6. Філогенія молюсків

Довгий час домінувала точка зору, згідно з якою молюски у своєму походженні пов'язані з анелідами В ембріональному розвитку молюсків ряд ознак вказує на спорідненість їх з кільчастими червами: спіральне детерміноване дроблення, спосіб закладання мезодерми, личинка трохофора. Самі примітивні молюски Amphineura і Monoplaсophora виявляють ясно виражену метамерію, залишки якої у вигляді двох пар ктенідіїв, нирок і передсердь зберігаються у нижчих головоногих (Nautilus). З великого і варіюючої у різних видів числа зябер тільки одна пара, розташована близько ниркового отвору і забезпечена осфрадіями, ймовірно, відповідає справжнім ктекідіям; решта зябра виникли вдруге для інтенсифікації функції дихання.

Серед сучасних молюсків найбільш примітивними, мабуть, є моноплакофори. До особливо древнх рис організації Neopilina належать: метамерія, дво роздільність серця та наявність поздовжніх нервових стовбурів. За наявністю двох шлуночків серця Monoplacophora порівняти з зародками пластинчатозяберних, черевоногих і головоногих, у яких серце спочатку представлено парою зачатків, що лежать з боків від кишки. При подальшому розвитку зачатки зливаються, утворюючи один шлуночок. У деяких нижчих представників класу Lamellibran злиття зачатків також не відбувається, і доросла тварина має два серця у більшості Conchifera яка виявляється лише в онтогенезі. У Amphineura непарне серце.

Природно зробити висновок, що обидва стовбура молюсків – Amphineura і Conchifera розділилися дуже рано. Monoplacophora ще дуже близькі до загального предка всіх молюсків. Однак останній, ймовірно, відрізнявся відсутністю справжньої раковини, мав ще невисокий тулуб, схожий з таким у Loricata. Від цього гіпотетичного первинного молюска беруть початок дві головні лінії розвитку. Одна веде до Amphineura, інша - до Conchifera. Серед боконервних найбільш примітивні риси: 8 спинних пластинок раковини, добре розвинена радула, множинні зябра характерні для Loricata, тоді як Solenogastres, ймовірно, представляють їх удруге змінених нащадків (втрата ноги і мантії, редукція раковини, радули Від примітивних Monoplacophora, ймовірно, бере свій початок група білатерально симетричних молюсків яка з'єднувала в собі, на думку багатьох зоологів, найбільш примітивні риси будови сучасних Gastropoda і Lamellibranchia. Від цієї групи розходяться у вигляді віяла класи Gastropoda, Lamellibranchia і Scaphopoda, поступово віддаляються один від одного в особі своїх вищих і найбільш спеціалізованих представників. Відокремлення черевоногих базується на розвитку у них асиметрії, а еволюція пластинчатозяберних характеризується головним чином редукцією голови і утворенням двостулкової раковини. СередCephalopoda підклас чотиризябрових володіє, безумовно, більш давніми і примітивними рисами порівняно з підкласом двозябрових.Існує, однак, і інша точка зору на походження і філогенію молюсків. Її прихильники вважають, що молюски беруть початок безпосередньо від плоских червів ), а самими примітивними формами є бороздочеревні (кл. Solenogastres), що об'єднуються в р. Chaetodermatina (або Caudofoveata). Відповідно молюски повинні розглядатися як початково несегментовані тварини. Їх целом, представлений головним чином перикардієм і відокремлється від нього в процес індивідуального розвитку гонадами, що не гомологічні вторинній порожнині тіла кільчастих червів і виникає в процесі еволюції незалежно від останньої.