
- •1.Огляд світових систем організації та управління аудиторською діяльністю
- •2. Організація аудиту та управління ним в Україні
- •3. Порядок сертифікації аудиторів
- •4. Аудиторські фірми, їх класифікація і структура
- •5. Організація роботи аудиторського підприємства
- •6. Склад та функції апу
- •Регіональні відділення апу
- •Кошти апу
- •7. Склад та функції сау
- •8. Класифікація аудиторських послуг та їх характеристика
4. Аудиторські фірми, їх класифікація і структура
Аудиторська фірма - це юридична особа, створена відповідно до законодавства з питань діяльності господарських товариств, яка має право вести виключно аудиторську діяльність. Аудиторські фірми можуть створюватися у будь-яких організаційно-правових формах, за винятком відкритих акціонерних товариств.
Загальна частка засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 %. Аудиторській фірмі дозволяється вести аудиторську діяльність лише за умови, що в ній працює хоча б один аудитор, та після включення її до Національного реєстру аудиторів та аудиторських фірм. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.
У новій редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" аудиторська фірма визначається як юридична особа, котра має право на ведення виключно аудиторської діяльності та внесена до Національного реєстру аудиторів та аудиторських фірм.
АПУ 31 жовтня 2000 р. (протокол № 95) затвердила Положення про Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності - офіційний загальнодержавний Реєстр аудиторських фірм і аудиторів підприємців. При включенні до Реєстру суб'єкта аудиторської діяльності видається свідоцтво встановленого АПУ зразка.
Аудиторські фірми здебільшого надають такі види послуг: - підтверджують достовірність та повноту річного балансу і звітності фондів, бірж, банків, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та виду діяльності; - перевіряють й аналізують фінансовий стан підприємств з різними формами власності, у тому числі з іноземними інвестиціями; холдингових і страхових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників; - перевіряють емітентів цінних паперів при реєстрації емісії у Міністерстві фінансів України; - оцінюють майно державних підприємств у разі здавання в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змін форм власності; - готують висновок при порушенні питання про визнання підприємства неплатоспроможним або банкрутом; - готують аудиторський висновок у разі ліквідації підприємств усіх форм власності; - аналізують господарську, фінансову та спільну діяльність; - консультують з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування та інших видів економіко-правового забезпечення, підприємницької діяльності юридичних та фізичних осіб; - складають бізнес-плани тощо.
5. Організація роботи аудиторського підприємства
Так само, як і до виконавців обліку контролю й аналізу, при організації роботи аудиторів мають ураховуватися такі вимоги: комплексний підхід; використання накопиченого багатства наукових знань, пов'язаних із працею цих фахівців; поглиблення розподілу та кооперації праці; чітке обслуговування та своєчасна підготовка робіт; створення найсприятливіших умов для прояву здібностей кожного працівника у підвищенні своєї кваліфікації та продуктивності праці; спеціалізація аудиторів; мотивація високих результатів праці; самоорганізація праці та самоконтроль.
Важливим завданням аудиторської фірми є підбір кадрів, розподіл та кооперування праці аудиторів. Ретельне формування кадрового складу може здійснюватись або через підготовку власних кадрів за рахунок фірми (цей шлях найчастіше обирають великі міжнародні аудиторські фірми), або через наймання кваліфікованих спеціалістів на постійну роботу чи за сумісництвом. Підбір кадрів, оцінювання їх професіоналізму проводиться за допомогою вивчення наданих документів про освіту, сертифіката аудитора, резюме, відгуків і рекомендацій з попереднього місця роботи, особистої співбесіди та тестування. Розподіл і кооперування праці аудиторів та іншого персоналу мають здійснюватися на основі принципів наукової організації праці (НОП). Це передбачає регламентацію функціональних обов'язків виконавців та їх відповідальність, уникнення дублювання роботи, оцінювання здібностей кожного працівника аудиторської фірми, виявлення його найкращих можливостей, урахування моральної та психологічної сумісності тих чи інших виконавців. Важливим завданням є забезпечення координації і злагодженості діяльності відділів аудиторської фірми, з тим щоб вони надавали один одному необхідну допомогу, інформацію при виконанні конкретних аудиторських перевірок та супутніх послуг.
