- •1.Загальне поняття про психічний розвиток.
- •2.Дати характеристику провідній діяльності,рушійним силам розвитку.
- •3.Охарактеризувати основні теорії психічного розвитку дитини.
- •4.Вік і вікові особливості.Критерії вікової періодизації.
- •5.Проаналізувати фізіологічний розвиток немовляти.
- •6.Дати характеристику психічного розвитку дитини раннього віку(2-3 рік життя).Розкрити суть кризи 3 років.
- •7.Розкрити соціальну ситуацію розвитку дошкільника.
- •8.Обгрунтувати розвиток особистості дошкільника.
- •9.Проаналізувати розвиток психічних ф-й дошкільника.
- •10.Обгрунтувати особливості психічного та фізичного розвитку молодшого школяра.
- •11.Проаналізувати розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів.
- •12.Готовність до навчання та адаптація дитини до школи.
- •13.Розкрити особливості формування особистості молодшого школяра.
- •14.Охарактеризувати розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів.
- •15.Загальна характеристика підліткового віку.
- •16.Визначити особливості анатомо-фізіологічного та психічного розвитку підлітка.
- •17.Проаналізувати основні протиріччя та новоутворення підлітків.
- •18.Розкрити особливості взаємовідносин і спілкування підлітків з дорослими і однолітками.
- •19.Обгрунтувати соціальну ситуацію особистісного зростання сучасного підлітка.
- •20.Обгрунтувати соціальну ситуацію розвитку старшокласників.
- •21.Охарактеризувати розумовий розвиток старшого школяра.
- •22.Визначити особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці.
- •23.Обгрунтувати проблему сенсу життя в ранньому юнацькому віці.
- •24.Проаналізувати розвиток психічних процесів в період дорослості.
- •25.Розкрити суть основних криз та особливостей дорослої людини.
- •1.Загальне поняття про психічний розвиток.
13.Розкрити особливості формування особистості молодшого школяра.
У процесі керованої учбової діяльності відбувається розумовий розвиток молодших школярів, виникають зміни в структурному складі розуму школярів, у співвідношенні його основних компонентів. Зростає роль одних структурних одиниць, або компонентів, зменшується роль інших, змінюються їх співвідношення. У структурі розумової діяльності першокласників спочатку провідними є компоненти сприймання і пам'яті. Третє місце посідає мовлення, четверте — мислення і п'яте — фантазія. Під впливом навчання в інтелекті учнів перших і других класів підвищується питома вага мислительних і мовних компонентів. Змінюється і їх взаємозв'язок. У третьокласників також провідними стають мислительні і мовні складові. Третє і четверте місце посідають компоненти пам'яті й фантазії. Тенденція до зміцнення взаємозв'язків різних компонентів розумової діяльності учнів виявляється у формуванні в них перших узагальнених розумових дій, способів їх виконання, які переносяться з однієї навчальної ситуації в іншу, з одного навчального предмета на інший. Вони є компонентами вміння вчитися, що починає складатися в учнів молодших класів (О.В. Скрипченко).
До ознак, за якими можна судити про розумовий розвиток учнів, належать такі, як якість знань, вміння застосовувати їх у навчальній роботі, орієнтування у матеріалі, самостійне набування знань, знаходження нових способів навчальної роботи, темп і легкість засвоєння нового матеріалу, а також міцність запам'ятовування матеріалу, самостійна постановка запитань, які логічно випливають з відомих у задачі співвідношень, знаходження можливих способів розв'язування нових задач, виділення серед них найраціональніших і т. п.
Ці ознаки доповнюються показниками розвитку окремих сторін інтелекту. Такими є точність зорового, слухового, дотикового -сприймання, повнота і детальність описування картини, яку учень бачить уперше, способи свідомого запам'ятовування навчального матеріалу (групування його під час запам'ятовування, самоконтроль під час заучування тощо), здатність помічати помилки або неточності в міркуваннях ровесників, гнучкість мислення, що виявляється в доцільному варіюванні способів дій, легкість і швидкість переходу від мислення, що спирається на реальні або зображені предмети, до мислення з опорою на графічні схеми, числові й буквенні формули.
У розумовому розвитку в учнів початкових класів є індивідуальні відмінності. Вони виявляються в загальних здібностях учитись і в спеціальних здібностях (до математики, малювання, музики, технічного конструювання та ін.) індивідуальні відмінності проявляються в швидкості виконання навчальних завдань, в їх якості, в успішності, хоч остання залежить не тільки від здібностей учнів, зокрема від їх ставлення до навчання, уміння вчитися.
14.Охарактеризувати розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів.
У процесі навчання здійснюється розвиток в учнів пізнавальних процесів, який характеризується кількісними та якісними їх змінами. Вони виявляються зокрема в розвитку сприймання. Кількісні зміни полягають у зростанні швидкості перебігу процесу сприймання, у збільшенні числа сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо. Якісні зміни являють собою певні перетворення структури сприймання, виникнення нових його особливостей, які знаменують собою піднесення його пізнавальної ефективності.
У молодших школярів сприймання стає більш довільним, цілеспрямованим і категорійним процесом. Сприймаючи нові для них предмети і явища, учні прагнуть відносити їх до певної категорії об'єктів. Особливості сприймання молодших школярів виявляються у виконанні завдань на вибір об'єктів з певної їх сукупності. Вибираючи предмети, вони орієнтуються здебільшого на їх колір та форму. В одних випадках за характерну ознаку предмета вони беруть форму, а в інших – колір.
У молодших школярів суттєво змінюється зоровий і дотиковий вибір заданої фігури серед інших фігур, про що свідчить зменшення часу, потрібного на зоровий і дотиковий їх пошук. Результати виконання ними завдань на вибір форм поліпшуютьсяя під впливом перцептивного тренування в зоровій диференціації форм фігур. При цьому не тільки зменшується час на пошук фігур, але й звужується діапазон індивідуальних відмінностей у виконанні таких завдань.
В учнів третіх класів удосконалюється робота аналізатора, підвищується їх чутливість до різних властивостей предметів. Точність розрізнення кольорів і кольорових відтінків, наприклад, збільшується на 45% порівняно з учнями перших класів. Про удосконалення в молодших школярів розрізнення кольорів свідчать дані виконання ними завдань на їх диференціацію та вибір. Дівчатка краще диференціюють предмети за кольором, ніж хлопчики. Фонетичний слух у молодших школярів швидко розвивається під впливом систематичної роботи на уроках читання, письма і усного мовлення. Належна увага вчителів до розвитку в учнів слуху сприяє успішному оволодінню ними читанням і письмом, запобіганню помилкам у звуковому аналізі слів та їх писемному відтворенні.
