Порядок тафринальні – Taphrinales

Об'єднує виключно облігатних паразитів судинних рослин. Переважаючою стадією в життєвому циклі є розгалужений міцелій з двоядерними клітинами, який розвивається у міжклітинному просторі тканин рослини-господаря. Як наслідок, уражені органи гіпертрофуються, на них розвиваються різноманітні деформації, або починається ріст сплячих бруньок, через що розвиваються симптоми хвороби, відомої в народі під назвою "відьмини метли". Порядок включає лише один рід – Taphrina, до якого входить біля 100 видів.

Рід тафрина – Taphrina . До найвідоміших представників роду належить Taphrina pruni – тафрина сливова. Гриб є облігатним паразитом рослин, який завдає великої шкоди плодівництву, уражуючи сливу, вишню, аличу, терен та ін. На сливі спричиняє утворення здутих, неїстівних плодів.

Плодові тіла відсутні, сумки з аскоспорами утворюються щільним шаром безпосередньо на міцелії, під кутикулою уражених органів рослини. Гіфи сливової тафрини проникають через квітконіжки в зав'язь і при сприятливих умовах (підвищена волога, температура 17-19⁰С), через два-чотири тижні після зараження, викликають появу деформованих плодів. Перші ознаки захворювання проявляються через 12-15 днів після цвітіння. Заражені плоди вкриваються білуватим воскоподібним нальотом (сумчасте спороношення), в них розростається перикарпій, кісточка та зародок не утворюються, замість них утворюється велика порожнина. Внаслідок брунькування аскоспор утворюються гаплоїдні клітини, які після одного з мітозів стають двоядерними, тобто містять два генетично однакових ядра, і є псевдодикаріонтичними. Такі клітини діляться і утворюють розгалужений клітинний псевдодикаріонтичний міцелій. Такий тип міцелію є переважаючим у життєвому циклі тафрини сливової, який уражує дерева сливи. Згодом в окремих (верхівкових) клітинах такого міцелію відбувається каріогамія, утворюється зиготичне диплоїдне ядро і клітина перетворюється на майбутню сумку. Її диплоїдне ядро один раз мітотично ділиться, клітина розділяється поперечною перегородкою на нижню диплоїдну клітину-ніжку та верхівкову клітину майбутнього аску. В останній відбувається редукційний поділ і утворюється чотири гаплоїдні аскоспори. Навколо гаплоїдних дочірніх ядер уособлюється власна цитоплазма, розвиваються клітинні оболонки, і в клітині-аску утворюються аскоспори. Вони здатні брунькуватись як у середині аску, так і після виходу з нього, обумовлюючи розвиток гаплоїдного псевдоміцелію, який є короткочасним і згодом починає брунькуватись.

Через подібність уражених плодів до роздутих кишень, хворобу, яку викликає T. pruni, називають "кишеньки плодів" або "дуті плоди". Наприкінці літа уражені плоди підсихають і опадають з дерев. Такі плоди непридатні в їжу, їх слід збирати і знищувати. Зимує гриб у тріщинах кори, бруньках і тканинах уражених пагонів. До інших поширених збудників хвороб рослин належать тафрина деформуюча (T. deformans), що паразитує на персиках і викликає деформацію їх листків (ця хвороба відома під назвою "кучерявість листків персику") та тафрина грабова (T. carpini), що уражує широколистяні деревні породи, переважно – граб, і викликає на них утворення "відьминих мітел".