізниці, у Книзі пломбування вагонів і контейнерів (форма ГУ-37) у всіх випадках працівником станції записуються номер вагона (контейнера), номер ЗПП, контрольний знак на пломбі, номер лещат, дата і час пломбування.

У разі контрольної перевірки вантажу на станції відправлення згідно із статтею 24 Статуту залізницьповторне пломбування контейнера здійснює представник відправника, присутній при перевірці.

За результатами перевірки складається акт загальної форми за участю представника відправника.

Повторне накладення ЗПП (пломб) на вагони, контейнери, автомобілі, трактори та іншу автотракторну техніку після проведення митного, санітарного або іншого виду контролю здійснюється залізницею за рахунок відправника (одержувача).

У перевізних документах під найменуванням вантажу зазначається належність ЗПП (відправнику чи залізниці), а також їх номери (контрольні знаки).

У разі перевезення вантажів за свинцевими пломбами в перевізних документах під найменуванням вантажу проставляється відмітка про належність пломб та їх кількість. Усі пломби на контейнері повинні мати однакові контрольні знаки.

У разі оформлення комерційних актів на несхоронні перевезення ЗПП (пломби), до яких кріпиться бирка із зазначенням номера вагона (контейнера), зберігаються разом з першим примірником комерційного акта.

ЗПП і пломби накладаються:

на контейнери всіх типів - по одному (одній) на рукоятку, розташовану зліва на правій половині дверей.

ЗПП, накладені на вагони і контейнери, повинні мати такі знаки:

скорочене найменування залізниці відправлення (не більше 4 знаків);

товарний знак Укрзалізниці;

товарний знак підприємства - виробника ЗПП;

найменування ЗПП;

остання цифра року виготовлення ЗПП;

контрольний знак, семизначний.

Виготовлення і застосування ЗПП з однаковими контрольними знаками забороняється.

На ЗПП додатково можуть наноситись скорочені найменування станції відправлення та відправника.

Пломби, накладені на вагон (контейнер), повинні мати такі знаки:

у разі пломбування пломбами відправника:

повне або скорочене найменування відправника (не більше 13 знаків);

повне або скорочене найменування станції (не більше 13 знаків);

скорочене найменування залізниці (не більше 4 знаків).

Відправник може передбачати нанесення на пломбах контрольних знаків, тоді скорочене найменування відправника повинно складатися не більше ніж із 8 знаків;

у разі пломбування пломбами станції:

повне або скорочене найменування станції (не більше 13 знаків);

скорочене найменування залізниці (не більше 4 знаків);

номер лещат;

контрольний знак, який складається з однієї літери і трьох цифр.

Забороняється застосування ЗПП і пломб з нечіткими відбитками знаків на них, з неповними знаками і неправильно накладених.

Порядок зберігання і використання ЗПП, пристроїв для їх зняття, пломб і лещат для пломбування встановлюється: на станціях - начальником станції, у відправника або експедитора - керівником підприємства (організації).

[http://uz.gov.ua/cargo_transportation/legal_documents/terms_of_freight/263484/]