5. Складна форма вини

Чинний КК україни містить пару десятків складів з подвійною формою вини. Всі вони конструюються законодавцем. Завдання слідства і суду полягає в правильному визначенні виду складу з подвійною формою вини і правильної кваліфікації дій винного.  З аналізу норм Особливої ​​частини КК можна назвати два види складів з подвійною формою вини. Перший вид – матеріальний склад з двома наслідками, причому другі (віддалені) наслідки більш тяжкі, ніж перші, які є обов'язковими ознаками простого складу. Віддалені наслідки виступають в якості кваліфікуючої ознаки, істотно підвищує суспільну небезпеку діяння.  Подвійна форма вини - це поєднання в одному складі двох різних її форм, з яких одна характеризує психічне ставлення особи до безпосереднього, а друга - до віддаленого суспільно небезпечного наслідку.  Необхідність її теоретичного обгрунтування та законодавчого втілення виникла у зв'язку з тим, що в кримінальному законодавстві існують норми, які встановлюють підвищену відповідальність за віддалені наслідки суспільно небезпечного діяння (бездіяльності).  Настання цих наслідків винний не передбачав, хоча міг передбачити, або передбачав нечітко і сподівався при цьому на їх запобігання. Іншими словами, здійснюючи умисний злочин з матеріальним  складом, особа іноді приводить у рух будь-які сили, які крім її волі спричиняють настання додаткових, більш тяжких, не бажаних їм наслідків.  Наслідки, що перетворюють простий склад в кваліфікований, інкримінуються особі лише при встановленні необережної вини по відношенню до них. В іншому випадку караність за віддалені наслідки наступала б на основі об'єктивного зобов'язання, що чуже нашому карному праву. [8] Спільними характерними для цього виду складів ознаками є:  1.Це злочин з матеріальним складом.  2.Умислом винного охоплюються діяння і близькі (обов'язкові для цього складу) його наслідки.  3.Віддалені наслідки є більш тяжкими і виступають у ролі кваліфікуючого складу.  4.Псіхічне ставлення винного до обов'язкових наслідків виражається у формі умислу, а до віддалених - у формі необережної вини.  У цілому такий злочин вважається умисним.  5.Кваліфікуючий наслідок заподіює шкоду іншому безпосередньому об'єкту (не тому, що заподіюється шкода в основному складі). 

Другий вид злочинів з подвійною формою вини характерний для злочинів з формальним складом. Спільними ознаками для цих складів є: 

1.Основний склад законодавчо сконструйований як формальний.  Відповідальність встановлюється за сам факт суспільно небезпечного діяння.  2.Кваліфікований вид злочину конструюється як матеріальний склад, що підвищує суспільну небезпеку діяння за рахунок настання тяжких наслідків. Загалом це - умисний злочин . Звернемося до правового значення подвійної форми вини:  1.Аналіз суб'єктивного ставлення винного до віддалених наслідків свого діяння дозволяє вирішити питання про наявність чи відсутність складу злочину . 2.Дослідження суб'єктивного змісту злочину з двома формами вини необхідне для їх відмежування від умисних, з одного боку, і необережних - з іншого в тих випадках, коли вони подібні за об'єктивними ознаками, тобто в кінцевому рахунку, для правильної кваліфікації вини.  3.Наявність подвійної форми вини в діянні, адекватної особи, дозволяє оцінити ступінь небезпеки скоєних ним діянь, що впливає на розмір покарання.  4.Враховуючи особливості психічного ставлення винного до діяння, його основним та додатковим наслідків впливає, з урахуванням мотивів злочину, на індивідуалізацію покарання. [9]