1.2 Структура сценаріїв для 3d графіки

Скриптова мова (англ. scripting language) — мова програмування, розроблена для запису «сценаріїв», послідовностей операцій, які користувач може виконувати на комп'ютері. Прості скриптові мови раніше часто називали мовами пакетної обробки (batch languagesабо job control languages). Сценарії зазвичай інтерпретуються, а не компілюються.

У прикладній програмі, сценарій (скрипт) — це програма, яка автоматизує деяке завдання, яке без сценарію користувач робив би вручну, використовуючи інтерфейс програми. Мови таких скриптів спочатку орієнтувалися на використання в якості внутрішніх керуючих мов у складних системах. Багато хто з них, проте, вийшли за межі сфери свого початкового застосування і використовуються нині в зовсім інших областях. Характерними особливостями даних мов є, по-перше, їх інтерпретованість (компіляція або неможлива, або небажана), по-друге, простий синтаксис, а по-третє, легка розширюваність. Таким чином, вони ідеально підходять для використання в часто змінюваних програмах, дуже невеликих програмах або у випадках, коли для виконання операторів мови витрачається час, незрівнянний із часом їх розбору.

Для написання призначених розширень користувача можуть використовуватися як плагіни, так і скрипти. Скриптова мова використовується переважно в таких випадках:

А) Якщо потрібно забезпечити програмовість без ризику дестабілізувати систему. Оскільки, на відміну від плагінів, скрипти інтерпретуються, а не компілюються, неправильно написаний скрипт виведе діагностичне повідомлення, а не приведе систему до краху.

В) Якщо важливий виразний код. По-перше, чим складніша система, тим більше коду доводиться писати «тому, що це потрібно». По-друге, в скриптовій мові може бути зовсім інша концепція програмування, ніж в основній програмі — наприклад, гра може бути монолітним однопотоковим застосунком, тоді як скрипти, що керують персонажами, виконуються паралельно. По-третє, скриптова мова має власний проблемно-орієнтований набір команд, і один рядок скрипта може робити те ж, що кілька десятків рядків на традиційній мові. Як наслідок, на скриптовій мові може писати програміст дуже низької кваліфікації — наприклад, геймдизайнер своїми руками, не покладаючись на програмістів, може коректувати правила гри.

С) Якщо потрібна крос-платформовість. Хорошим прикладом є JavaScript — його виконують браузери під найрізноманітнішми ОС.

Також в плані швидкодії скриптові мови можна розділити на мови динамічного розбору (sh, command.com) і передкомпільовані (Perl). Мови динамічного розбору прочитують інструкції з файлу програми мінімально потрібними блоками, і виконують ці блоки, не читаючи подальший код. Передкомпільовані мови спочатку прочитують всю програму, компілюють її всю або в машинний код, або байт-код, або в якийсь внутрішній формат, і лише потім виконують отриманий код.

1.2.1 Lua

Lua — швидка і компактна скриптова мова програмування, розроблена підрозділом Tecgraf Католицького університету Ріо-де-Жанейро . Є вільно поширюваним, звідкритим сирцевим кодом на мові Сі.

За можливостями, ідеологією і реалізацією, мова найближча доJavaScript, проте Lua відрізняється могутнішими і набагато гнучкішими конструкціями, спроектованими з метою «не плодити суті понад необхідне». Хоча Lua не містить поняття класу і об'єктав явному вигляді, механізми об'єктно-орієнтованого програмування з підтримкою прототипів (включаючи множинне успадкування) легко реалізуються з використаннямметатаблиць, які також дозволяють перевантаження операційтощо. Реалізована модель ООП (як і в JavaScript) — прототипна.

Lua отримала велике поширення в ролі вбудованої в інші проекти мови сценаріїв (наприклад, для визначення конфігурації або для написання розширень). Lua комбінує простий процедурний синтаксис з потужними можливостями опису даних через використання асоціативних масивів і розширюваної семантики мови. У Lua використовується динамічна типізація, мовні конструкції перетворюються в байт-код, який виконується поверх регістровоївіртуальної машини з автоматичним збирачем сміття. Самінтерпретатор оформлений у вигляді бібліотеки, легко інтегрованої в проекти на мовах Сі та Сі++. Код інтерпретатора Lua написаний на мові Сі і розповсюджується під ліцензією MIT.