Важливим аспектом організації праці аудиторів в аудиторській фірмі є організація роботи аудиторських груп (бригад), які мають спільне завдання з виконання аудиту або інших послуг. Ключовими моментами при цьому є комплектація групи (підбір виконавців) та координація їх роботи. Вітчизняний практичний досвід свідчить, що найчастіше у межах однієї аудиторської перевірки задіяно в середньому від одного до чотирьох осіб, і лише при виконанні великих замовлень їх кількість більше п'яти. Такий підхід не завжди раціональний, оскільки не достатньо ефективно використовується робочий час висококваліфікованих аудиторів, яким доводиться виконувати рутинні підрахунки, технічні зіставлення та інші прості аудиторські процедури. У цьому зв'язку корисний досвід роботи зарубіжних аудиторських фірм, у яких аудиторську групу очолює партнер, котрий відповідає за проведення перевірки і підписує аудиторський висновок. Членами групи є: менеджер (або управляючий) (один або кілька), який відповідає за виконання всіх аспектів перевірки, координацію діяльності зі співробітниками клієнта та планування аудиту, розподіл обов'язків між членами аудиторської групи, керівництво і контроль роботи, перевірку строків, витрат та відповідних рахунків, надання партнеру інформації за суттєвими аспектами перевірки; інші члени групи (сертифіковані аудитори та асистенти аудитора), які безпосередньо виконують аудиторські процедури та збирають необхідну інформацію для підтвердження звітності підприємства-клієнта. Асистенти повинні працювати під керівництвом досвідченого аудитора, який би спрямовував та контролював їхню роботу. Отже, утворюється «піраміда» аудиторського персоналу, для ефективної побудови якої необхідно визначити кількість задіяних у ній осіб та міру їх участі у процесі аудиту.
Узагальнення зарубіжної аудиторської практики дає можливість зробити висновок про те, що найбільш раціональним є таке співвідношення кількості відпрацьованого часу різними виконавцями щодо здійснення аудиту: партнер — 10—15 %; менеджер — 15—20 %; сертифіковані аудитори — 20—40 %; асистенти аудитора — 30—55 %.
Фактичний розподіл часу визначається з урахуванням наявного персоналу, складності перевірки, її строків та визначених завдань.
Важливо також досягти оптимального співвідношення між сертифікованими аудиторами та іншим персоналом, які працюють в аудиторській фірмі, оскільки це може бути показником ефективності діяльності фірми як суб'єкта господарювання.
Виходячи з фактичної кількості персоналу та їх можливостей, аудиторські фірми повинні планувати склад та кількість клієнтів і період їх обслуговування. Ця організаційна процедура здійснюється на початку календарного року для того, щоб забезпечити планомірність діяльності аудиторів та фірми в цілому. В Україні та інших країнах склалася певна традиція діяльності аудиторських фірм: як правило, у першому півріччі виконуються основні етапи аудиторських перевірок та їх завершення, а в другому півріччі — підготовка наступних аудиторських замовлень, надання аудиторських послуг. Тобто існує проблема «сезонних коливань» завантаженості, вирішенню якої сприяє планування роботи аудиторської фірми та окремих аудиторів. Важливий елемент наукової організації роботи аудиторів в аудиторських фірмах — оплата їх праці та стимулювання ефективного виконання професійних обов'язків. Аудиторському персоналу мають бути створені найбільш сприятливі умови матеріальної (грошової) винагороди за його роботу. Аудитори повинні отримувати платню від аудиторської фірми, а не безпосередньо від підприємства-клієнта.
Для нормальної роботи аудиторської фірми велике значення має правильна організація робочих місць аудиторів, яка передбачає створення оптимальних умов працівникам для виконання аудиторських процедур (виділення виробничої площі, забезпечення комп'ютерною технікою, нормативно-довідковою літературою, законодавчими актами та ін.). Існує два аспекти організації робочого місця аудитора: а) на аудиторській фірмі; б) на підприємстві-клієнті. Вивчення практичного досвіду дає підстави зробити висновок про те, що обом аспектам не приділяється достатньої уваги.
Набуття персоналом аудиторської фірми необхідного професійного рівня та постійне його підтримання і підвищення можна досягти завдяки здійсненню організаційних заходів з навчання та інструктажу кадрів. Ця функція може виконуватися керівником аудиторської фірми, старшим менеджером, а у великих аудиторських компаніях — відділом методології (методологічною радою) або відповідальною за здійснення навчання посадовою особою. Таке навчання може проводитись індивідуально з кожним фахівцем або у групах за визначеним графіком (або у разі потреби, наприклад при виконанні спеціальних аудиторських завдань, зарахування на роботу нових аудиторів (асистентів), прийняття на обслуговування нового клієнта, сфера фінансово-господарської діяльності якого кардинально відрізняється від діяльності попередніх підприємств-клієнтів).
Контроль та аналіз роботи аудиторів мають стати невід'ємною частиною організації праці в кожній аудиторській фірмі. їх може здійснювати вище керівництво або відповідальний за певне аудиторське замовлення.