- •1.Загальне поняття про психічний розвиток.
- •2.Дати характеристику провідній діяльності,рушійним силам розвитку.
- •3.Охарактеризувати основні теорії психічного розвитку дитини.
- •4.Вік і вікові особливості.Критерії вікової періодизації.
- •5.Проаналізувати фізіологічний розвиток немовляти.
- •6.Дати характеристику психічного розвитку дитини раннього віку(2-3 рік життя).Розкрити суть кризи 3 років.
- •7.Розкрити соціальну ситуацію розвитку дошкільника.
- •8.Обгрунтувати розвиток особистості дошкільника.
- •9.Проаналізувати розвиток психічних ф-й дошкільника.
- •10.Обгрунтувати особливості психічного та фізичного розвитку молодшого школяра.
- •11.Проаналізувати розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів.
- •12.Готовність до навчання та адаптація дитини до школи.
- •13.Розкрити особливості формування особистості молодшого школяра.
- •14.Охарактеризувати розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів.
- •15.Загальна характеристика підліткового віку.
- •16.Визначити особливості анатомо-фізіологічного та психічного розвитку підлітка.
- •17.Проаналізувати основні протиріччя та новоутворення підлітків.
- •18.Розкрити особливості взаємовідносин і спілкування підлітків з дорослими і однолітками.
- •19.Обгрунтувати соціальну ситуацію особистісного зростання сучасного підлітка.
- •20.Обгрунтувати соціальну ситуацію розвитку старшокласників.
- •21.Охарактеризувати розумовий розвиток старшого школяра.
- •22.Визначити особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці.
- •23.Обгрунтувати проблему сенсу життя в ранньому юнацькому віці.
- •24.Проаналізувати розвиток психічних процесів в період дорослості.
- •25.Розкрити суть основних криз та особливостей дорослої людини.
- •1.Загальне поняття про психічний розвиток.
9.Проаналізувати розвиток психічних ф-й дошкільника.
Мова.
В дошкільному дитинстві в основному завершується довгий і складний процес оволодіння мовою. До 7 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читанню і письму. Як вважають психологи, мова для дитини стає рідною.
Розвивається звукова сторона мови. Молодші дошкільники починають усвідомлювати особливості своєї вимови. Але в них зберігаються ще і попередні способи сприйняття звуків, завдяки чому вони впізнають невірно вимовлені дитячі слова. До кінця дошкільного віку завершується процес фонематичного розвитку.
Інтенсивно росте словниковий склад мови. Як і в ранньому дитинстві, тут значні індивідуальні відмінності: у одних дітей словниковий запас значно більший, у інших — менший, що залежить від умов їх життя, від того, як і скільки з ними спілкуються близькі дорослі. Приведемо середні дані за В. Штерном. В 1,5 року дитина активно використовує приблизно 100 слів, в З роки — 1000—1100, в 6 років — 2500—3000 слів.
Сенсорний розвиток.
У дошкільному віці під впливом навчання та виховання відбувається інтенсивний розвиток всіх пізнавальних процесів. Це відноситься і до сенсорного розвитку.
Сенсорний розвиток — це удосконалення відчуттів, сприймання, наочних уявлень. У дітей знижуються пороги відчуттів. Підвищується гострота зору і кольоровідчування, розвивається фонематичний та звуковисотний слух, значно зростає точність оцінок ваги предметів. У результаті сенсорного розвитку дитина оволодіває перцептивними діями, основна функція яких полягає в обстеженні об'єктів і вичлененні в них найбільш характерних властивостей, а також в засвоєнні сенсорних еталонів, загальноприйнятих зразків чутливих якостей, властивостей та співвідношень предметів.
Пам'ять.
Протягом дошкільного віку відбувається розвиток пам'яті. В молодшого дошкільника помітну роль у розвитку пам'яті відіграє впізнавання. Але все більшого значення починає набувати відтворення. В середньому та старшому дошкільному віці з'являються достатньо повні уявлення пам'яті. Продовжується інтенсивний розвиток образної пам'яті (запам'ятовування предметів та їх зображення). Для розвитку пам'яті дитини характерним є рух від образної до словесно-логічної.
Уява.
Уява дитини починає розвиватися в кінці другого, на початку третього року життя. Про наявність образів як результатів уяви можна судити по тому, що діти із задоволенням слухають невеликі розповіді, казки, співпереживають героям.
Розвитку відтворюючої (репродуктивної) і творчої (продуктивної) уяви дошкільників сприяють різні види продуктивної діяльності, такі як конструювання, ліплення, малювання. Особливість образів, які створюють діти, заключається в тому, що вони не можуть існувати самостійно. Їм необхідна зовнішня опора в діяльності. Так, наприклад, якщо в грі дитина повинна створити образ людини, то цю роль вона бере на себе і діє в уявній ситуації.
Велике значення в розвитку творчої уяви має дитяче словотворення. Діти складають казки, дражнилки і т. ін.
